 |
|
Негативні види дії ліків
Дійсну частоту уражень здоров’я внаслідок застосування ліків важко встановити. Вважають, що ураження від ліків зустрічаються приблизно у 10-15% хворих. Ускладнення лікарської терапії не мають чіткої номенклатури. Застосовуються терміни: лікарська хвороба, хвороба прогресу медицини, негативна, токсична, побічна.
Розрізняють негативні види дії ліків, пов’язані із фармакодинамікою (морфін пригнічує дихання, атропін викликає сухість у роті; ульцерогенна, гепатотоксична, нейротоксична, нефротоксична дія ліків), з передозуванням (саліцилати, стрептоміцини викликають втрату слуху) та повторним їх введенням(ейфорія, залежність, звикання, тахіфілаксія, абстиненція, кумуляція, алергія).
Передозування ліків часто виникає при ураженні печінки, нирок.
Звикання(син. стійкість, толерантність, резистентність, виносливість) – стан, коли при повторному введенні ліків зменшується їх ефективність.
Тахіфілаксія –толерантність, що виникає дуже швидко. Наприклад,
фармазолін під час повторних введень з інтервалом 10-20 хвилин виявляє
менш виражену судинозвужувальну дію).
Пристрасть (залежність) характеризується непереборним бажанням регулярного вживання ліків. Пристрасть як правило виникає до ліків, які викликають ейфорію (наркотичні анальгетики). Механізм цього явища пов’язаний з систематичним введенням ліків, які залучаються до біохімічних процесів, що відбуваються в організмі.
Психічна лікарська залежність – при відміні препарату виникає емоційний дискомфорт і фізична, коли відміна препарату призводить до розвитку абстинентного синдрому (психічні і соматичні порушення).
Кумуляція (лат. cumulatio – нагромадження) викликається накопиченням в організмі активної речовини (матеріальна кумуляція) або сумацією її ефектів (функціональна кумуляція). Іноді явище кумуляції використовують щоб досягти належного терапевтичного ефекту лікарських речовин (антибіотиків, серцевих глікозидів). Особливо легко інтоксикація лікарськими речовинами виникає при недостатності функції печінки і нирок.
Лікарська алергія найчастіше виникає на 7-12 день від початку вживання препарату при повторному курсі терапії. Вона спостерігається у 15-30% осіб і різноманітна за своїм характером і тяжкістю: від легких проявів на шкірі до смертельного анафілактичного шоку.
Ідіосинкразія – це гіперчутливість або непереносимість. Вона зумовлена спадковим дефектом ферментних систем або спадковими порушеннями обміну речовин.
Побічні явища, що виникають при застосуванні протимікробних засобів, особливо антибіотиків, спостерігаються дуже часто. Одним з найчастіших небажаних наслідків лікування антибіотиками є поява стійких патогенних мікроорганізмів і розвиток дисбактеріозу – порушення нормального співвідношення мікрофлори шкіри та слизових оболонок.
Особливе місце серед побічних ефектів є синдром відміни, який виникає внаслідок швидкої відміни препарату і спричинює загострення захворювання. Для запобігання цього слід застосовувати засоби за схемою і відміняти поступово.
Токсичні ефекти виникають внаслідок вживання препарату у високих дозах.
Аномалії розвитку плода – тератогенна (від грец. teratos-потворність) дія розвивається з 3 до 10 тижня вагітності. Тератогенна дія ліків характерна для антибіотиків, нейролептиків, транквілізаторів, саліцилатів, сечогінних засобів.
Ембріонотоксичнадія розвивається в перші дні і тижні від початку запліднення і є наслідком токсичної загальноплазматичної дії ліків. У результаті розвиток ембріона, процеси його прикріплення до стінки матки (імплантації) та плацентації порушується. При цьому вагітність або зовсім не розвивається або відбувається мимовільний викидень на її ранній стадії. Ембріонотоксичну дію мають естрогени, гестагени, анаболічні стероїди, фторотан, аспірин, бісептол, тетрациклін та інші.
Фетотоксичнадія розвивається в результаті впливу ліків на плід. Якщо майбутня мама наркоманка, алкоголічка, в новонародженої дитини може розвиватися тяжкий синдром абстиненції, зупинка дихання, підвищується ризик раптової смерті.
Канцерогеннадія – це здатність речовин викликати розвиток злоякісних пухлин.