 |
|
Зупинка «Українські обереги»
Виховна година 7-Б
Підготувала: студентка ІПІ, 4 курсу, 43 групи
Каменькова Тетяна
Звичаї мого народу
Подорож-гра
Ми повертаємося знов
До ґрунту, до джерел, до корня
Збудити плодоносну кров,
Зрости у високості горни.
Є. Маланюк
Мета: перевірити та поглибити знання учнів про минуле нашого народу, його звичаї, традиції, розширювати кругозір учнів; розвивати увагу, творчу уяву учнів, навички зв’язного висловлювання своїх думок, виразного читання поетичних творів; захопити красою, благородством народних звичаїв, виховувати в учнів почуття поваги до минулого українців, любов до рідного слова.
Обладнання: рушники, калина, гілочка верби, аудіозапис уривку вірша Т. Г. Шевченка «Тече вода з-під явора».
подарунки.
Перебіг заходу
І. Вступ
Ведучий. В усіх народів світу існує повір’я, що той, хто забув звичаї своїх батьків, карається людьми і Богом. Він блукає по світові, як блудний син, і не може знайти собі притулку, бо він загублений для свого народу. Чому?
Тому що звичаї народу — це ті прикмети, за якими розпізнається народ не тільки в сучасному, а і в його історичному минулому. Звичаї — це ті неписані закони, якими керуються в найменших щоденних і найбільших усенаціональних справах. І сьогодні ми з вами здійснимо подорож у минуле і водночас перевіримо, хто з вас найкраще знає ці неписані закони, наші національні традиції. Хай вам щастить у сьогоднішній грі.
ІІ. Проведення подорожі-гри
Учні поділяються на дві групи — «Щедрувальники» та «Колядники».
Зупинка «Українські обереги»
За кожну правильну відповідь команда отримує по 1 балу Лунає «Пісня про рушник».
Ведучий. Наша світлиця прикрашена рушниками та червоною калиною. А колись рушник був не лише окрасою сільської хати, а й мав ритуальне значення. Назвіть відомі вам народні звичаї, традиції, в яких використовується рушник.
Команди (по черзі називають по одному звичаю). У родину, де народилося немовля, гості приходили з рушником, вшановуючи появу дитини. Молода мати теж зустрічала свою довгоочікувану дитину з рушником, який готувала ще до її народження. З рушником проводжали хлопця до армії. При сватанні рушником пов’язували сватів, а під час шлюбу молоді ставали на рушник. Гостей зустрічали теж рушником і хлібом. В останню путь людину теж супроводжували рушники.
Ведучий. Ви знаєте, що кожен регіон України має свої відмінності у виборі кольорової гами та орнаменту вишивки. Розрізнялися рушники і за своїм призначенням. Перед вами два рушники, визначте, з якої вони місцевості та їх призначення.
Командам пропонуються «слобожанські» та «гуцульські» рушники для хлопчиків та дівчаток.
Ведучий. У народі кажуть: «Без верби та калини нема України». А які українські свята і звичаї пов’язані з цими символами-оберегами? Щоб ви відчули силу народних оберегів, пропонуємо гравцю під час відповіді тримати у руці кетяг калини, по закінченню відповіді скуштувати одну ягідку і передати символ-оберіг команді-супротивнику.
Команди. Калина символізує жіночу красу, дівочу цнотливість, тому китицями калини прикрашали весільний коровай.
Червоні плоди калини — символ мужності українців, які віддали своє життя і кров за рідний край, тому калину саджали на могилах загиблих воїнів.
Коли будувати хату, біля неї теж саджали калину як символ любові, мудрості.
Лунає аудіозапис уривку вірша Т. Г. Шевченка «Тече вода з-під явора».
Ведучий. Т. Шевченко також писав:
Сонце гріє, вітер віє
З поля на долину,
Над водою гне з вербою
Червону калину.
Про звичаї, пов’язані з калиною, ви вже розповіли. А що ви знаєте про вербу? Команди. Здавна вербу в Україні вважають священним деревом. З вербою пов’язані прихід весни та велике християнське свято Великдень, якому передує Вербна неділя. На Вербну неділю у церквах освячували гілочки верби. Повернувшись додому, цими лозинками несильно били членів родини, найчастіше дітей, примовляючи: «Не я б’ю, верба б’є; будь великий, як верба, а здоровий, як вода, а багатий, як земля». Освячену вербу тримали на покуті за образами.