 |
|
Антимутагенез. Особливості харчування людей в зоні посиленого радіологічного контролю
Антимутагенез
На початку 50-х років XX ст. була встановлена можливість контролю спонтанного та індукованого мутагенезу: було показано, що пуринові рибонуклеозид гальмують виникнення мутацій у E. coli.
За аналогією з мутагенами ці речовини були названі антимутагеном, а зниження рівня спонтанного та індукованого мутірованія - антімутагенезом, або «захистом».
При попередньому введенні (перед опроміненням) в організм деяких хімічних сполук - протекторів можливе послаблення ефекту від іонізуючого опромінення. «Захисне» дію при використанні іонізуючих випромінювань і хімічних мутагенів виявили сульфаніламідні препарати, антибіотики, кофеїн, цістамін, алкіламінотіофосфати та ін
Механізми модифікації ефекту впливу мутагенів за хімічною будовою речовин різноманітні, наприклад підвищення активності систем природного захисту клітин і організмів і пострадіаційного відновлення та ін
Антимутагенні ефект залежить від концентрації речовини - протектора, що є специфічним для різних видів рослин і тварин. Слід знати, що антімутагенез не має настільки сильним значенням, як самі мутації. Є відомості, що цей механізм індивідуальний для кожної особини і навіть передається з покоління в покоління.
Харчування є найважливішим чинником, що визначає функціонування захисних систем організму від негативних впливів навколишнього середовища, у тому числі радіаційного опромінення. Недостатнє, незбалансоване харчування, наприклад нестача білка або вітамінів, не тільки знижує можливості організму протистояти негативним зовнішнім впливам, але й може призвести до серйозних захворювань.
Небезпека радіонуклідів обумовлюється їхнім всмоктуванням із травного тракту й наступним розподілом і накопиченням в органах і тканинах людини. Тому важливо запобігти надходженню радіонуклідів в організм із продуктами харчування й водою. При цьому раціон харчування повинен містити як речовини, які блокують всмоктування радіонуклідів, так і речовини, що сприяють їхньому виведенню з організму.
Для грудних дітей найкращою їжею є материнське молоко. Матерям, які годують, варто споживати продукти, перевірені на вміст радіонуклідів, і уникати вживання дикорослих грибів і ягід, а також риби з непротічних водойм.
Раціон дітей, які харчуються із загального столу, повинен включати продукти, багаті на вітаміни і мінеральні речовини, в першу чергу, калій та кальцій, які є антагоністами найбільш значимих радіонуклідів цезію та стронцію. До таких продуктів належать: твердий сир, сир, молоко та кисломолочні продукти, житній хліб, вівсяна, гречана, рисова крупи, м'ясо, морепродукти, яйця, вершкове масло й рослинні олії.
Важлива складова раціону – овочі, зелень, фрукти. Будучи джерелом вітамінів і мінеральних речовин, вони також містять пектини й клітковину – речовини, які покращують процеси травлення, зв'язування та виведення різних токсинів і радіонуклідів. Найбільш багаті пектиновими речовинами буряк, редис, морква, баклажани, яблука, зелений горошок, фруктові соки з м'якоттю, фруктові пюре, зефір, джеми, мармелад, желе.
Хліб з борошна грубого помолу, вівсяна й гречана крупи поліпшують роботу кишківнику і є важливим елементом харчування як джерела вітамінів і мікроелементів.
Для жінок репродуктивного віку і дітей дуже важливо забезпечити достатнє споживання продуктів, що містять йод, у першу чергу, шляхом постійного використання йодованої солі. Йод міститься в морській капусті, морепродуктах, бобових, волоських горіхах. Як особливо цінний продукт можна виділити морську капусту – джерело йоду й альгінату.
Варто знати, що прості способи кулінарної обробки продуктів харчування дозволяють істотно знизити надходження в організм радіонуклідів. Так, ретельне миття овочів і зелені запобігає потраплянню радіонуклідів в організм із часточками ґрунту. Це також важливо з погляду профілактики інфекційних захворювань і глистяних інвазій.
