Главная | Обратная связь

Елімінування в економічному аналізі. Абсолютні різниці.

Елімінування — означає усунення, виключення впливу всіх, крім одного, факторів на величину результативного показника. Цей прийом виходить з умовного визнання того, що всі факто­ри змінюються незалежно один від одного: спочатку змінюєть­ся один, а всі інші залишаються без зміни; потім змінюються два; потім три і т.д. за незмінних інших. Це дає змогу визначи­ти вплив кожного фактора на величину досліджуваного показ­ника окремо.

В аналітичній практиці широко застосовуються такі прийоми елімінування:

• спосіб ланцюгових підстановок;

• спосіб абсолютних різниць;

• спосіб відносних різниць;

• індексний спосіб.

Спосіб абсолютних різниць.Цей спосіб є спрощеним варіан­том способу ланцюгових підстановок. Як і останній, він викорис­товується для розрахунку впливу факторів на приріст результа­тивного показника в тих моделях, де результативний показник представлений у вигляді добутку факторів У = Х₁Х2, або в зміша­них моделях типу У= (X₁ – Х₂)Х₃ Якщо результативний показник розраховується як частка від ділення факторів або представлений залежністю факторів, то доцільно використовувати тільки спосіб ланцюгових підстановок як найуніверсальніший.

Хоч можливість використання способу абсолютних різниць є обмеженою, завдяки його зручності він набув широкого застосу­вання в економічному аналізі. Особливо ефективно використову­ється цей спосіб у тому разі, коли вихідні дані вже містять абсо­лютні відхилення за факторними показниками. Алгоритм розрахунків за допомогою способу ланцюгових підстановок має такий вигляд:

Щоб розрахувати вплив першого фактора (кількісного) на ре­зультативний показник, необхідно абсолютний приріст цього фактора помножити на базисний рівень другого фактора (і всіх інших, що їх включає модель).

Вплив другого фактора на результативний показник розрахо­вується множенням фактичного значення першого фактора на абсолютний приріст другого фактора (тобто того фактора, вплив якого вивчається), а якщо в моделі є інші фактори, то на базисне значення тих факторів, вплив яких іще не вивчався.

Вплив третього фактора (і всіх наступних) визначається як добуток фактичного значення першого та другого факторів на абсолютний приріст досліджуваного третього фактора.