 |
|
Основи еволюційних подій мезозойської ери
Мезозойська ера розпочалася 240 і закінчилась 65 млн. років тому. У ній виділяють тріасовий, юрський та крейдяний періоди.
Тріасовий період закінчився близько 185 млн. років тому. Його кліматичні умови загалом нагадували пермський. У морях тривало зростання різноманітності хрящових і кісткових риб. З цього періоду відомі представники всіх сучасних та деяких викопних рядів комах.
З’являються два ряди наземних плазунів, відомих під назвою динозаври. Це були тварини середніх і великих розмірів, що пересувались на чотирьох або на двох задніх кінцівках, які були спрямовані вниз, на відміну від сучасних плазунів. Від невеликих за розмірами комахоїдних звірозубих у другій половині періоду походять перші ссавці. Вони були невеликі , вкриті шерстю, і зовні нагадували сучасних землерийок.
Із середини тріасового періоду відомі крокодили, які на відміну від сучасних, були дуже рухливими хижаками з видовженим, пристосованими до бігу, кінцівками.
Кінець періоду супроводжувався вимиранням багатьох груп - первісних земноводних, звірозубих.
Юрський період (185-130 млн. років тому) характеризувався переважно помірним кліматом. Дуже поширились головоногі молюски, що загалом нагадували кальмарів, однак мали зовнішню пряму черепашку - белемніти. У водоймах з’являються діатомові водорості.
Крокодили стають водними тваринами. Поширились водяні хижі плазуни, плезіозаври та іхтіозаври. Плезіозаври мали від 2 до 20 м завдовжки. Голова розміщувалась на довгій гнучкій шиї; рот був озброєний гострими зубами. Тулуб діжкоподібний, кінцівки перетворилися на ласти. Вони розмножувались на суходолі.
Іхтіозаври мали рибоподібну форму. У них була коротка шия, кінцівки - ласти, хвіст - вертикальний хвостовий плавець. Ніколи не виходили на суходіл.
Птерозаври або літаючі ящери, з’явились наприкінці тріасоваго періоду, однак найбільшого різноманіття досягли в юрський та крейдяний. Вони мали порожнисті кістки, кіль грудини; на щелепах дрібні зуби, що нагадували дзьоб. У юрському періоді були поширені рамфоринхи, що мали довгий хвіст і розмах крил до метра.
Динозаври були переважно рослиноїдні види, з яких найвідоміший диплодок завдовжки 30 м. На території сучасної Північної Америки мешкав стегозавр з двома паралельними рядами вертикальних кісткових пластин на спині.
В юрському періоді з’явився авімім, розміром з курку, передні кінцівки у якого перетворились на крила, а хвостовий відділ хребта - на куприк. У лісах мешкав археоптерикс, крилоподібні передні кінцівки якого мали пальці для лазання по деревах. Тривала еволюція ссавців.
Крейдяний період (130-65 млн. років тому). Отримав таку назву у зв’язку з тим, що залишки черепашок утворили поклади крейди та вапняку.
Екосистеми першої половини періоду істотно не відрізнялись від юрських. У цей час досягли найбільшої видової різноманітності безхвостаті літаючі ящери. Їхні розміри варіювали від 10 см до 13 м у розмірі крил, вони були вкриті шерстю і теплокровними.
У середині періоду появилися покритонасінні квіткові рослини. Вважають, що вони походять від голонасінних. Запліднювались подвійним заплідненням і запиленням комах. Подвійне запліднення призвело до появи триплоїдного ендосперму, що значно прискорює дозрівання насіння. Запилення комахами дає змогу поодиноким рослинам дати насіння.
Разом з голонасінними вимерло багато груп тварин. У другій половині періоду сформувалися однодольні та дводольні покритонасінні рослини, також хвойні. Почалась еволюція квіткових рослин, а також з’явилися бджоли, метелики та різні мухи, сумчасті та плацентарні ссавці.
Частина динозаврів пристосувались до нових умов. Наприкінці крейдяного періоду відбулася біосферна криза, яка призвела до вимирання комах, динозаврів, літаючих ящерів, ссавців та зубчастих птахів.