Відомо, що цезій добре розчиняється у воді. Тому при вимочуванні й варінні овочів, м'яса та грибів значна його частина переходить у воду або відвар. Якщо, відваривши овочі або м'ясо впродовж 5-10 хвилин, відвар злити, то вміст радіонуклідів у готовій страві можна знизити на 30-60 %. Крім цього, знизиться вміст інших шкідливих речовин – важких металів, пестицидів. Квашення, маринування, соління овочів і фруктів знижує вміст у них радіонуклідів цезію на 20 %.
Особливої уваги вимагають дикорослі гриби та ягоди. Крім того, що гриби є досить важкою їжею для організму дітей, вони мають здатність накопичувати різні шкідливі хімічні речовини, включаючи важкі метали, і, відповідно, радіонукліди цезію та стронцію. Тому дикорослі гриби варто виключити з раціону харчування вагітних, матерів, що годують, і дітей. Варто також пам'ятати, що неїстівні, отрутні гриби несуть смертельну небезпеку для людини.
Щорічні профілактичні медичні огляди дітей дозволяють виявити відхилення в стані їхнього здоров'я на ранній стадії та вчасно провести оздоровчі заходи.
Різні гриби мають різну здатність накопичувати радіонукліди. Найнебезпечніші – польський гриб, зеленушки, сироїжки, свинушки, грузді, маслюки. Менш небезпечні лисички, білі гриби, підберезники й красноголовці.
Найменшу небезпеку становлять спеціально вирощені опеньки, гриби-парасольки та вешенки. Це варто враховувати при зборі грибів.
Зібрані гриби треба ретельно перебрати, очистити від ґрунту й залишків лісової підстилки, а потім замочити на 2-3 години у воді з додаванням солі й оцту або лимонної кислоти. Вимочувати необхідно і сушені гриби. Гриби варять 10-15 хвилин, після чого відвар зливають (краще зробити це двічі). Така кулінарна обробка дозволяє знизити вміст у них радіонуклідів в 10 -20 разів.
Щодо дикорослих ягід, то варто враховувати, що більшою мірою радіонукліди цезію накопичуються в журавлині та чорниці і меншою – у малині й ожині. Кулінарна переробка ягід не дозволяє досить ефективно знижувати вміст у них радіонуклідів. Тому ягоди обов'язково потрібно перевіряти на вміст радіонуклідів і виключити їхнє споживання у випадку перевищення припустимих норм.
Усі діти підлягають регулярним медичним профілактичним оглядам. Така система профілактичних
оглядів дозволяє виявляти відхилення в стані здоров'я на ранніх стадіях і вчасно проводити коригувальні заходи. Для дітей, які проживають на територіях, що постраждали від аварії на ЧАЕС, додатково проводяться ультразвукове дослідження щитовидної залози, загальний аналіз крові з метою раннього виявлення недокрів'я та дослідження нагромадження радіонуклідів на лічильнику випромінювання людини.
Якщо з якихось причин дитині не було проведено профілактичного медичного огляду, батькам необхідно самим звернутися до сімейного лікаря або в дитячу поліклініку за місцем проживання та пройти необхідні дослідження. У разі призначення дитині додаткових досліджень, не слід нехтувати ними. Краще провести всі призначені процедури, навіть якщо для цього потрібно звернутися в районну, обласну або іншу установу охорони здоров'я.3
Батьки повинні знати, що при направленні дитини на консультацію до фахівця в інше місто з метою уточнення діагнозу, проїзд дитини та особи, яка її супроводить, сплачується за рахунок установи, що направила (при наданні заяви на оплату, копії направлення на обстеження, проїзних документів і копії висновку, виданого в тій установі, де дитина проходила обстеження).
Якщо у дитини виявлено відхилення в стані здоров'я, і батькам надано рекомендації зі зміни режиму дня, харчування дитини або призначено лікарські препарати, необхідно прислухатися до порад лікаря і забезпечити дитині належні можливості для відновлення її здоров'я.