Поняття та ознаки муніципально-правової відповідальності.
З курсу теорії держави і права відомо, що структура відповідальності як соціологічної категорії включає: 1) свободу вибору варіантів поведінки самим суб'єктом відповідальності, який має свободу волі; 2) встановлення моделі очікуваної поведінки; 3) причинний зв'язок між поведінкою та її наслідками; 4) інстанцію відповідальності; 5) контроль і оцінку поведінки; 6) можливість несприятливих наслідків для відповідального суб'єкта визнаного винним. Дані системні ознаки дозволяють сформулювати відповідальність як зв'язок між двома суб'єктами за якого одна сторона (суб'єкт відповідальності), що має свободу волі й вибору, зобов'язується в силу свого статусу будувати поведінку згідно з очікуваною моделлю, а інша сторона (інстанція відповідальності) контролює, оцінює таку поведінку та її результати, а в разі негативної оцінки і наявності вини має право певним чином реагувати. У місцевому самоврядуванні означені риси відносин відповідальності набувають особливого характеру, оскільки в ньому багато вчинків і дій породжують глибоко соціальні наслідки як для окремої особи, територіальної громади, так і для суспільства й держави в цілому. Саме цим зумовлена актуальність забезпечення відносин відповідальності в місцевому самоврядуванні. Причому йдеться про розвиток усіх видів та елементів відповідальності. Відомо, що відповідальність буває матеріальною і моральною, політичною і юридичною, особистою і колективною тощо. Саме тому найбільш повно з'ясувати суть і зміст відповідальності у місцевому самоврядуванні можна через аналіз притаманних їй ознак. Проведення комплексного системного аналізу відповідальності в місцевому самоврядуванні дозволяє визначити її ознаки та умовно класифікувати на дві групи: загальні ознаки, що характеризують відповідальність як соціально-політичний феномен, її місце і значення в суспільстві, співвідношення та взаємозв'язки з іншими видами відповідальності, тобто такі ознаки, що характеризують явище в цілому, його основне призначення, не вдаючись до детальної характеристики; ознаки, що вказують на специфічні риси, притаманні відповідальності у місцевому самоврядуванні, визначають її зміст, сутність і форми. До першої групи належать такі ознаки: а) відповідальність у місцевому самоврядуванні має комплексний характер і є особливою формою соціально-політичної та б) відповідальність в місцевому самоврядуванні є одним з в) відповідальність у місцевому самоврядуванні має соціально-політичний характер, що зумовлюється специфікою муніци- г) відповідальність у місцевому самоврядуванні є однією із ґ) відповідальність у місцевому самоврядуванні входить до методу муніципального права, вказує на комплексний характер цієї галузі права й виокремлює цю галузь з-поміж інших; д) відповідальність у місцевому самоврядуванні має важливе значення для легалізації та легітимації муніципальної влади До другої групи ознак відповідальності в місцевому самоврядуванні можна віднести такі: а) комплексний характер інституту відповідальності в місцевому самоврядуванні; б) множинність напрямів і видів впливу суб'єктів відповідальності у сфері муніципально-правових відносин на об'єкти місцевого самоврядування; в) програмне уявлення про бажані результати діяльності цих г) причинний зв'язок між реальною діяльністю суб'єктів муніципально-правових відносин та її наслідками; ґ) інстанція відповідальності. Тут варто зазначити, що всередині системи місцевого самоврядування, враховуючи єдність жителів-членів територіальних громад як суб'єкта і об'єкта управління, як інстанція відповідальності виступають самі мешканці; д) наявність законодавчо оформлених механізмів контролю за місцевим самоврядуванням з боку держави, а також реальна е) розбіжність первинного уявлення суб'єкта муніципальних є) близькість (але не збігі) складів муніципальних правопорушень зі складами інших галузевих видів відповідальності. На підставі цього можна визначити муніципально-правову відповідальність як самостійний вид соціальної та юридичної відповідальності, передбачений нормами муніципального законодавства, що являє собою зв'язок між суб'єктами муніципально-правових відносин, коли одна сторона (суб'єкт відповідальності), володіючи комплексом прав у сфері місцевого самоврядування, зобов'язується в силу свого статусу будувати поведінку згідно з очікуваною моделлю, а інша (інстанція відповідальності) безпосередньо або через представників контролює, оцінює таку поведінку та (або) її результати, а у разі негативної оцінки або наявності вини вправі (може або зобов'язана) певним чином відреагувати. Для того щоб існував ефективний механізм відносин відповідальності, необхідно створити та розумно виконувати певні умови: постійно і активно вдосконалювати організацію і функціонування системи місцевого самоврядування, особливо форми, методи, способи реалізації форм безпосередньої діяльності територіальних громад як первинних суб'єктів місцевого самоврядування; покращити нормативне регулювання різноманітних управлінських взаємозв'язків усередині місцевої спільноти. У певному сенсі це і умова, і фактор відповідальності. Умова — тому, що значною мірою тільки нормативне закріплення відносин відповідальності слугуватиме підставою і орієнтиром оцінки, шкалою реакції і процедурою виміру дій органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб та інших учасників муніципального процесу; використовувати у відповідних відносинах таких громадських інститутів впливу на свідомість, поведінку і діяльність людей як моральні норми, традиції та звичаї, громадську думку, засоби масової інформації тощо. Лише поєднання правових вимог з вимогами моралі, традиції та звичаїв, підтримка цих вимог в їх реалізації з боку громадської думки, широке висвітлення даних вимог і практики їх реалізації у засобах масової інформації, на радіо та телебаченні — усе це сприяє розвитку мотивів і установок відповідальності, дозволяє комплексно реагувати на відхилення; використовувати систему стимулювання, яка традиційно недооцінюється як умова формування відносин відповідальності. Якщо примусова, санкціонована, каральна сторони важливі для підтримання відносин відповідальності, то не менше значення в цій справі можуть відігравати і стимули. Правильне використання економічних, соціальних, політичних і духовних стимулів є не тільки доцільним, а й обов'язковим у місцевому самоврядуванні; мати у наявності ефективний механізм державної підтримки та гарантування місцевого самоврядування тощо. ©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.
|