 |
|
Політична економія як фундаментальна суспільна наука
З дисципліни «Політекономія»
для студентів ІІ курсу денного віділення
освітньо-кваліфікаційного рівня «молодший спеціаліст»
Галузь знань 0305 «Економіка і підприємництво»
напрям підготовки: 5.03050801 «Фінанси і кредит»
Укладач:Деревянко Г. І.
Розглянуто та затверджено
на засіданні кафедри
економіки і права
Протокол №від 2011р.
Зав.кафедри____к.е.н., Васильєва В.В.
Донецьк, 2011
Тема 1. Політична економія як фундаментальна суспільна наука
Лекція 1
План
1. Виникнення політичної економії і основні етапи її розвитку
2. Предмет політичної економії.
3. Економічні категорії та закони
4.Методи дослідження соціально-економічних явищ. Мікро- і макроекономічний аналіз.
Семінарське заняття № 1
План
1. Предмет політичної економії.
2. Методи політичної економії та її функції.
3. Позитивна і нормативна політична економія.
Питання до самостійного вивчення
1. Мета і функції політичної економії.
2.Формування освіти і наукового економічного мислення.
3. Широка економічна освіта як найважливіша загальнолюдська цінність.
4. Місце політичної економії в системі економічних наук.
5. Позитивна та нормативна політекономія.
Політична економія як фундаментальна суспільна наука
1. Зародження та розвиток економічної теорії.
Економічні знання з'явилися у людей ще в рабовласницькому суспільстві. Вважається, що сам термін “економія” вперше застосував давньогрецький мислитель Арістотель, що в перекладі з грецької означає домоводство.
З розвитком суспільства йшов процес формування держав. Виникла необхідність застосувати економічні знання людей до господарства держави. Термін “економія” одержав більш широке значення: “політекономія”. Вперше його використав французький вчений Антуан Монкретьєн в своїй книзі “Трактат політичної економії” (1615 р.).
Поступово економічні знання узагальнювалися, систематизувалися, утворюючи певні напрямки економічної думки, тобто теоретичні школи.
Першою теоретичною школою був меркантилізм (меркантиліо - купець). Меркантилісти вважали, що багатство суспільства це золото, гроші, і створюється воно в сфері обігу, тобто в торгівлі.
Поступово зростала роль виробництва в житті людей.
Меркантилістські погляди змінились фізіократичними (фізіо - природа, кратос - влада). Фізіократи на чолі з Ф. Кене вважали, що багатство суспільства створюється працею в сільському господарстві і походить від землі.
Виникнення політекономії як науки пов'язане із класичноюшколою. Її представники Адам Сміт і Давид Рікардо вперше прийшли до висновку, що багатство суспільства створюється працею в усьому суспільному виробництві. Цим було покладено початок трудовій теорії вартості. Вони створили вчення про доходи, визначили принципи оподатковування.
На зміну класичній школі прийшов марксизм. К. Маркс і Ф. Енгельс створили вчення про додаткову вартість, про ренту, про експлуатацію. Марксизм - політекономія робітничого класу. Однак догматичне використання марксистського вчення в практиці соціалістичного будівництва завдало йому шкоди. Зараз воно використовується критично, поряд з іншими вченнями.
До сучасних економічних теорій належать ті, що виникли на рубежі XIX – XX століття. Їх можна звести до таких основних напрямків:
- неокласичний;
- кейнсианський;
- інституціональний;
- неокласичний синтез.
Всі вони стосуються проблем ринкової економіки, зокрема її державного регулювання.