Главная | Обратная связь

Методичні вказівки до вивчення теми

Вивчення цієї теми потребує розгляду поняття «прогнозування» як наукового обґрунтування можливого стану об'єктів у майбутньому. Розпочинати вивчення проблемних питань теми необхідно з визначення мети та ознак прогнозування. Серед об'єктів прогнозування досліджуються: економіка країни в цілому, її підприємство, потужна організація. Розглядаючи державне економічне регулювання діяльності суб'єктів господарювання, слід звернути увагу на принципи та методи прогнозування, а серед останніх — детально дослідити евристичні (статичні, випереджувальні): якісні та кількісні. Серед можливих суб'єктів прогнозування слід виділяти державу як центральний функціональний (галузевий) орган управління чи науково-дослідну організацію; первинну ланку економіки (фірму, компанію, корпорацію).

Наступним кроком має стати оволодіння довгостроковими, середньостроковими і короткостроковими прогнозами та сферами їх застосування (відповідно: соціально-економічний розвиток країни, науково-технічного прогресу; галузевий і народногосподарський рівень управління; рівень окремих підприємств і виробництв).

Іншим проблемним напрямом вивчення теми є розгляд питань прогнозування розвитку суб'єктів господарювання. Найважливішою функцією управління підприємством є планування його діяльності процес планування максимальною мірою має передбачити всебічне вивчення дійсності, тенденцій і закономірностей розвитку об'єкта панування та середовища його діяльності. Поряд із загальними принципами управління і планування існують і специфічні принципи планування (вибір та обґрунтування цілей, системність, безперервність, оптимальність використання ресурсів, збалансованість).

При плануванні діяльності підприємства розробляють плани: для різних підрозділів підприємства — загальний план; для всіх видів діяльності або цільові плани, що передбачають завдання за якимось одним напрямом роботи; на різні періоди часу — довго-, середньо- та короткострокові. Студенти мають усвідомити, що кожний вид плану має свої особливості щодо методів та порядку його розробки, різні показники залежно від тривалості планового періоду. Планування діяльності підприємства поділяється на перспективне та поточне і здійснюється за допомогою різних методів, які можна класифікувати за такими ознаками: вихідна позиція для розробки плану (ресурсний та цільовий); принципи визначення планових показників (екстраполяційний та інтерполяційний); спосіб розрахунку планових по­казників (пробно-статистичний, чинників, нормативний); узгод­женість ресурсів і потреб (балансовий та матричний). Показники окремих розділів плану мають бути оптимізовані за допомогою економіко-математичного моделювання.

Другим проблемним питанням теми має стати розгляд питання стратегії розвитку підприємства. У першу чергу слід розкрити сут­ність стратегічного планування, що є процесом здійснення сукупно­сті систематизованих та взаємоузгоджених робіт з визначення дов­гострокових цілей та напрямів діяльності підприємства. Першим, найсуттєвішим та визначальним рішенням за стратегічного плану­вання є вибір цілей. Основну загальну ціль підприємства заведено називати місією. На основі загальної місії підприємства формулюю­ться його стратегічні цілі.

Наступним кроком має стати досконале дослідження основних етапів стратегічного планування на підприємстві. Серед методів ви­бору генеральної стратегії можна виділити дві групи: перша — в умовах монопрофільної діяльності підприємства (методи однопродуктового аналізу: метод РІМS, метод кривих освоєння, метод циклу життя виробу); друга — при диверсифікованому виробництві (мето­ди «портфельного аналізу», метод, запропонований Бостонською консультативною групою, — метод «Мак-Кінсі»). Після оцінного розподілу стає можливим визначення основних напрямів розвитку підприємства та вибір однієї з базових стратегій: зростання, стабілі­зації або виживання. Ґрунтуючись на знаннях попереднього матері­алу, слід переходити до розгляду сутності та призначення бізнес-плану на підприємстві. Бізнес-план — це ретельно підготовлений документ, котрий розкриває усі сторони будь-якого започатковува­ного комерційного проекту.

Наступним кроком в оволодінні темою має стати розгляд стадій формування бізнес-плану. Необхідно розкрити логіку розробки і структуру бізнес-плану, виокремити такі типові розділи: його резю­ме; продукція; оцінка ринку збуту; конкуренція; маркетинг-план; виробничий, організаційний та юридичний плани; оцінка ризику та страхування; фінансовий план та стратегія фінансування. Слід також розкрити методику складання окремих розділів бізнес-плану. Закін­чити розгляд питання необхідно перспективами розвитку системи стратегічного планування ти бізнес-планування за ринкових умов господарювання.

