 |
|
кошти на її оплату вносяться обома сторонами порівну.
Пояснення відповідача не вірні, оскільки ст. 29 КУ (Кожна людина має право на свободу та особисту недоторканість) має зовсім інший зміст:
Стаття 29. Кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність.
Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
У разі нагальної необхідності запобігти злочинові чи його перепинити уповноважені на те законом органи можуть застосувати тримання особи під вартою як тимчасовий запобіжний захід, обґрунтованість якого протягом сімдесяти двох годин має бути перевірена судом. Затримана особа негайно звільняється, якщо протягом сімдесяти двох годин з моменту затримання їй не вручено вмотивованого рішення суду про тримання під вартою.
Кожному заарештованому чи затриманому має бути невідкладно повідомлено про мотиви арешту чи затримання, роз'яснено його права та надано можливість з моменту затримання захищати себе особисто та користуватися правовою допомогою захисника.
Кожний затриманий має право у будь-який час оскаржити в суді своє затримання.
Про арешт або затримання людини має бути негайно повідомлено родичів заарештованого чи затриманого.
Дії судді стосовно примосового приводу правомірні, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 146 ЦПК:
2. У разі ухилення відповідача від проведення судово-біологічної (судово-генетичної) експертизи у справах про визнання батьківства, материнства суд має право постановити ухвалу про примусовий привід на проведення такої експертизи.
3. Також, відповідно до абз. 3 п. 9 Постанови Пленуму ВСУ «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006 р. № 3:
У разі коли ухилення сторони у справі зазначеної категорії
від участі в експертизі або від подання необхідних матеріалів,
документів тощо унеможливлює її проведення, суд відповідно до ст.
146 ЦПК ( 1618-15 ) може визнати факт, для з'ясування якого її
було призначено, або відмовити в його визнанні (залежно від того,
хто зі сторін ухиляється, а також яке значення має для них ця
експертиза). Якщо відповідач у такій справі ухиляється від участі
у проведенні судово-біологічної (судово-генетичної) експертизи,
суд вправі постановити ухвалу про його примусовий привід.
Предмет доказування відповідно до ч. 1 ст. 179 ЦПК:
1. Предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи (причини пропуску строку позовної давності тощо) і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
У нас предметом доказування є факт батьківства.
* 7. Отець Василь, священик був свідком завдання шкоди громадянину Д. Позивач у позовній заяві попросив викликати отця Василія в якості свідка.
Чи може бути отець Василій допитаний як свідок?Який порядок допиту свідка?
Відповідь:
Так, отець Василій може бути допитаний як свідок, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 50 ЦПК:
Стаття 50. Свідок
1. Свідком може бути кожна особа, якій відомі будь-які обставини, що стосуються справи.
До того ж ці відомості не були отримані цим связеником на сповіді, бо якщо були б, тоді він не підлягав допиту як свідок за п. 3 ч. 1 ст. 51 ЦПК.
Порядок допиту свідка закріплений ст. 180 ЦПК:
Стаття 180. Порядок допиту свідків
1. Кожний свідок допитується окремо.
2. Свідки, які ще не дали показань, не можуть перебувати в залі судового засідання під час розгляду справи.
3. Перед допитом свідка головуючий встановлює його особу, вік, рід занять, місце проживання і стосунки із сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, роз'яснює його права і з'ясовує, чи не відмовляється свідок із встановлених законом підстав від давання показань.
4. Відмова від давання показань приймається судом шляхом постановлення ухвали.
5. Якщо перешкод для допиту свідка не встановлено, головуючий під розписку попереджає свідка про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання і відмову від давання показань та приводить його до присяги: "Я, (ім'я, по батькові, прізвище), присягаю говорити правду, нічого не приховуючи і не спотворюючи".
6. Текст присяги підписується свідком. Підписаний свідком текст присяги та розписка приєднуються до справи.
7. Допит свідка розпочинається з пропозиції суду розповісти все, що йому особисто відомо у справі, після чого першою задає питання особа, за заявою якої викликано свідка, а потім інші особи, які беруть участь у справі.
8. Суд має право з'ясовувати суть відповіді свідка на питання осіб, які беруть участь у справі, а також ставити питання свідку після закінчення його допиту особами, які беруть участь у справі.
9. Головуючий має право за заявою осіб, які беруть участь у справі, знімати питання, поставлені свідку, якщо вони за змістом ображають честь чи гідність особи, є навідними або не стосуються предмета розгляду.
10. Кожний допитаний свідок залишається в залі судового засідання до закінчення розгляду справи. Суд може дозволити допитаним свідкам залишити залу засідання суду до закінчення розгляду справи за згодою сторін.
11. Свідок може бути допитаний повторно в тому самому або наступному засіданні за його власною заявою, заявою сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, або з ініціативи суду. Під час дослідження інших доказів свідкам можуть ставити питання сторони, інші особи, які беруть участь у справі, суд.
12. Суд може одночасно допитати свідків для з'ясування причин розходжень у їхніх показаннях.