 |
|
Порядок побудови та оформлення аналітичних таблиць.
Аналітичні таблиці складають при опрацюванні аналітичних даних. Вони повинні вірно характеризувати питання, які вивчаються, бути короткими, зрозумілими та зручними для використання. Таблиці служать накопиченню, опрацюванню і зберіганню цифрової інформації. Форму таблиць і їхній майбутній зміст слід передбачати заздалегідь, тобто до початку аналізу явищ. Від усіх інших таблиць аналітична, як правило, відрізняється відносно нескладною будовою, компактністю і наочністю. Вона повинна мати не лише основну, а й додаткову для порівняння інформацію (планові і середні показники, дані за минулі періоди), а також проміжні підсумки, відхилення, відсотки. У процесі збору цифрової інформації та заповнення таблиць виникає низка технічних складностей, якщо її занадто багато. З метою забезпечення компактності таблиць вихідну інформацію:
1) спрощують чи закруглюють (до тисяч, мільйонів та ін.);
2) скорочують або частково відкидають другорядні дані;
3) об'єднують у групи, проміжні підсумкові показники, передають через середні показники;
4) комбіновано показують частину показників у деталізованому вигляді, а інші розміщують разом в одному рядку (як інші);
5) поділяють на кілька самостійних сукупностей із наступним складанням кількох більш простих таблиць із вузьким змістом.
Використання статистичних методів в економічному аналізі.
Серед статистичних методів чільне місце посідає табличний метод. Таблиці служать накопиченню, опрацюванню і зберіганню цифрової інформації. Форму таблиць і їхній майбутній зміст слід передбачати заздалегідь, тобто до початку аналізу явищ. Від усіх інших таблиць аналітична, як правило, відрізняється відносно нескладною будовою, компактністю і наочністю. Вона повинна мати не лише основну, а й додаткову для порівняння інформацію (планові і середні показники, дані за минулі періоди), а також проміжні підсумки, відхилення, відсотки. Таблиці у певному наборі можуть виконувати роль програми чи переліку питань, що вивчається.
Динамічні ряди – порівняння не двох, а кількох предметів, показників. Вирізняються інтервальні та моментні динамічні ряди. Аналіз їх дає змогу визначити: напрями зміни показників (збільшення, зменшення сталість або нестабільність), наявність тенденцій у зміні показників, середній рівень показників і варіації. Широкого застовування також набули вибірковий метод і групування, кореляційний метод, середні та відносні показники.
Графічний метод.
Відмітною рисою графічного методу є його наочність, що значно спрощує процес доведення результатів економічного аналізу до широкого кола працівників. Для правильного відображення досліджуваних процесів і явищ необхідно дотримуватись техніки та методики побудови графіків, які діляться на 2 групи: ілюстративні та розрахункові (аналітичні).
Графіки - це масштабне зображення певних показників за допомогою геометричних знаків (ліній, прямокутників, кіл) або умовно-художніх фігур.
Графічні прийоми відносяться до описово-кількісних прийомів. Графічні прийоми дозволяють наглядно зобразити зміни процесів та явищ під дією окремих факторів. Використовуються для аналізу схем керування виробництвом, дослідження взаємозв’язку виробничих процесів, вивчення системи документообігу, визначення критичних навантажень на основні фонди, тощо.
Осн. форми графіків, що викор. в ек. аналізі. - це діаграми. За своєю формою бувають: стовпчикові, відрізкові, кругові, квадратні, лінійні, фігурні. За своїм змістом: діаграми порівняння, структурні, динамічні, графіки зв’язку, графіки контролю.
Діаграми порівняння показують співвідн. різних об’єктів по якомусь показнику. Найбільш показові –смугові, стовпчикові; викор. прямокутну систему координат.
Фігурні діаграми - показують співвідн об’єктів у вигляді художніх фігур.
Структурні діаграми (секторні) – дають змогу визначити склад досліджуваних показників, питому вагу окремих частин у загальному розмірі показника.
Діаграма динаміки необх. для зображення зміни явищ протягом відповідних проміжків часу. Хар-ю є безперервність процесу.
Лінійні графіки викор. при вивчення зв’язку між показниками (графіки зв’язку).
Графіки контролю викор. при вивченні даних про хід виконання плану чи дотримання нормативів. На графіку будуть 2 лінії: план. і факт. рівні.
Розрахункові або аналітичні графіки здебільшого виконують подвійну функцію: вони використовуються і для полегшення аналітичних розрахунків, і як ілюстративні графіки. Прикладом аналітичного графіка може бути графік розрахунку точки беззбитковості (критичного обсягу), який забезпечує оперативне виявлення коливань розміру прибутку підприємства під час аналізу варіантів зміни обсягу виробництва за рахунок постійної частини витрат.
Вимоги до побудови графіка:
- виразність і контрастність малюнку;
- масштаб такий, щоб було наглядно;
- естетичний бік графіка