 |
|
Зупинка «Народні свята»
Ведучий. Ми, українці, нація дуже стара, і свою духовну культуру почали творити ще до прийняття християнства, коли наші пращури обожнювали природу. Тому більшість звичаїв, свят у календарі найтісніше пов’язані саме з порами року. Одне із цих свят ми вже згадали, а які ще календарні свята і пов’язані з ними звичаї ви знаєте?
Ваші відповіді повинні бути дуже короткими та швидкими, бо часу для обдумування немає. Найбільшу кількість балів (два бали) отримає та команда, яка останньою дасть правильну відповідь.
Команди
1. Великдень. На Великдень печуть паски, готують писанки і крашанки.
2. Івана Купала. На Івана Купала 7 липня стрибали через багаття, ворожили і шукали чарівний світ папороті.
3. Зелені свята, або Трійця. Подвір’я і хату обов’язково прикрашали зеленими гілками клену, верби, липи, дуба. А підлогу встеляли запашними травами: осокою, любистком, м’ятою.
4. Спас (19 серпня). У цей день у церкві святили груші, яблука, мед і обжинкові вінки.
5. Свято святого Миколая (19 грудня). Святий Миколай приносить у цей день чемним дітям дарунки, а неслухняним залишає палицю, як пересторогу на майбутнє.
Ведучий. Ось ми дійшли з вами до зимових свят, яким буде присвячений наступний етап нашого конкурсу. Кожна з команд підготувала для іншої команди по чотири запитання про святкування Різдва та Нового року. За правильну відповідь команда суперників отримує 0,5 бала. Хто ж першим почне цей етап конкурсу? Той, хто дасть правильну відповідь на моє запитання.
Запитання команди «Колядники»
1. Які звичаї пов’язані зі святкуванням Різдва? (На Святий вечір готували 12 пісних страв, не рахуючи хліба, щоб кожен місяць був щедрим. Серед них обов’язковими були кутя та узвар. Протягом наступного дня діти носили хрещеним батькам та родичам вечерю та колядували.)
2. З кого складалась зазвичай ватага колядників? (Ватагу колядників водив ватажок, який звався «береза», а ще у компанії були «міхоноша» — носій подарунків і «звіздар» — хлопець, що носить традиційну восьмикутну зірку, зроблену з паперу.)
3. Як віталися люди один з одним під час Різдва? (Під час Різдва, зустрічаючись, замість звичайного привітання, казали: «Христос ся рождає». Їм відповідали: «Славимо Його!»)
4. Що замість ялинки за звичаєм ставили наші пращури у хаті? (Наші пращури замість ялинки ставили на покуті сніп сіна (жита чи ячменю, пшениці чи вівса). Називався цей сніп дідухом.)
Запитання команди «Щедрувальники»
· 1.Як називався вечір напередодні Нового року і чому? (Вечір напередодні Нового року називався Щедрим, тому що в цей вечір готували щедру вечерю. На Щедрий вечір батько ховався за пирогами від дітей. Пироги — це символ щедрості, багатства. А ще на Щедрий вечір водили «козу», яка символізувала доброту і врожай: «Де коза ніжками, там врожай стіжками».)
· 2. Чому щедрувати могли і хлопці, і дівчата, а посівати тільки хлопці? (Перший посівальник на Новий рік приносить до хати щастя. За народним віруванням, дівчата щастя не приносять — тільки хлопці, а тому й посівати дівчатам не годиться
· 3. Чому давні українці посівали на Новий рік зерном, і цей звичай зберігся до сьогодні? (Раніше це свято відзначали 1 березня, тому що вважали, що рік починається з приходом весни, з новим засівом.)
· 4. Хто започаткував святкування Нового року 1 січня? (На Русі започаткував святкування Нового року 1 січня цар Петро І. З того часу ми так і відзначаємо це свято. А 14 січня відзначаємо свято Василя і Маланки.)