САМОСТІЙНЕ ОПРАЦЮВАННЯ ЛЕКЦІЙНИХ ПИТАНЬСтр 1 из 3Следующая ⇒
ОСНОВИ ТРУДОВОГО ПРАВА УКРАЇНИ
[РОЗДРУКУВАТИ І ВКЛЕЇТИ У КОНСПЕКТ]
1. Праця, види праці; право на працю
Ставлення людини до праці завжди було суперечливим, а саме: а) праця сприймалася як кара за людський гріх: "у поті чола свого добуватимеш хліб свій", Біблія, тобто, "чорна" робота, яка виконується аби вижити; б) "благородна", "вільна праця", яка виявляє, розвиває творчі здібності людини[Конституція України від 28. 06. 1996, ч. 1 ст. 43; Кодекс законів про працю України від 10. 12. 1971 р., ст. 21], завдяки їй людина відокремилася від світу тварин, а сама праця є умовою її існування; в) "примусова праця" [Міжнародна Організація Праці, Конвенція № 105 Про скасування примусової праці, 1957] – виконання робіт під тиском, не добровільність виконуваної роботи, цілковита залежність від роботодавця (виконання робіт чи надання послуг проти свого бажання; заробітна плата виплачується лише частково або зовсім не виплачується. Особи, яких примушують працювати, часто зазнають психологічного чи фізичного насилля; повністю залежать від роботодавця), різновидами примусової праці є рабство і боргова кабала (проект Трудового кодексу України № 1108, на відміну від чинного Кодексу законів про працю України від 10. 12. 1971, в якому відсутнє визначення примусової праці, має визначення примусової праці ["праця, для якої особа не запропонувала добровільно своїх послуг і виконання якої вимагається від неї під погрозою покарання, застосування насильства тощо ...", ч. 1 ст. 5], а згідно ч. 1 ст. 43 Конституції України від 28. 06. 1996 під примусовою працею можна розуміти будь-яку роботу, виконувану людиною проти своєї волі чи бажання (за винятком робіт, передбачених ч. 3 ст. 43). Кожна країна тримається на тих, які вже працюють для забезпечення належного рівня життя непрацездатних ("тих, що працювали вчора") та непрацюючих ("тих, що працюватимуть завтра") громадян; отже, праця людини - реалізована можливість заробляти собі на життя та забезпечення гідного існування серед людей, а саме: а) достатній життєвий рівень - забезпечення їжею, одягом, житлом, медичним доглядом та необхідним соціальним обслуговуванням [Загальна декларація прав людини від 10. 12. 1948, ст. 25; Конституція України від 28. 06. 1996, ст. 48]; б) соціальний захист -матеріальне забезпечення у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності; втрати годувальника; безробіття, а також у старості [Конституція України від 28. 06. 1996, ст. 46], тобто,праця -це основне джерело добробуту людини, турбота про охорону її здоров"я та пенсійне забезпечення. У сучасному розумінніпраця -це цілеспрямована діяльність людини, яка вимагає фізичної або розумової енергії та орієнтована на створення матеріальних і духовних цінностей. Згідно Конституції України від 28. 06. 1996 право на працю означає можливість людини заробляти собі на життя працею, яку вона вільно обирає або на яку вільно погоджується [ч. 1 ст. 43], а тому виникає доречне питання: чи дійсно людина працює щоб прожити? Це справедливо лише доти, доки людина працює для забезпечення свого існування; як тільки вона переступає цю межу, вона прагне більшого - щоб праця приносила їй задоволення (справді, мати вищу заробітну плату легше, ніж отримувати задоволення від виконуваної роботи і право на працю не означає повного забезпечення кожної людини робочим місцем за будь-яких умов виробництва: конкуренція на ринку праці, професійний відбір, визначення відповідності людини вимогам певної професії, відбір найкращих виконавців для конкретних професійних функцій). Згідно Конвенції № 138 Міжнародної Організації Праці (далі - МОП) Про мінімальний вік для прийому на роботу, дитяча праця передбачає виконання завдань, що відповідають віку дитини, не пов"язані з високим ризиком, не відволікають її від навчання і не порушують право на відпочинок, а згідно Конвенції № 182 МОП Про заборону та негайні дії щодо ліквідації найгірших форм дитячої праці, дитяча праця - це праця, що шкодить добробуту дітей, заважає їхній освіті, розвитку та майбутньому професійному становленню.
