Здавалка
Главная | Обратная связь

Правління підприємства споживчої кооперації прийняло рішення про утворення трьох філій у різних регіонах.



З метою організації діяльності філій були розроблені їх установчі документи, якими філії наділялися виключно повноваженнями щодо укладення господарських договорів від імені підприємства з іншими суб’єктами господарювання.

Для здійснення цього виду діяльності філіям виділялося на самостійний баланс відповідне майно і відкривалися рахунки у банківських установах.

В установчих документах філій було також передбачено положення про те, що вони не несуть відповідальності за зобов’язаннями підприємства споживчої кооперації, яке їх утворило, а підприємство не несе відповідальності за їх зобов’язаннями.

На Голову правління підприємства споживчої кооперації було покладено обов’язок здійснити легалізацію уворених філій.

Дайте правову оцінку рішенню правління підприємства споживчої кооперації. Як називається установчий документ філії? З якою метою створюється філія? Чим філія відрізняється від представництва?

Стаття 111. Споживча кооперація. Підприємства споживчої кооперації

1. Споживча кооперація в Україні - система самоврядних організацій громадян (споживчих товариств, їх спілок, об'єднань), а також підприємств та установ цих організацій, яка є самостійною організаційною формою кооперативного руху.

2. Первинною ланкою споживчої кооперації є споживче товариство - самоврядна організація громадян, які на основі

добровільності членства, майнової участі та взаємодопомоги об'єднуються для спільної господарської діяльності з метою колективного організованого забезпечення своїх економічних і соціальних інтересів. Кожний член споживчого товариства має свою частку в його майні.

3. Споживче товариство є юридичною особою і діє на основі статуту.

4. Споживчі товариства можуть на добровільних засадах об'єднуватися в спілки, інші форми об'єднання, передбачені

законом, єдину спілку споживчих товариств України та мають право вільного виходу з них.

5. Власність споживчої кооперації складається з власності споживчих товариств, спілок (об'єднань) та їх спільної власності і є однією з форм колективної власності. Володіння, користування та розпорядження власністю споживчої кооперації здійснюють її органи відповідно до установчих документів товариств, спілок (об'єднань).

Об'єкти права власності споживчої кооперації можуть перебувати у спільній власності споживчих товариств, спілок (об'єднань). Їх частка у власності визначається договором.

6. Правові засади організації та діяльності споживчої кооперації визначаються законом.

7. Споживчі товариства, їх спілки (об'єднання) можуть утворювати для здійснення своїх статутних цілей підприємства, установи та інші суб'єкти господарювання відповідно до вимог цього Кодексу та інших законів.

8. Підприємствами споживчої кооперації визнаються унітарні або корпоративні підприємства, утворені споживчим товариством (товариствами) або спілкою (об'єднанням) споживчих товариств відповідно до вимог цього Кодексу та інших законодавчих актів з метою здійснення статутних цілей цих товариств, спілок (об'єднань).

Відповідно до ГКУ:

Стаття 55. Поняття суб'єкта господарювання

6. Суб'єкти господарювання, зазначені у пункті першому частини другої цієї статті, мають право відкривати свої філії, представництва, інші відокремлені підрозділи без створення юридичної особи.

Відповідно до ЗУ про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців :

Стаття 1. Визначення термінів

1. У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:

відокремлений підрозділ юридичної особи - це філія, інший підрозділ юридичної особи, що знаходиться поза її

місцезнаходженням та виробляє продукцію, виконує роботи або операції, надає послуги від імені юридичної особи, або представництво, що здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи;

ЦКУ:

Стаття 95. Філії та представництва

1. Філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій.

2. Представництвом є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи.

3. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.

4. Керівники філій та представництв призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності.

5. Відомості про філії та представництва юридичної особи включаються до єдиного державного реєстру.

Юридичні особи мають право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, що закріплено ст. 95 Цивільного кодексу та ст. 64 Господарського кодексу. При цьому питання про розміщення філії підприємства необхідно погодити з відповідними органами місцевого самоврядування.

 

Філія – відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій, зокрема виробляє продукцію, виконує роботи або операції, надає послуги від імені юридичної особи (частина перша ст. 95 Цивільного кодексу та ст. 1 Закону № 755-IV).

Філії не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.

Створення філії

Насамперед створення філії починається з прийняття рішення про її створення. Це рішення ухвалює орган управління юридичної особи, уповноважений на це статутом. Так, відповідно до ст. 41 Закону «Про господарські товариства» від 19.09.91 р. № 1576-XII (зі змінами та доповненнями, за текстом – Закон № 1576-XII) повноваження щодо створення філій та затвердження положення про них належать до виключної компетенції загальних зборів акціонерів акціонерного товариства і не можуть передаватися іншим органам товариства.

Щодо товариств з обмеженою відповідальністю, то відповідно до статей 41 і 59 Закону № 1576-XII питання щодо створення філій, а також затвердження положень про них належить до виключної компетенції зборів учасників товариств з обмеженою відповідальністю.

