 |
|
Тема 1.1. Вступ. Предмет і завдання сучасної екології
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту
України
Сумський державний університет
Машинобудівний коледж
ОПОРНІ КОНСПЕКТИ
З дисципліни
„Основи екології”
Для студентів всіх спеціальностей
Р.
Опорні конспекти розроблені викладачем дисципліни „Основи екології” Хроленко І.А.
Розглянуто і затверджено цикловою комісією природничо-математичних дисциплін
Протокол № від „ ” _________ 2011р.
ЗМІСТ
РОЗДІЛ 1. ОСНОВИ ТЕОРЕТИЧНОЇ ЕКОЛОГІЇ 4
1.1. Вступ. Предмет і завдання сучасної екології 4
1.2. Аутекологія (факторіальна екологія). 6
1.3. Загальні закономірності впливу екологічних факторів на живі організми. 10
1.4. Демекологія (популяційна екологія). 13
1.5. Синекологія. 17
1.6. Біосфера як глобальна екосистема. 21
РОЗДІЛ 2. ОСНОВИ ПРИКЛАДНОЇ ЕКОЛОГІЇ 24
2.1. Забруднення навколишнього природного середовища. 24
2.2. Забруднення атмосфери. 26
2.3. Забруднення гідросфери. 31
2.4. Забруднення літосфери. 36
2.5. Проблеми відходів людської діяльності 40
2.6. Державна система екологічного управління. 43
2.7. Природно-заповідний фонд. 48
2.8. Охорона навколишнього природного середовища. 53
РОЗДІЛ 1. ОСНОВИ ТЕОРЕТИЧНОЇ ЕКОЛОГІЇ
Тема 1.1. Вступ. Предмет і завдання сучасної екології
План
1. Предмет і завдання екології
2. Структура сучасної екології.**
3. Методи екологічних досліджень.*
1. Термін «екологія» був вперше введений в 1866р. німецьким біологом Ернестом Геккелем для позначення науки про відносини рослинних і тваринних організмів між собою і з оточуючим середовищем. Слово “екологія” походить від грецьких слів oikos, що означає дім, помешкання, та logos - наука. Таким чином, екологія - це наука, що вивчає наше природне помешкання, всі організми, що його населяють, та функціональні процеси, що роблять цей “дім” придатним для життя.
Екологія – наука про взаємозв’язки живих організмів та їх угрупувань між собою та довкіллям, про структуру та функціонування надорганізмових систем.
Центральним об’єктом вивчення екології є той чи інший вид рослин або тварин, популяція або людина як один з видів живих істот існуючих на Землі (тобто екосистеми).
Предметом екології є різноманітність і структура зв’язків між організмами, їхніми угрупованнями та середовищем існування, а також склад і закономірності функціонування угруповань організмів: популяцій, біогеоценозів, біосфери в цілому.
Головними завданнями екології є:
- Встановлення закономірностей взаємозв’язків між організмами, їхніми угрупованнями та умовами довкілля;
- Дослідження структури та функціонування угруповань організмів;
- Розроблення методів визначення екологічного стану природних і штучних угруповань;
- Спостереження за змінами в окремих екосистемах та біосфері в цілому, прогнозування їхніх наслідків;
- Створення бази даних та розроблення рекомендацій для екологічно безпечного планування господарської і соціальної діяльності людини;
- Застосування екологічних знань у справі охорони навколишнього середовища та раціонального використання природних ресурсів
- Оптимізація взаємин між людиною, з одного боку, окремими видами та популяціями, екосистемами – з другого.
2. На сьогоднішній день, при узагальненні всіх наукових напрямків та течій універсальна екологія (макроекологія) поділяється на 2 взаємопов’язаних напрямки: теоретичну і практичну (прикладну).
Теоретична екологія базується на вивченні і розробці екології живих організмів. Основу її складають: вчення про екологічні фактори (аутекологія), вчення про популяції (демекологія), вчення про екосистеми (синекологія).
Практична (прикладна) екологія об’єднує три великих розділи:
- Геоекологія (вивчає геоекосистеми- територіальні одиниці, що контролюються людиною і являють собою ділянки ландшафтної сфери)
- Соціоекологія (вивчає соціоекосистеми – взаємодію природи і суспільства). До її складу входить: психоекологія, урбоекологія, екологія народонаселення, природоохоронне законодавство та міжнародне співробітництво по охороні біосфери
- Техноекологія (вивчає техноекосистеми – створені внаслідок впливу на навколишнє середовище техногенних факторів: екологія енергетики, промисловості, агроекологія, екологія транспорту, екологічна експертиза, екологія військової діяльності).
Структура сучасної екології
3. Екологія сьогодні виявляється тією точкою, в якій перехрещуються інтереси вчених різних природничих наук: систематиків, морфологів, генетиків, біохіміків, фізіологів, фізиків, хіміків, математиків, географів. Внаслідок цього екологія вбирає в себе концепції та методики, притаманні різним дисциплінам.
Методичну основу екології як сучасної науки складає поєднання системного підходу, натурних спостережень, експерименту і моделювання. Екологічна практика охоплює множину прийомів і методів дослідження, адекватних багатоманітності напрямків екології. Основні:
- Систематичні моніторингові спостереження за станом природних об’єктів і змін, які відбуваються в них під впливом техногенних факторів;
- Дослідження морфологічних параметрів природних об’єктів;
- Статистичні методи оцінки процесів і явищ;
- Дистанційні методи досліджень;
- Методи математичного моделювання;
- Методи екологічної індикації;
- Калориметричні та хроматографічні методи дослідження;
- Ізотопні методи;
- Спектрометричні методи;
- Системний аналіз.
Контрольні запитання
1. Що таке екологія?
2. Які завдання стоять перед екологією?
3. Які основні напрями екологічних досліджень?
4. Що є предметом екології?
5. Визначте основні структурні блоки сучасної екології.
6. Які основні методи екологічних досліджень?
Література:
1. Білявський Г.О., Бутченко Л.І. Основи екології: теорія і практика: Навч. посіб. – К.: Лібра, 2006. – Р.1, §§ 1.1, 1.3, с.10-19, 29.
2. Заверуха Н.М., Серебряков В.В., Скиба Ю.А. Основи екології: Навч. посіб. – К.: Каравела, 2008. – Т.1.1., с.7-12.
- Потіш Л.А. Екологія: Навч. посіб. – К.: Знання, 2008. – Р.1, §§ 1.1-1.2, с.12-18.
- М’ягченко О.П. Основи екології. – Р.1, §§ 1.1-1.2, с.9-14.