 |
|
Таблиці, необхідні для проведення розрахунків
Таблиця 2.3 – Теплота вибуху промислових ТВР
| Вибухова речовина | CТВР, кДж∙кг-1 | Вибухова речовина | CТВР, кДж∙кг-1 |
| Тринітротолуол (тротил) | Гексоген | ||
| тетранитропентаетріт | Динітробензол | ||
| Тринітробензол | Тринітроанілін | ||
| Пікрат амонія | Октоген | ||
| Глікольдінітрат | Трінітрохлорбензол | ||
| Нітрогуанідін | Димний порох | ||
| Піроксилін (13) | Амонійна селітра | ||
| Амотол 80/20 | Детоніт "М" | ||
| Тетрил | Пікринова кислота | ||
| Динаміт | Амоніт | ||
| Дінамон |
Таблиця 2.4 – Параметр ki в залежності від значення DРф
| ki | 337,1 | 203,6 | 146,6 | 103,8 | 53,96 | 37,33 | 23,96 |
| DРф, кПа | 0,3 | 0,5 | 0,7 | 1,0 | 2,0 | 3,0 | 5,0 |
| ki | 13,8 | 10,41 | 8,48 | 7,97 | 7,2 | 6,85 | 6,57 |
| DРф, кПа | |||||||
| ki | 6,1 | 5,72 | 5,55 | 5,14 | 4,9 | 4,1 | 3,62 |
| DРф, кПа | |||||||
| ki | 3,43 | 2,49 | 2,09 | 1,85 | 1,69 | 1,44 | 1,28 |
| DРф, кПа |
Таблиця 2.5 – Частка втрат серед людей з різним ступенем захисту
| Зона руйнувань | Частка втрат Ci, серед людей | ||||||
| незахищених | в сховищах | в будівлях | |||||
| загальні втрати | санітарні втрати | загальні втрати | санітарні втрати | загальні втрати | санітарні втрати | ||
| Слабких | 0,08 | 0,03 | 0,003 | 0,001 | 0,012 | 0,004 | |
| Середніх | 0,12 | 0,09 | 0,01 | 0,003 | 0,035 | 0,01 | |
| Сильних | 0,8 | 0,25 | 0,025 | 0,008 | 0,3 | 0,1 | |
| Повних | 1,0 | 0,30 | 0,07 | 0,025 | 0,5 | 0,15 | |
Примітка. Загальні втрати складаються з санітарних втрат і загиблих.
Варіанти завдань
Для всіх варіантів приймається відсутність обвалування.
Таблиця 2.6 – Варіанти завдань
| Вар | Речовина | G∙104, кг | Кількість людей в зонах руйнувань | |||||||||||
| Слабких | Середніх | Сильних | Повних | |||||||||||
| н | сх | б | н | сх | б | н | сх | б | н | сх | б | |||
| Тринітробензол | 9,5 | |||||||||||||
| Пікрат амонія | 7,2 | |||||||||||||
| Глікольдінітрат | 6,4 | |||||||||||||
| Нітрогуанідін | 5,8 | |||||||||||||
| Піроксилін (13) | 6,3 | |||||||||||||
| Амотол 80/20 | 11,2 | |||||||||||||
| Тетрил | 7,8 | |||||||||||||
| Динаміт | 4,5 | |||||||||||||
| Дінамон | 4,9 | |||||||||||||
| Гексоген | 10,4 | |||||||||||||
| Динітробензол | 11,3 | |||||||||||||
| Тринітроанілін | 5,1 | |||||||||||||
| Октоген | 1,7 | |||||||||||||
| Трінітрохлорбензол | 2,2 | |||||||||||||
| Димний порох | 2,5 | |||||||||||||
| Амонійна селітра | 3,6 | |||||||||||||
| Детоніт "М" | 4,9 | |||||||||||||
| Пікринова кислота | 5,5 |
Продовження таблиці 2.6
| Вар | Речовина | G∙104, кг | Кількість людей в зонах руйнувань | |||||||||||
| Слабких | Середніх | Сильних | Повних | |||||||||||
| н | сх | б | н | сх | б | н | сх | б | н | сх | б | |||
| Амоніт | 5,9 | |||||||||||||
| Динаміт | 7,3 | |||||||||||||
| Тринітробензол | 9,5 | |||||||||||||
| Пікрат амонія | 7,2 | |||||||||||||
| Глікольдінітрат | 6,4 | |||||||||||||
| Нітрогуанідін | 5,8 | |||||||||||||
| Піроксилін (13) | 6,3 | |||||||||||||
| Амотол 80/20 | 11,2 | |||||||||||||
| Тетрил | 7,8 | |||||||||||||
| Динаміт | 4,5 | |||||||||||||
| Дінамон | 4,9 | |||||||||||||
| Гексоген | 10,4 |
Примітка. У таблиці 2.6 прийняті наступні скорочення:
н – незахищених; сх – у сховищах; б – у будівлях.
