Главная | Обратная связь

Церква зобов'язана дати суспільству для цього місце .

Тому для звершення національної ідеї, яку я озвучив, а саме: створити державу де кожен має право на реалізацію своїх талантів та здібностей, де ніхто не може бути переслідуваний за переконання та мирний спосіб життя, я пропоную:

1.Скасувати недоторканність для народніх депутатів та для всіх без винятку чиновників, суддів, духівників —справедливість повинна бути ключовою доктриною Українського суспільства. Не обдирати громадян надмірними податками, а дати змогу на місцях самим створювати такі громадські осередки, які насправді потрібні людям: хвате з нас шкіл, які ніц не навчають, лікарень, які не лікують, чиновників, які лише беруть побори. Ми самі хочемо створювати гідні нас школи, дитсадки, церкви, стадіони, бібліотеки, будинки культури та відпочинку і т. д.

2.Посеред низки національних телеканалів створити хоча б один християнський загальнонаціональний ресурс, де висвітлювалися б темні закутки нашого духовенства, який би став майданчиком для діалогу щодо створення помісної церкви та втілення національної ідеї. Вважаю, що перший крок стосовно єдиної помісної церкви в Україні вже давно зроблений — це створення Ради Церков у Києві. Такі ж самі міжконфесійні ради церков мають бути створені скрізь, де є в громаді дві чи більше конфесій, повинна функціонувати принаймні одна рада церков на райцентр, куди входили б також і сільські християнські громади як самостійні одиниці. Діяльність духовенства на місцевому рівні повинна бути висвітлена в масмедіа так же як і на загальнодержавному. Ніхто ніким не повинен бути узурпований або поглинутий. Конфесії мають право на різницю в богослужінні, але повинні бути одностайними у справах милосердя, просвіти, Євангелії.

3.Треба дозволити церквам організовувати не лише школи та освітні заклади, церква повинна стати гідним культурним осередком, по суті другим Будинком культури, церква як така повинна стати небайдужою до творів мистецтва, до науки, до спорту, до всього, що розвиває особистість… серед прихожан повинна виховуватися не сповидна аскеза, не жебрацтво і вайлуватість, а лідерство шляхом просвіти і науки, шляхом пошани один до одного.

4.Основним пунктом вважаю декомунізацію церкви, повинно пройти політичне очищення серед пасторів і священників, особливо серед тих, хто будучи церквоним діячем не гребував ще й суміщати посаду агента КГБ, обіймати високу посаду в КПРС і так далі… а також тих, котрі опинилися по ту сторону війни за Незалежність України, яка точиться нині на Донбасі, яку ми називаємо ще АТО.. а ще тих, котрих совість дозволила підкуповівати виборців гречкою та 300 гривнями за провладного кандидата.

5.Церква повинна припинити спекуляцію на тему гомосексуальності, статевої неоднаковості, ксенофобії, антисемітизму, сексизму і всього того, що принижує гідність людини. Спостерігаю тенденцію: церковна община, котра торгує гріхом, завжди лише муштрує своїх вірян… Гріх неможливо вилікувати, його можна лише замістити чимось корисним у своєму житті. Тому нам нема причини тикати одне на одного пальцями, радше давайте помагаймо один одному винести душевний тягар, бо саме помагаючи комусь у скруті ми виконуємо Закон Христа — докоряючи, а допомагаючи. Депресія лікується лише одним — відчуттям, що ти комусь потрібен, що твоя праця чогось вартує, що по твоїй долі ніхто не топчеться своєю заморалізованістю. Створити закони про легалізацію наркотиків, про право громадян України вільно володіти зброєю, на право на одностатеві шлюби, закони стосовно легалізації порнографії, проституції і т. ін. В окремих поправках до цих законів вписати, що будь-який громадянин з певних релігійних чи будь-яких міркувань має право не брати у цьому участь і не може бути переслідуваний церквою, державою, суспільством за свою окрему точку зору та окремий сопосіб життя, будь-яке насильство в цих сферах має бути жорстоко покаране. Також зняти мораторій на продаж орної землі. Ці закони дадуть нам змогу закрити чорні ринки землі та зброї, закрити підпільну порноіндустрію, так звані підпільні бунгало та ескорти смерті, закони дадуть нам змогу знизити ступінь ненависті один до одного і зменшить рівень насильства у даних сферах , унеможливить чиновників та церковників наживатися на насиллі людей. Ці закони дадуть змогу вилізти зі своєї скриньки проблем багатьом людям, які на межі самогубства переживають утиски від кругової поруки фобій, яка нині організувалася в суспільстві, і на якій наживаються нечисті на руку чиновники та священники. Засудити будь-яке втручання в особистість. Ненависть не виправдовується жодною релігійною доктриною. Усвідомити, що кожній нації притаманна своя територія, визначена Богом, посягання на цю територію є гріх, захищати свою державу од чужинських вторгнень є честь. Не захищати себе означає те ж саме що й самогубство. Тому в самих собі ми повинні виховувати повагу, і вимагати гідного визнання своїх прав в суспільстві. Будь-хто , здійснюючи протест проти несправедливості, має право оскаржувати свої інтереси та інтереси своєї громади в разі, якщо вони не враховуються більшістю.

6.Тих людей, котрі не бажають входити в раду церков — силою не примушуати. Інша точка зору повинна вітатися в першу чергу. Сповідувати єдність церкви не авторитарною можновладністю, а пропагуванням багатолітньої епохи християнства, втіленої в творах наших державних, церковних діячів, філософів та ін., пам'ять про яких можемо відновити тільки ми.

7.Держава повинна гарантувати рівні права всім релігіям та конфесіям, а також не повинна переслідувати людей, які вважають що вони атеїсти. Злочини, вчинені віруючими людьми повинні бути покарані так же само, якби вони були вчинені й невіруючими. Презумпцію невинності (або ж право на помилку) мають право як віруючі так і невіруючі.

Таким чином, виконуючи ці 7 пунктів, церква очистить себе від імперсько-комуністичної давнини, зайвих суперечок стосовно богоугодності певних обрядів та людських особливостей, перестане торгувати гріхом, а натомість втілюватиме християнські цінності (а вони ж і демократичні) як національну ідею в громади. Вважаю, що одне без іншого не може бути: церква сильна не обрядами, а відповіддю на проблеми суспільства. Згадайте: церква – це не будівля. Храм Божий – це ви, бо Дух Бога Живого домує у ваших серцях. Ви не раби і маєте право відстоювати дану Богом свободу, хто б на неї не посягав.