 |
|
Загальна будова організаційно-правового забезпечення захисту інформації
У загальний склад організаційно-правового забезпечення захисту інформації входять такі нормативно-правові акти [3]:
- Закон України “Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах”. Цей Закон регулює відносини в сфері захисту інформації в інформаційних, телекомунікаційних і інформаційно-телекомунікаційних системах.
- Закон "Про інформацію" від 02.10.1992 р. Закон декларує загальні принципи одержання, використання, поширення й зберігання інформації, закріплює право особистості на інформацію в усіх сферах життя; визначає статуси учасників інформаційних відносин, регулює доступ до інформації й забезпечує її охорону, захищає особу й суспільство від недостовірної інформації. Документ є ідеологічною основою для всіх наступних документів у сфері захисту інформації.
- Закон "Про державну таємницю" від 21.01.1994 р. У цьому Законі регламентовані інформаційні відносини, пов'язані з доступом до державної секретної інформації.
- Закон "Про захист інформації в автоматизованих системах" від 05.07.1994 р. Закон регламентує відносини між сторонами в процесі пророблення інформації в автоматизованих системах, визначає загальні вимоги до захисту інформації в автоматизованих системах, порядок міждержавних відносин у сфері захисту інформації в автоматизованих системах.
- Положення "Про технічний захист інформації в Україні" (затверджене Указом Президента України від 27.09.1999 р.). Положення регламентує всі питання, пов'язані з організацією технічного захисту інформації в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, органах керування Збройних Сил України тощо. Головний орган зі здійснення державної політики технічного захисту інформації – Департамент спеціальних телекомунікаційних систем і захисту інформації Служби безпеки України.
- Положення "Про порядок здійснення криптографічного захисту інформації в Україні" (затверджене Указом Президента України від 22.05.1998р., зміни внесені Указами від 15.09.1998 р. і 27.09.1999 р.). Положення визначає порядок криптографічного захисту інформації з обмеженим доступом, розголошення якої може завдати шкоди державі, суспільству або особі.
- Стаття 57. Шпигунство.
- Стаття 67. Розголошення державної таємниці.
- Стаття 68-1. Передача іноземним організаціям відомостей, які становлять службову таємницю.
- Стаття 198-1. Порушення роботи автоматизованих систем.
Організаційно-правове забезпечення захисту інформації можна представити у вигляді структурної схеми, зображеної на рис. 2.1.
           | |||
|
2.2 Організаційно-технічні засоби захисту інформації
2.2. Організаційно-технічні засоби захисту інформації
Організаційно-технічні засоби захисту інформації регулюються ДСТУ 3396.0-96.
Об'єктом технічного захисту є інформація, що становить державну або іншу передбачену законодавством України таємницю, конфіденційна інформація, що є державною власністю або передана державі у володіння, використання, розпорядження (далі – інформація з обмеженим доступом, ІзОД) [4].
Об'єкт, мета й завдання технічного захисту інформації (ТЗІ) визначають і встановлюють особи, які володіють, користуються, розпоряджаються ІзОД у границях прав і повноважень, наданих законами України, підзаконними актами й нормативними документами системи ТЗІ.
Носіями ІзОД можуть бути фізичні поля, сигнали, хімічні речовини, які утворяться в процесі інформаційної діяльності, виробництва й експлуатації продукції різного призначення (далі – інформаційна діяльність).
Середовищем поширення носіїв ІзОД можуть бути лінії зв'язку, сигналізації, керування, енергетичні мережі, кінечне й проміжне устаткування, інженерні комунікації й споруди, огороджувальні будівельні конструкції, а також світлопроникні елементи будинків і споруд, повітряного, водного й іншого середовища, ґрунт, рослинність тощо.
Витік або порушення цілісності ІзОД (перекручування, модифікація, руйнування, знищення) можуть бути результатом реалізації погроз безпеки інформації (далі – погроза).
Метою ТЗІ є запобігання витоку або порушенню цілісності ІзОД.
Дана мета може бути досягнута побудовою системи захисту інформації, що є організованою сукупністю методів і засобів забезпечення ТЗІ. Технічний захист інформації здійснюється поетапно:
1 етап – визначення й аналіз погроз;
2 етап – розробка системи захисту інформації;
3 етап – реалізація плану захисту інформації;
4 етап – контроль функціонування й керування системою захисту інформації.
Етапи технічного захисту інформації проілюстровано за допомогою рис. 2.2.
 |
 |
| |
Рис. 2.2. Етапи технічного захисту інформації