 |
|
Предмет і метод політекономії.
Економічна наука постійно розвивається, еволюціонує. Різні школи по-різному визначають її предмет. Узагальнюючи різні підходи, можна сказати: економічна теорія – це суспільна наука, що вивчає закони розвитку економічної системи, діяльність людей, спрямовану на ефективне використання обмежених ресурсів з метою задоволення їхніх безмежних потреб.
Сама назва науки теж змінювалася:
- економія;
- політекономія;
- сучасні назви: економічна теорія та економікс.
Економічна теорія в широкому розумінні включає такі основні розділи:
1) Основи економічної теорії (політекономія) – фундаментальна частина економічної науки, що вивчає загальні закономірності й закони розвитку економічної системи.
2) Мікроекономіка – вивчає економічні процеси і явища на мікрорівні, тобто на рівні домогосподарства, підприємства, фірми.
3) Макроекономіка – вивчає закономірності функціонування національної економіки.
4)Мезоекономіка – вивчає окремі галузі і підсистеми національної економіки (наприклад АПК, ВПК).
5)Мегаекономіка(міжнародна економіка) – вивчає функціонування та розвиток світової економіки в цілому, тобто світове господарство.
При будь-якому підході до розуміння економічних процесів та явищ економічна теорія вивчає суспільне виробництво. Процес виробництва – це процес праці, що включає три основні моменти:
1) Сама праця як доцільна діяльність людей, як процес взаємодії людини із природою.
2) Предмети праці – те, на що спрямовано працю.
3) Засоби праці – знаряддя праці (тобто те, чим людина впливає на предмет праці) плюс матеріальні умови виробництва (приміщення, склади).
Політекономія: конспект лекцій. Тема № 1. «Предмет і метод політекономії»
Предмети праці + засоби праці = засоби виробництва
(ПП + ЗП = ЗВ)
Засоби виробництва + робоча сила = продуктивні сили суспільства
(ЗВ + РС = ПС)
Рівень розвитку продуктивних сил - показник прогресу суспільства.
В суспільному виробництві люди об'єктивно взаємодіють не тільки із природою, а й між собою, вступаючи у виробничі відносини.
Виробничі відносини – це відносини між людьми в процесі виробництва (тобто відносини власності на засоби виробництва), розподілу, обміну, споживання.
Виробничі відносини – це економічна основа суспільства, його базис.
Базис визначає надбудову, тобто політичні, релігійні, моральні погляди й відносини в суспільстві.
Економічний базис із відповідної йому надбудовою становить зміст суспільно-економічної формації.
В системі виробничих відносин розрізняють дві їх основні групи:
1. соціально-економічні, тобто відносини власності на засоби виробництва.
2. організаційно - економічні, тобто відносини, які складаються між людьми в процесі організації виробництва (розподіл праці, спеціалізація, кооперація).
Політекономія вивчає суспільне виробництво, закони його розвитку з точки зору соціально-економічних і організаційно-економічних відносин у взаємозв'язку з продуктивними силами.