Контрольні запитання
1. Що розуміють під повітряною ударною хвилею?
2. Що таке вибухова речовина?
3. Чим характеризуються повні руйнування?
4. Чим характеризуються сильні руйнування?
5. Чим характеризуються середні руйнування?
6. Чим характеризуються слабкі руйнування?
Завдання 3
ВИЗНАЧЕННЯ НЕОБХІДНОЇ КІЛЬКОСТІ РЯТУВАЛЬНИКІВ ТА ТЕХНІКИ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ РЯТУВАЛЬНИХ ТА ІНШИХ НЕВІДКЛАДНИХ РОБІТ НА ОБ’ЄКТІ
Мета: оволодіти навичками визначення необхідної кількості рятувальників та техніки для проведення рятувальних та аварійно-відновлювальних робіт на об’єкті
Зміст заняття
Загальні відомості
Рятувальні на інші невідкладні роботи (РІНР) мають різний зміст, але організовуються і проводяться, як правило, одночасно, як єдиний комплекс. При цьому обов'язково враховується, що кожному виду стихійних лих властиві свої специфічні особливості, з яких випливають певні вимоги до складу сил, що залучаються, їх технічного оснащення і способів дій.
РІНР в мирний і воєнний час проводяться:
– для порятунку людей, надання першої медичної допомоги постраждалим і ураженим та евакуації їх у лікувальні установи;
– локалізації аварій і усунення ушкоджень, які заважають проведенню рятувальних робіт;
– ліквідації аварій, які загрожують життю людей (на АЕС, хімічно небезпечних об'єктах, енергетичних і комунальних мережах, нафто- і газопроводах та інших аналогічних об'єктах і мережах);
– забезпечення життєдіяльності міст і ОГ;
– створення необхідних умов проведення відбудовних робіт.
До рятувальних робіт належать:
– відшукання потерпілих; розкриття зруйнованих, пошкоджених і завалених сховищ та укриттів і діставання з них, а також з частково зруйнованих або палаючих будинків й інших споруд, людей;
– надання постраждалим першої медичної допомоги, винесення (вивезення) їх з осередків ураження до місця розміщення медичних формувань і установ, надання необхідної лікарської допомоги ураженим і евакуація їх на лікарняну базу.
У ході рятувальних робіт проводять:
– розвідку осередків ураження і маршрутів виходу формувань на ділянки (об'єкти) робіт;
– локалізацію і гасіння пожеж на ділянках проведення робіт і шляхах виходу до них;
– подачу повітря в завалені захисні споруди з пошкодженою фільтровентиляційною системою;
– виведення (вивезення) населення з небезпечних місць і зон зараження та затоплення в безпечні райони;
– санітарну обробку людей і знезаражування одягу, дезактивацію і дегазацію техніки, транспорту і засобів захисту,
– знезаражування території і споруд, продовольства, харчової сировини, води і фуражу.
