 |
|
У разі розрахунків за інкасовими дорученнями (за інкасо)
банк (банк-емітент) за дорученням клієнта здійснює за рахунок клієнта дії щодо одержання від платника платежу та (або) акцепту платежу.
Банк-емітент, який одержав інкасове доручення, має право
залучати для його виконання інший банк (виконуючий банк).
Випадки застосування та порядок здійснення розрахунків за інкасовими дорученнями встановлюються законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту.
Стаття 1100. Виконання інкасового доручення
У разі відсутності будь-якого документа або
невідповідності документів за зовнішніми ознаками інкасовому дорученню виконуючий банк повинен негайно повідомити про це клієнта. У разі неусунення зазначених недоліків банк повертає документи без виконання.
Документи подаються платникові у тій формі, в якій вони
одержані, за винятком банківських відміток і написів, необхідних для оформлення інкасової операції.
Документи, що підлягають оплаті при їх поданні, виконуючий
банк зобов’язаний подати до платежу негайно з отриманням інкасового доручення.
Якщо документи підлягають оплаті в інший строк, виконуючий банк повинен для одержання акцепту платника подати документи для акцепту негайно з отриманням інкасового доручення, а вимогу платежу має здійснити не пізніше ніж у день настання строку платежу, визначеного у документі.
Часткові платежі можуть бути прийняті у випадках, якщо це
встановлено банківськими правилами, або за наявності в інкасовому дорученні спеціального дозволу.
Одержані (інкасовані) суми негайно передаються виконуючим
банком у розпорядження банку-емітента, який повинен зарахувати ці суми на рахунок клієнта. Виконуючий банк має право відрахувати з інкасованих сум належні йому плату та відшкодування витрат та (або) видатків.
Стаття 1101. Повідомлення про проведені операції
Якщо платіж та (або) акцепт не були отримані, виконуючий
банк повинен негайно повідомити банк-емітент про причини неплатежу або відмови від акцепту. Банк-емітент повинен негайно повідомити про це клієнта, запитавши у нього вказівки щодо подальших дій.
У разі неотримання вказівок щодо подальших дій у строк, встановлений банківськими правилами, а якщо він не встановлений, — в розумний строк виконуючий банк має право повернути документи банку-емітентові.
Параграф 5. Розрахунки із застосуванням розрахункових чеків
Стаття 1102. Загальні положення про розрахунки із застосуванням розрахункових чеків
Розрахунковим чеком (чеком) є документ, що містить нічим
не обумовлене письмове розпорядження власника рахунку (чекодавця) банку переказати вказану у чеку грошову суму одержувачеві (чекодержателю).
Платником за чеком може бути лише банк, в якому чекодавець
має грошові кошти на рахунку, якими він може розпоряджатися.
Відкликання чека до спливу строку для його подання не
допускається.