Припинення трудового договору: поняття, підстави.
Припинення трудового договору є закінчення його дії незалежно від причин та підстав. Підставами припинення трудового договору можуть бути: § угода сторін; § закінчення строку, крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна зі сторін не поставила вимогу про їх припинення; § призов або вступ працівника на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу; § розірвання трудового договору з ініціативи працівника, з ініціативи власника або уповноваженого ним органу або на вимогу профспілкового чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу тощо. Працівник, який уклав трудовий договір на невизначений строк (безстроковий), має право розірвати трудовий договір у будь-який час, але зобов'язаний попередити про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. Винятки становлять випадки, коли наявними є поважні причини, які пов'язані з неможливістю продовжувати роботу. Дострокове розірвання строкового трудового договору з ініціативи працівника допускається у випадках його хвороби або інвалідності, які перешкоджають виконанню роботи за договором, порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного або трудового договору, а також з інших поважних причин, які пов'язані з неможливістю продовжувати роботу. Власник або уповноважений ним орган мають право розірвати трудовий договір зі своєї ініціативи лише за наявності таких підстав: § змін в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення кількості або штату працівників; § виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров'я, які перешкоджають продовженню даної роботи; § систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення; § прогулу (у тому числі відсутності на роботі більше ніж три години протягом робочого дня) без поважних причин; § нез'явлення на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд унаслідок тимчасової непрацездатності; § поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу; § появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння; § вчинення за місцем роботи розкрадання (у тому числі дрібного) майна власника. § одноразового грубого порушення трудових обов'язків керівником підприємства, установи, організації всіх форм власності (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступниками, головним бухгалтером підприємства, установи, організації, його заступниками, а також службовими особами митних органів, державних податкових інспекцій, яким присвоєно персональні звання, і службовими особами державної контрольно-ревізійної служби та органів державного контролю за цінами; § винних дій керівника підприємства, установи, організації, внаслідок чого заробітна плата виплачувалася несвоєчасно або в розмірах, нижчих від установленого законом розміру мінімальної заробітної плати; § винних дій працівника, який безпосередньо обслуговує грошові, товарні або культурні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір'я до нього з боку власника або уповноваженого ним органу; § вчинення працівником, який виконує виховні функції, аморального проступку, не сумісного з продовженням даної роботи. Законодавство України встановлює вичерпний перелік умов, за яких може бути звільнений працівник. Таким чином закон захищає його права.
©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.
|