 |
|
У разі припинення договору простого товариства речі,
передані у спільне володіння та (або) користування учасників, повертаються учасникам, які їх надали, без винагороди, якщо інше не передбачено домовленістю сторін.
Поділ майна, що є у спільній власності учасників, і спільних прав вимоги, які виникли у них, здійснюється в порядку, встановленому цим Кодексом.
Учасник, який вніс у спільну власність річ, визначену індивідуальними ознаками, має право у разі припинення договору простого товариства вимагати в судовому порядку повернення йому цієї речі за умови додержання інтересів інших учасників і кредиторів.
З моменту припинення договору простого товариства його
учасники несуть солідарну відповідальність за невиконаними спільними зобов’язаннями щодо третіх осіб.
Стаття 1142. Відмова учасника від подальшої участі в договорі простого товариства та розірвання договору
Учасник може зробити заяву про відмову від подальшої
участі у безстроковому договорі простого товариства не пізніш як за три місяці до виходу з договору.
Умова про обмеження права на відмову від безстрокового договору простого товариства є нікчемною.
Учасник договору простого товариства, укладеного на
визначений строк, або договору, у якому досягнення мети визначено як скасувальна умова, має право вимагати розірвання договору у відносинах з іншими учасниками через поважну причину з відшкодуванням іншим учасникам реальних збитків, завданих розірванням договору.
Стаття 1143. Відповідальність учасника, щодо якого договір простого товариства припинений
Якщо договір простого товариства не був припинений за
заявою учасника про відмову від подальшої у ньому участі або у разі розірвання договору на вимогу одного з учасників, учасник, участь якого в договорі припинилася, відповідає перед третіми особами за спільними зобов’язаннями, які виникли в період його участі в договорі простого товариства як учасника договору.
Підрозділ 2 НЕДОГОВIРНI ЗОБОВ’ЯЗАННЯ
Глава 78 ПУБЛIЧНА ОБIЦЯНКА ВИНАГОРОДИ
Параграф 1. Публічна обіцянка винагороди без оголошення
конкурсу
Стаття 1144. Право на публічну обіцянку винагороди без оголошення конкурсу
Особа має право публічно пообіцяти винагороду (нагороду)
за передання їй відповідного результату (передання інформації, знайдення речі, знайдення фізичної особи тощо).
Обіцянка винагороди є публічною, якщо вона сповіщена у
засобах масової інформації або іншим чином невизначеному колу осіб.
У сповіщенні публічної обіцянки винагороди мають бути
визначені завдання, строк та місце його виконання, форма та розмір винагороди.
Стаття 1145. Зміст завдання
У разі публічної обіцянки винагороди завдання, яке
належить виконати, може стосуватися разової дії або необмеженої кількості дій одного виду, які можуть вчинятися різними особами.
Стаття 1146. Строк (термін) виконання завдання