Рішення про створення філії оформлюється протоколом або наказом (розпорядженням) засновника. (У фабулі це було зазначено) Як правило, протоколом (наказом) затверджується положення про філію та призначається її керівник тощо. При цьому керівники філій діють на підставі виданої юридичною особою довіреності. Відповідно до ст. 246 Цивільного кодексу довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами, та скріплюється печаткою цієї юридичної особи. Але в деяких випадках відповідно до ст. 245 Цивільного кодексу довіреність має бути посвідчена нотаріально.

Положення про філію регламентує правовий статус філії, цілі й предмет її діяльності, взаємовідносини між юридичною особою й філією, порядок роботи філії.

Положення про філію має містити:

 організаційну структуру філії;

 повноваження, права та обов'язки філії;

 порядок організації роботи філії;

 порядок звітності та надання інформації про діяльність відокремленого структурного підрозділу до головного підприємства;

 інші питання, пов'язані з діяльністю філії.

При цьому зазначене положення для кожного відокремленого структурного підрозділу затверджується окремо.

Відкриття філій не потребує їх державної реєстрації

Відповідно до ст. 95 Цивільного кодексу, ст. 58 Господарського кодексу та ст. 28 Закону № 755-IV відокремлені підрозділи юридичної особи не підлягають державній реєстрації, але відомості про такі підрозділи залучаються до її реєстраційної справи та включаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців.

Виконавчий орган юридичної особи або уповноважена ним особа зобов'язані подати (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) державному реєстратору за місцезнаходженням юридичної особи заповнену реєстраційну картку про створення відокремленого підрозділу юридичної особи (форма № 5, затверджена наказом Держпідприємництва від 20.04.2007 р. № 54) та рішення органу управління юридичної особи про створення відокремленого підрозділу або повідомлення встановленого зразка про закриття відокремленого підрозділу.

Якщо документи для включення до Єдиного державного реєстру відомостей про відокремлені підрозділи юридичної особи подаються особою, уповноваженою виконавчим органом юридичної особи, державному реєстратору додатково пред'являються паспорт та документ, що засвідчують її повноваження.

Щодо реєстраційної картки, то вона має відповідати вимогам частин першої, другої та сьомої ст. 8 Закону № 755-IV, а саме:

 документи, які відповідно до вимог цього Закону подаються (надсилаються рекомендованим листом) державному реєстратору, мають бути викладені державною мовою;

 реєстраційна картка заповнюється машинодруком або від руки друкованими літерами. Якщо документи надсилаються державному реєстратору рекомендованим листом, підпис заявника на реєстраційній картці має бути нотаріально посвідчений;

 вимоги щодо написання найменування відокремленого підрозділу мають відповідати вимогам наказу Держпідприємництва України від 09.06.2004 р. № 65 (зі змінами та доповненнями).

Державний реєстратор за відсутності підстав для залишення документів без розгляду зобов'язаний протягом двох робочих днів з дати надходження цих документів долучити їх до реєстраційної справи такої юридичної особи, внести відповідний запис до Єдиного державного реєстру та передати відповідні відомості про відокремлені підрозділи юридичної особи органам статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду, фондів соціального страхування за місцезнаходженням юридичної особи та за місцезнаходженням відокремленого підрозділу.

Відповідні дії (зокрема, угоди) керівник філії здійснює від імені юридичної особи. Особливо необхідно підкреслити, що сама філія ніяких дій від свого імені здійснювати не вправі.

Відповідальність за всі угоди чи інші дії керівника філії у межах наданих йому повноважень несе юридична особа, причому всім своїм майном, адже дії керівника філії – це дії юридичної особи (ст. 32 ЦК).

Про їхні установчі нічого не найшла, але думаю, що те що вони передбачити – не може бути.

 

НЕОБХІДНІ ДОКУМЕНТИ

 

Для реєстрації філії надаються наступні документи:

1. виписка з Єдиного державного реєстру або свідоцтво про державну реєстрацію засновника (ксерокопія);

2. довідка статистичного управління засновника (ксерокопія);

3. статут засновника (ксерокопія);

4. документ на особу, яка буде підписувати положення (довіреність та протокол на призначення).

 

85. Задача 1. До складу товариства з додатковою відповідальністю «Основа» увійшло три учасники: Іванчук з часткою у розмірі 10%, Петренко з часткою у розмірі 35% та Хоменко з часткою у розмірі 55%.

Вважаючи, що в законі чітко не встановлено розмір статутного капіталу, засновники сформували його у розмірі 50 000 грн., з яких 75% внесено на момент скликання перших загальних зборів учасників. Решта планувалося внести по мірі надходження коштів на рахунок товариства.

У процесі господарської діяльності товариство уклало кредитний договір на загальну суму 300 000 грн., яку не вдалося повернути після закінчення дії договору.

Враховуючи те, що Іванчук, Петренко та Хоменко є учасниками товариства з додатковою відповідальністю, банк пред’явив вимогу про сплату кредиту в повному обсязі до усіх учасників одночасно пропорційно до розміру їх часток.

Учасники товариства заперечили вимогу банку, покликаючись на те, що:

1. необхідно у перешу чергу звертатися з вимогою про сплату боргу до товариства, а не до них;

2. згідно із законом всі учасники несуть відповідальність за зобов’язаннями товариства в однаковому розмірі, тобто порівну;

3. оскільки частки ними не були сплачені повністю, товариство має нести відповідальність у межах внесених вкладів.

