 |
|
Обговорення історичних пам’яток до Дня Соборності та Свободи України.
Звернення Директорії Української Народної республіки від 22 січня 1919р.
Іменем Української Народної Республіки Директорія оповіщає народ Український про велику подію в історії нашої землі української.
3-го січня 1919 року в м. Станіславові Українська Національна Рада Західної Української Народної Республіки, як виразник волі українців бувшої Австро-Угорської імперії і як найвищий їх законодавчий чинник, урочисто проголосила злуку Західної Української Народної Республіки – в одноцільну, суверенну Народну Республіку.
Вітаючи з великою радістю цей історичний крок західних братів наших, Директорія Української Народної Республіки ухвалила тую злуку прийняти і здійснити на умовах, які зазначені в постанові Західної Української Народної Республіки від 3-го січня 1919 року.
...Однині народ Український, визволений могутнім поривом своїх власних сил, має змогу об'єднаними дружними зусиллями всіх своїх синів будувати нероздільну, самостійну Державу Українську на благо і щастя всього її трудового люду.
22 січня 1919 року, у м. Києві.
Голова Директорії: Володимир Винниченко.
Члени: Симон Петлюра, Андрій Макаренко, Панас Андрієвський, Федір Швець
Питання для обговорення:
Ким виданий документ? Що саме він проголошує? У чому ви бачите його значення? Щоб ви додали до його змісту, якби брали участь у його підготовці
З книги М. Грушевського "Галичина і Україна"
Следует помнить, что российская Украина, также как и Галичина, только еще в большей мере не составляет вполне однородного комплекса. И здесь благодаря историческим и иным обстоятельствам мы видим весьма значительные отличия в жизни, в языке во всевозможных отношениях между правобережной (правобічною) и левобережной (лівобічною) Украиной, между хлеборобской Херсонщиной и фабричной Екатеринославщиной или казацкой Кубанью. Сойти со всеукраинского состояния, идти дальше той же дорогой, какой отмежовывают теперь "галичанщину" от "украинщины", играть на дудке провинциализмов, было бы большой тактической ошибкой. Национальная тактика предписывает органичной работой приводить к общему знаменателю всё богатство украинских диалектов и всю разнородность украинской жизни… Люди, которым не нужно более сильное развитие украинства хватаются за эти отличия, созданные на нашем национальном теле чуждыми влияниями и внешними обстоятельствами и понятие целостной (одноцільної) украинской территории и её автономии подменяют понятием края, области, и из украинской территории выкраивают областные автономии. Но в интересах украинского национального развития (розвою) на настоящей стадии лежит собственно концентрация всех национальных сил, а для этого — всех частей украинской территории. Нужно развивать в них чувства единства, солидарности, близости, а не раздувать (роздмухувати) отличия, которые их разделяют и которые при таком раздувании могут привести к полному отсоединению, культурного и национального, разных частей украинской земли...
Питання для обговорення:
Які думки висловлює автор відносно єдності України? До чого він закликає? Чи погоджуєтесь ви з ним, чому?
3. Питання для вільного обговорення теми:
1. На вашу думку, в чому полягає значення Дня Соборності України?
2. Яким є ваше ставлення до подій 1939 р. щодо відторгнення частини етнічних українських територій від Польщі і Румунії, включення цих земель до складу СРСР на основі секретного протоколу щодо розподілу сфер впливу в Європі пакту Молотова — Ріббентропа між Радянським Союзом та нацистською Німеччиною? Ви розцінюєте це як Радянську анексію західноукраїнських земель чи «возз'єднання українських земель у складі СРСР», «входження західноукраїнських земель до складу УРСР»?
3. Чи брали Ви колись участь в урочистих подіях з нагоди Дня Соборності України?
4. Прокоментуйте:
- «Найбільша трагедія народу – це втрата своєї державності»;
- «Сила нації - в її єдності».
5. Чому українському народу довгий час не вдавалось здійснити ідею "соборності"?
4. Ідея Соборності у поезії.
- Чи відомі вам відображення ідеї Соборності України у фольклорі чи художніх творах? Яких саме?
Серед поетів, у творчості яких відбилась ідея соборності, вирізняються Т. Шевченко, І. Франко, О.Олесь, В. Сосюра.