Здавалка
Главная | Обратная связь

Очевидно, що на цій підставі не може ґрунтуватись відмова у державній реєстрації, оскільки не кожен вид господарської діяльності ліцензується.



 

6)Відповідно до ч.5 ст.44 ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» àВідмову у проведенні державної реєстрації фізичної особи - підприємця може бути оскаржено у суді.

 

7)Щодо того, що громадянин Х. оскаржив відмову у державній реєстрації до господарського суду, покликаючись на вільний вибір видів підприємницької діяльності, то тут порушений порядок судового оскарження дій державного реєстратора.

Відповідно до абз.4 п.7.1 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів" à Виходячи з повноважень державного реєстратора, підлягають розгляду адміністративними судами спори з приводу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, змін до установчих документів юридичних осіб та зміни імені або місця проживання фізичних осіб - підприємців, припинення юридичних осіб та підприємницької діяльності фізичними особами - підприємцями, зміни мети установи у встановленому законом порядку тощо.

 

У чому полягає суть такої ознаки підприємницької діяльності як майнова самостійність?

 

Майнова самостійність – наявність відокремленого і закріпленого за суб’єктом господарювання майна у формі основних фондів, оборотних коштів і інших цінностей. У майновому відношенні суб’єкти господарювання є самостійними і незалежними від рішень засновників і учасників.

 

Який порядок судового оскарження дій державного реєстратора?

 

Відповідно до абз.4 п.7.1 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів" виходячи з повноважень державного реєстратора, підлягають розгляду адміністративними судами спори з приводу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців.

 

Ну а порядок який?Подає позов:

Відповідно до ст.. 104 КАС України à 1.Позов пред'являється шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції.

 

Ну але я не думаю,що суд погладить Громадянина Х. по головці , що той хоче здійснювати такий вид діяльності, як «надання допомоги позичальникам банківських установ в ухиленні від повернення кредитів».

 

Висновок: Громадянин Х не має і не матиме права займатися собі такою діяльністю,яку він вказав в реєстраційній картці, але і державний реєстратор поступив неправильно, оскільки неправильно обґрунтував підставу в відмові державної реєстрації, посилаючись на ЗУ « Про ліцензування певних видів господарської діяльності». Я думаю,що йому би треба було посилатись на положення ч. 1 ст. 19 і ч. 1 ст. 43 ГКУ, у яких зазначається, що суб'єкти господарювання мають право без обмежень самостійно здійснювати господарську діяльність, що не суперечить законодавству, ну а ця ,очевидно, суперечить!

У приміщенні навчального закладу було розміщено оголошення, у якому господиня О. пропонувала взяти на квартиру двох студенток для проживання на строк не менше одного року з оплатою 1 000 (одна тисяча) гривен за місяць. Ознайомившись із текстом оголошення, працівники районної державної податкової інспекції відвідали господиню О. і вказали їй на необхідність зареєструватися в якості фізичної особи-підприємця. Господиня О. відмовилася виконувати вимогу працівників податкової служби, оскільки вона бере на квартиру студенток вперше; квартира є її особистою власністю, яку вона може використовувати за будь-яким призначенням. Окрім того, вона вчасно оплачує комунальні послуги та податки. Перед державою невиконаних зобов’язань не має.

Здавання в оренду власної нерухомості може здійснюватися фізичними особами як у межах підприємницької діяльності, так і без реєстрації орендодавця як суб'єкта підприємницької діяльності, за їх вибором.

Підтвердження моїх слів (що опція НЕреєстрації ) існує, можемо зрозуміти протлумачивши норми ПКУ:

170.1.5. Якщо орендар є фізичною особою, яка не є суб'єктом господарювання, особою, відповідальною за нарахування та сплату (перерахування) податку до бюджету, є платник податку - орендодавець. à МОРАЛЬ: вимога податківців НЕОБГРУНТОВАНА

 

Оскільки з-давство не містить вимоги по обов*язкову таку реєстрацію. Питання, що цікавить податкову ПЕРЕДУСІМ це оподаткування. ЩО Ж БУДЕ З ЇЇ ПОДАТКАМИ???

Порядок оподаткування одержаних від здавання в оренду нерухомості доходів залежатиме від змісту укладеного договору.

При укладенні договору найму (оренди) з фізичною особою чи фізичною особою - суб'єктом господарської діяльності слід дотримуватися вимог Цивільного кодексу України.

Кодексом також передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору та визначенні умов договору, а зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Питання оподаткування регулюється ПКУ.

У випадку нереєстрації громадянки О як ФОП вона зобов*язана сплатити податок з доходів ФО у випадку його (доходу) наявності за ставкою 15% (БА БІЛЬШЕ: При цьому такий орендодавець самостійно нараховує та сплачує податок до бюджету протягом 40 календарних днів, наступних за останнім днем такого звітного кварталу. АЛЕ то залежно від доходу. Тобто їй вигідніше, бо якщо в неї не буде тих студенток то вона платити нічого не буде)

 

Стаття 167 ПКУ. Ставки податку

167.1. Ставка податку становить 15відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.5 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.

У випадку реєстрації як ФОП вона може зареєструватись як платник єдиного податку.

291.4. Суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку:

2) друга група - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;

обсяг доходу не перевищує 1 000 000 гривень.

Дія цього підпункту не поширюється на фізичних осіб - підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31КВЕД ДК 009:2005),а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи - підприємці належать виключно до третьої або п’ятої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для таких груп;

3) третя група - фізичні особи - підприємці, які протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 20 осіб;

обсяг доходу не перевищує 3000000 гривень;

 

І ВІДПОВІДЬ НА ПИТАННЯ 2:

Характеристика (ознаки) підприємницької діяльності (підприємництва)
1. Підприємництво є самостійною діяльністю.

2. Підприємництво є ініціативною діяльністю.

3. Підприємництво є систематичною діяльністю.

4. Підприємництво є діяльністю на власний ризик.

5. Підприємництво є господарською діяльністю.

 

Громадянин А., який був зареєстрований в Україні як суб’єкт підприємницької діяльності, став переможцем програми «зелена карта» і виїхав на постійне місце проживання у США. Перед від’їздом за кордон, А. видав своєму родичеві Р. довіреність на право здійснення від його імені підприємницької діяльності на території України строком на один рік. Довіреністю представникові надавалося право укладати договори, необхідні для здійснення підприємницької діяльності, отримувати відповідні дозволи (ліцензії), подавати фінансову та іншу звітність в органи, які здійснюють контроль за господарською діяльністю, наймати працівників на роботу, виступати в суді тощо. Р. вирішив не проходити процедуру його державної реєстрації як фізичної особи- підприємця, оскільки А. пообіцяв через рік повернутися на Україну і повторно видати довіреність аналогічного змісту.

Розслідуючи кримінальну справу про порушення Р. порядку занаття господарською діяльністю (ст. 202 КК України), слідчий звернувся до фахівців вищого навчального закладу із поданням, в якому ставилися питання: чи можуть видаватися в Україні довіреності зазначеного змісту; чи підлягає діяльність Р. державній реєстрації? дайте відповіді на поставлені запитання.







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.