Проаналізуйте фабулу на предмет дотримання порядку створення товариства, вимог банку та заперечень учасників. Розрахуйте в якому розмірі повинні нести відповідальність учасники товариства.

 

ЗУ «Про господарські товариства»:

Стаття 65. Поняття товариства з додатковою відповідальністю

Товариством з додатковою відповідальністю визнається товариство, статутний (складений) капітал якого поділений на частки визначених установчими документами розмірів. Учасники такого товариства відповідають за його боргами своїми внесками до статутного (складеного капіталу, а при недостатності цих сум - додатково належним їм майном в однаковому для всіх учасників кратному розмірі до внеска кожного учасника.

Граничний розмір відповідальності учасників передбачається в установчих документах.

До товариства з додатковою відповідальністю застосовуються норми статей 4, 11, 52-64 цього Закону з урахуванням особливостей, передбачених даною статтею.

Таку вичерпне регулювання діяльності ТзДВ надає нам наш лаконічний законодавець. Однак, скористаємось ч.3 ст. 65 ЗУ і застосуємо положення, що стосуються ТзОВ.

Щодо статуного капіталу:

Стаття 52. Статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю

Статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю підлягає сплаті учасниками товариства до закінчення першого року з дня державної реєстрації товариства.

Якщо учасники до закінчення першого року з дня державної реєстрації товариства не внесли (не повністю внесли) свої вклади, загальні збори учасників приймають одне з таких рішень:

про виключення із складу товариства тих учасників, які не внесли (не повністю внесли) свої вклади, та про визначення порядку перерозподілу часток у статутному капіталі;

про зменшення статутного капіталу та про визначення порядку перерозподілу часток у статутному капіталі;

про ліквідацію товариства.

Це не вся стаття, проте в подальших її частинах таки справді не встановлено вимог до роміру статусного капіталу, а щодо їхніх внесків — мають рік на внесення з моменту держ реєстрації, тому оце їхнє планування 'по мірі надходження коштів на рахунок товариства' впринципі могло мати місце.

Щодо кредиту: як зазначає ч. 1 ст. 65 ЗУ, в першу чергу учасники ТзДВ відповідають своїми вкладами, а вже потім — своїм майном. Тому перша їхня вимога є правомірною. Спочатку банк мав звернутися до товариства, потім до них.

2) згідно із законом всі учасники несуть відповідальність за зобов’язаннями товариства в однаковому розмірі, тобто порівну — це заперечення неправомірне, бо однаковим для них може бути лише кратний ромір, за яким обчислюється розмір від-сті пропорційно до внеску кожного з учасників. А так як внески у них всіх різні, то і відповідальність відрізнятиметься.

3) оскільки частки ними не були сплачені повністю, товариство має нести відповідальність у межах внесених вкладів - ??

Думаю, якщо не минув рік з дня держ реєстрації товариства, і статутний капітал учасники не зменшили, ТзДВ нестиме від-сть у тому розмірі, що передбачений у статуті, адже звідки банк знає внесли вони ті вклади до кінця чи ні?

Якби минув рік і вони були б змушені зменшити статутний капітал, він складав би вже не 50 тис грн, а 50 000 * 0,75 = 37500 грн.

Тому для обрахунку від-сті розглянемо ці два варіанти про всяк випадок.

Розрахуйте в якому розмірі повинні нести відповідальність учасники товариства.

По-перше, все залежить від того, який кратний ромір вони визначили у статутному капіталі.

Іванчук з часткою у розмірі 10%, Петренко з часткою у розмірі 35% та Хоменко з часткою у розмірі 55%

1) спочатку порахуємо згідно з передбаченим ними статутним капіталом — 50 тис грн

Іванчук — 5 тис грн

Петренко — 17 500 грн

Хоменко — 27 500 грн

АЛЕ це лише їхні частки у статутному капіталі. А ромір від-сті буде вираховуватися шляхом множення на той кратний ромір, який вони визначили в установчих документах. Це як мінімум 2. Тому, напрклад, Іванчук нестиме від-сть у розмірі 10 тис грн., Петренко — 35 тис грн., Хоменко — 55 тис грн.

2) зі зменшенням статутного капіталу:

Презюмуємо, що той внесок 37 500 грн. було зроблено пропорційно до часток їхніх вкладів. Відповідно:

Іванчук — 3 750 грн

Петренко — 13 125 грн.

Хоменко — 20 625 грн.

Те саме — ромір від-сті буде вираховуватися шляхом множення на той кратний ромір, який вони визначили в установчих документах. Як мінімум 2: Іванчук нестиме від-сть у розмірі 7 500 грн., Петренко — 26 250 грн., Хоменко — 41 260 грн.

86. Задача 2. У зв’язку із важким матеріальним становищем, Іванчук вирішив продати належну йому 17% частку в статутному капіталі ТзОВ “Хмара”. Про це він повідомив збори учасників, і запропонував учасникам у 10-денний строк придбати частку за 40 000 гривень.







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.