До невідкладних відносять роботи, що проводяться:
– для створення умов успішних і безпечних рятувальних робіт;
– забезпечення життєдіяльності міст та запобігання подальших руйнувань і втрат серед населення в результаті впливу вторинних факторів ураження.
При проведенні таких робіт:
– прокладають колонні шляхи;
– влаштовують проїзди в завалах і на заражених ділянках;
– відновлюють пошкоджені мости і роблять переправи;
– локалізують аварії на енергетичних, газових, водопровідних, каналізаційних і технологічних мережах;
– відновлюють окремі установки і мережі водопроводу, енергопостачання, лінії зв'язку;
– зміцнюють чи руйнують конструкції, які загрожують обвалом і перешкоджають безпечному руху людей та техніки, проведенню рятувальних робіт;
– ремонтують і відновлюють пошкоджені захисні споруди для подальшого їх використання.
У ході РІНР здійснюються також:
– санітарне очищення вогнищ ураження, медична розвідка для оцінки санітарне-епідемічної обстановки і визначення потрібної кількості медичних сил;
– організація комендантської служби й охорони громадського порядку;
– збирання матеріальних цінностей;
– забезпечення харчуванням і предметами першої необхідності населення, яке залишилося без домівок.
РІНР організовують у максимально короткі терміни і проводять безперервно вдень і вночі, у будь-яку погоду, до повного їх завершення.
Завдання
Необхідно визначити необхідну кількість рятувальників та техніки для проведення рятувальних та аварійно-відновлювальних робіт на об’єкті.
Завдання виконують у наступній послідовності.
1. Беруть необхідні вихідні дані з таблиці 3.3 згідно зі своїм варіантом та подають їх у вигляді таблиці 3.2 (значення параметрів, що вже внесені до таблиці 3.2 є однаковими для всіх варіантів, тому у таблиці 3.3 вони не наведені).
Таблиця 3.1 – Форма таблиці для запису вихідних даних
| Назва параметра, його позначення та розмірність | Значення параметра |
| Площа об’єкта S, км2 | |
| Кількість працюючих на момент виникнення НС N1, чол | |
| Кількість цехів, будівель і споруд Д | |
| Кількість цехів, будівель і споруд, що продовжують роботу ДНС | |
| Кількість сховищ на об’єкті С1 | |
| Загальна місткість сховищ n1, чол | |
| Кількість укриттів на об’єкті С2 | |
| Загальна місткість укриттів n2, чол | |
| Ступінь ураження об’єкта Су | |
| Тривалість роботи рятувальників tр, год | |
| Кількість змін рятувальників nр | |
| Тривалість роботи техніки tт, год | |
| Кількість змін техніки nт | |
| Розрахунковий коефіцієнт КL | 0,5 |
| Розрахунковий коефіцієнт Кo | 0,3 |
| Розрахунковий коефіцієнт K1o | |
| Розрахунковий коефіцієнт К2o | |
| Розрахунковий коефіцієнт K1v | |
| Розрахунковий коефіцієнт K2v | |
| Розрахунковий коефіцієнт KМ | |
| Розрахунковий коефіцієнт KZ | |
| Розрахунковий коефіцієнт KR | |
| Розрахунковий коефіцієнт K1F | |
| Розрахунковий коефіцієнт K2F | |
| Розрахунковий коефіцієнт KчL | |
| Розрахунковий коефіцієнт KmL | |
| Розрахунковий коефіцієнт Kчo | |
| Розрахунковий коефіцієнт Kmo | |
| Розрахунковий коефіцієнт Kчс | |
| Розрахунковий коефіцієнт Kmс | |
| Розрахунковий коефіцієнт Kчv | |
| Розрахунковий коефіцієнт Kmv | |
| Розрахунковий коефіцієнт Kчм | 0,3 |
| Розрахунковий коефіцієнт Kчz | |
| Розрахунковий коефіцієнт KчR | 0,5 |
| Розрахунковий коефіцієнт KчF | |
| Розрахунковий коефіцієнт KmF | 2,5 |
2. Проводять розрахунки відповідно до пункту 3.3.