Черговим питанням теми є відмінності між стратегічним і тактич­ним плануванням. Необхідно розрізняти три аспекти відмінностей: часовий, за охопленням сфер впливу та сутнісно-змістовий. У прак­тиці господарювання виокремлюють певну сукупність основних розділів планів підприємства. Студентам необхідно розкрити основний зміст і можливі типові розділи тактичних (середньо- та коротко­строкових) планів підприємства. Визначаючи зміст планів, слід обґрунтувати логіку розділів і склад показників, через які виражають­ся планові завдання. Необхідно розглянути показники тактичних планів, їх класифікацію та призначення.

Останнє питання цієї теми — оперативне планування, яке, з од­ного боку, є завершальною ланкою в системі планування діяльності підприємства, а з другого — виступає як засіб виконання довго-, се­редньо- та короткострокових планів, одним з важелів поточного управління виробництвом. Оперативне планування поєднує в собі два напрями роботи: календарне планування та диспетчеризацію. У практиці господарювання розрізняють три основні системи оператив­ного планування: подетальну, комплектну та на замовлення. Сту­денти повинні вміти обґрунтовувати вибір застосування кожної сис­теми оперативно-виробничого планування залежно від типу вироб­ництва, складу та особливостей продукції тощо.

 

завдання для самостійної роботи

 

Тест 13.1

1. Держава регулює економіку такими методами:

а) політичними;

б) економічними;

в) психологічними;

г) адміністративними.

2. Зазначте помилкове твердження:

а) забезпечення сприятливої законодавчої бази є одним з основ­них принципів державного регулювання;

б) стратегічні напрями розвитку економіки мають бути визначені у процесі макроекономічного планування;

в) стабілізація економіки і соціальний захист населення належать До основних виконуваних державою функцій;

г) держава регулює процеси охорони і відтворення природного середовища.

3. До складових сучасного ринкового господарства, які регулює держава, належать:

а) державні кредити;

б) податки на експорт;

в) борги підприємств;

г) валові витрати підприємств.

4. До основних видів податків в Україні належать:

а) тариф за вантажні перевезення;

б) акцизний збір;

в) державне мито;

г) плата за землю.

5. До принципів прогнозування належать:

а) системність;

б) альтернативність;

в) економічність;

г) невизначеність.

6. Кредит, що надається у товарній формі у вигляді відстрочки пла­тежу за продані товари, називається:

а) державним;

б) банківським;

в) комерційним;

г) інноваційним.

7. У плануванні виокремлюють такі основні цілі підприємства:

а) соціальну;

б) ресурсну;

в) виробничо-технологічну;

г) економічну.

8. Планові показники можна розрахувати таким способом:

а) цільовим;

б) факторним;

в) інтерполяційним;

г) нормативним.

9. За узгодженістю ресурсів і потреб методи планування поділяють­ся на такі:

а) факторний і нормативний;

б) екстраполяційний та інтерполяційний;

в) балансовий і матричний;

г) ресурсний і цільовий.

10. Генеральна комплексна програма дій, яка визначає пріоритетні для підприємства проблеми, його місію, основні цілі й розподіл ресурсів для їх досягнення, називається:

а) тактикою;

б) бюджетуванням;

в) бізнес-плануванням;

г) стратегією.

11. Бізнес-план містить такі розділи:

а) потреба в персоналі;

б) оцінка ризиків;

в) дослідження ринку;

г) прибуток і збитки.

12. Короткострокові тактичні плани складають на період:

а) 10-12 років;

б) 7-10 років;

в) 5-7 років;

г) один рік.

13. Потреба в матеріальних ресурсах визначається в такому розділі тактичного плану:

а) виробнича діяльність;

б) маркетингова діяльність;

в) витрати, прибуток, рентабельність;

г) матеріально-технічне забезпечення.

14. За економічним призначенням планові показники поділяються на такі:

а) кількісні й якісні;

б) натуральні й вартісні;

в) абсолютні й відносні;

г) одиничні й узагальнені.

15. Завершальною ланкою в системі планування діяльності підпри­ємства є таке планування:

а) стратегічне;

б) тактичне;

в) оперативне;

г) поточне.

ТЕСТ 13.2