 |
|
СИНТАКСИЧНІ ОЗНАКИ ПРИКМЕТНИКА
У реченні прикметник найчастіше виступає як означення, що є його основною синтаксичною роллю (напр., у реченні Над лісом раптом запанувала абсолютна тиша прикметникабсолютна- означення).
Значно рідше прикметник виступає як іменна частина складенного присудка (Яка важка у вічності хода! (Л. Костенко).
РОЗРЯДИ ПРИКМЕТНИКА ЗА ЗНАЧЕННЯМ
Прикметники поділяються на:
| 1. | якісні - відносні - присвійні |
| 2. | повні - короткі |
ЯКІСНІ, ВІДНОСНІ І ПРИСВІЙНІ ПРИКМЕТНИКИ
За характером ознаки, яку вони виражають, морфологічними і словотворчими особливостями прикметники поділяються на якісні, відносні і присвійні:
| прикметники | приклади |
| якісні | велика, духмяне, опуклий, гарячі |
| відносні | дерев'яні, військова, приміський |
| присвійні | сестрин, вчителів, заяча, мамин |
Виділяються також проміжні групи прикметників, що поєднують присвійне і відносне значення:
| прикметники | приклади |
| присвійно-якісні | ластів'яче, дівоча, орлиний |
| відносно-якісні | творчий, срібна, вишневе |
ЯКІСНІ ПРИКМЕТНИКИ
Якісні прикметникивиражають такі ознаки предмета, що можуть бути виявлятися більшою чи меншою мірою (хоробрий, теплий, довгий).
Найголовнішою граматичною ознакою якісних прикметників є їх здатність утворювати форми ступенів порівняння.
Граматичні ознаки, що відрізняють якісні прикметники від присвійних і якісних такі:
| ознаки | приклади |
| приєднують прислівник із значенням міри або ступеня вияву ознаки (мало, надто, надзвичайно, трохи) | відомий® трохи відомий, мало відомий |
| вступають у антонімічні відношення | свіжий- черствий великий- малий |
| утворюють якісно- означальні прислівники або іменники з узагальненим значенням прикмети | чуйний® чуйно добрий® добро |
| утворюють ступені порівняння | білий® біліший, найбіліший |
| за допомогою суфіксів зменшеності і збільшеності та префікса пре- утворюють похідні прикметники | тонкий®тонесенький, тонюсінький ; здоровий®прездоровий |
| окремі прикметники можуть мати коротку форму | (ясен, весел, певен). |
Оскільки якісні прикметники виражають ознаки, що можуть виявлятися більшою або меншою мірою, вони мають ступені порівняння: вищий і найвищий:
| якісний прикметник | вищий ступінь | найвищий ступінь |
| товстий рідкий | - товстіший, менш товстий - рідший, менш рідкий |
|
Вищий ступінь порівняння вказує, що в одному предметі ознака виявляється більшою мірою, ніж в іншому.
Найвищий ступінь порівняння вказує, що ознака виявляється найбільшою мірою. Кожен із ступенів має дві форми: просту і складену.
Проста ступінь вищого ступеня порівняння утворюється від основи прикметника за допомогою суфіксів -іш, ш’ (милий- миліший). При цьому у деяких прикметниках можуть випадати суфікси -к-, -ок-, -ек- (далекий- дальший, тонкий- тонший).
При додаванні суфікса -ш- можуть виникати звукові сполуки, які на письмі позначаються буквами жч і щ (буква щ пишеться у прикметниках кращий, товщий, вищий; буквосполученняжчпишеться у прикметниках важчий, ближчий, дужчий).
Складена форма вищого ступеня порівняння утворюються за допомогою додавання до прикметника слів більш-менш (швидкий- більш швидкий (менш швидкий).
Проста форма найвищого ступеня порівняння утворюєтьс яза допомогою додавання до прикметника вищого ступеня префікса най- (міцніший- найміцніший).
Складена форма найвищого ступеня порівняння утворюється за допомогою додавання до прикметника слів най, більш, найменш, а також додаванням до прикметника вищого ступеня слів від усіх (за всіх), над усе (спокійний- найбільш спокійний, спокійніший від усіх).