 |
|
Фізична особа як суб'єкт цивільного права
Людина як учасник цивільних правовідносин вважається фізичною особою. Фізичні особи – суб’єкти цивільних правовідносин повинні мати цивільну правосуб’єктність – цивільну правоздатністьі дієздатність.
Цивільна правоздатність – це здатність особи матисуб'єктивні цивільні права і цивільні обов'язки. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає в момент її народження та припиняється в момент смерті(ст. 25 ЦК).
Цивільна дієздатність — здатність особи своїми діями набувати цивільні права і самостійно їх здійснювати, атакож здатність своїми діями створюватидля себе цивільні обов'язки, самостійно їх виконуватита нести відповідальність у випадку їх невиконання (ст. 30 ЦК).
Цивільна дієздатність залежить від віку і психічного стану фізичної особи. В залежності від віку розрізняють часткову, неповну та повну дієздатність.
1)особи, які не досягли 14 років (малолітні), є частково дієздатними. Вони мають право самостійно вчиняти дрібні побутові правочини, здійснювати особисті немайнові права на результати інтелектуальної, творчої діяльності. Усі інші цивільні правочини від їхнього імені та на їх користь здійснюють батьки (усиновителі) або опікуни (ст. 31 ЦК);
2)особи у віці від 14 до 18 років (неповнолітні) мають неповну цивільну дієздатність. Ряд дій вони можуть здійснювати самостійно: розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або іншими доходами; здійснювати права на результати інтелектуальної, творчої діяльності; бути учасником (засновником) юридичних осіб; укладати договір банківського вкладу (рахунку) та розпоряджатися вкладом. Інші правочини неповнолітня особа вчиняє за згодою батьків (усиновителів) або піклувальників (ст. 32 ЦК);
3)особи, які досягли 18 років (повнолітні), або вступили до шлюбу до досягнення повноліття, мають повну цивільну дієздатність (ст.34 ЦК).
Повна цивільна дієздатність може бути надана фізичній особі, яка досягла 16 років і: 1) працює за трудовим договором; 2) записана матір'ю або батьком дитини; 3) бажає займатися підприємницькою діяльністю.
За наявністю згоди батьків(усиновлювачів) або піклувальника надання повної дієздатності провадиться за рішенням органу опіки та піклування, а в разі відсутності такої згоди може бути надана за рішенням суду.
За рішенням суду фізична особа може бути визнана обмежено дієздатною, якщо вона (ст. 36 К):
1) страждає на психічний розлад, який істотно впливає на її здатність усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними;
2) зловживає спиртними напоями, наркотичними засобами, токсичними речовинами і тим самим ставить себе чи свою сім'ю у скрутне матеріальне становище.
Особі, дієздатність якої обмежена призначається піклувальник, який дає згоду на вчинення нею цивільно-правових дій. Сама особа може самостійно здійснювати тільки дрібні правочини (купити продукти, квиток у кінотеатр і т.ін.).
Фізична особа, що страждає на хронічний, стійкий психічний розлад і не здатна усвідомлювати своїх дій та (або) керувати ними, за рішенням суду може бути визнана недієздатною.Такій особі призначається опікун, який здійснює правочини від імені та в інтересах опікуваного, оскільки останній не має права вчиняти будь-якого право чину (ст .41 ЦК)
Отже обмеження цивільної правосуб'єктності можливе виключно за рішенням суду. Встановлені обмеження скасовуються судом в разі зміни психічного стану на краще (припинення зловживання спиртними напоями, наркотиками, токсичними речовинами, видужання) і дієздатність особи поновлюється в повному обсязі. В такому разі встановлене піклування припиняється.