2. Загальний порядок укладання трудового договору
Чинне законодавство про працю наголошує, що працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладання трудового договору (контракту) з роботодавцем [ч. 2 ст. 21 КЗпП України], а роботодавець, у свою чергу, не має права вимагати від працівника виконання роботи, не обумовленої трудовим договором [ст. 31 КЗпП України]. NB [звернути увагу!]: 1) влаштовуючись на роботу без укладення трудового договору потенційний працівник повинен знати, що його, як правило, чекає ненормований робочий день, відсутність записів у трудовій книжці, несплата внесків до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування та інші негаразди; 2) у разі конфлікту з роботодавцем також можливе питання щодо невиплати заробітної плати; 3) працюючи нелегально, працівник отримуватиме мізерну пенсію, допомогу по тимчасовій непрацездатності; при втраті здоров"я через нещасний випадок на виробництві; по безробіттю, а роботодавець, у свою чергу, ризикує втратити свій бізнес внаслідок перевірок контролюючих органів.
Трудовий договір –угода між працівником і роботодавцем, за якою працівник(будь-яка фізична особа, що має трудову дієздатність, яка настає: з 16 років – право на працю за загальними правилами [ч. 1 ст. 188 КЗпП України]; з 15 років, як виняток, – право на працю за згодою одного з батьків [ч. 2 ст. 188 КЗпП України]; з 14 років – право на працю у вільний від навчання час для виконання легкої роботи, що відповідає віку дитини, не завдає шкоди її здоров"ю, не порушує процесу навчання, за письмовою згодою батьків [ч. 3 ст. 188 КЗпП України + Конвенція № 138 Про мінімальний вік для прийому на роботу, Міжнародна Організація Праці] зобов"язується виконувати роботу, визначену цією угодою з дотриманням Правил внутрішнього трудового розпорядку, а роботодавець(керівник підприємства, установи, організації - далі - ПУО - або уповноважений ним орган чи представник; фізична особа) зобов"язується виплачувати працівнику заробітну плату і забезпечити належними умовами праці, необхідними для виконання роботи; працівникові зараховується трудовий і соціальний стаж (майбутня пенсія), надається оплачувана відпустка та листок непрацездатності ("лікарняний"), встановлюється робочий час певної тривалості, виплачується заробітна плата тощо. NB: якщо по закінченні строку дії трудового договору працівник продовжує працювати, а роботодавець не наполягає на припиненні трудових відносин з цим працівником, то трудовий договір автоматично подовжується на невизначений строк.
Трудова угода - це своєрідний договір підряду (діє протягом виконання певної роботи або надання певної послуги). NB: за трудовою угодою трудові відносини не виникають. Таблиця № 1. Відмінність трудового договору від трудової угоди (договору підряду)
Трудовий контракт –строковий трудовий договір (угода про працю), вольова двостороння угода, спрямована на встановлення взаємних трудових прав та обов"язків; підписується роботодавцем і працівником; оформлюється у двох примірниках, що мають однакову юридичну силу і зберігаються у кожній із сторін. Контракт вступає в силу з моменту його підписання або дати, визначеної сторонами; охоплює трудові відносини і тісно пов"язані з ними суспільні відносини; передбачає: 1) максимальний індивідуальний підхід до кожного працівника; 2) жорсткий регламент щодо прав, обов"язків сторін трудових відносин; 3) випробування при прийнятті на роботу, стажування, підвищення квалфікації; 4) форми і розмір винагороди; 5) відповідальність при невиконанні умов контракту; 6) відшкодування моральної (матеріальної) шкоди, завданої працівнику у разі дострокового припинення контракту; 7) додаткові підстави для припинення дії контракту; 8) соціально-побутові умови. За чинним законодавством про працю України контракт укладається з: 1) керівниками ПУО; 2) науковими працівниками; 3)спортсменами; 4) військовослужбовцями; 5)помічниками адвокатів; 6) з особами, які проходять стажування у нотаріусів; 7) з працівниками МВС України та МНС України; 8) з педагогами; 9) з іноземцями, які працюють у галузі охорони здоров"я або культури; 10) з біржовими посередниками; 11) з спеціалістами в галузі карантину рослин; 12) з працівниками в галузі сільського господарства. Прийняття на роботу за контрактом оформлюється наказом (рішенням, розпорядженням) роботодавця і оголошується працівникові під розпис; контракт укладається на конкретний термін, встановлений за згодою сторін або на час виконання певної роботи. NB: подовженняконтракту можливеу разі взаємної згоди працівника і роботодавця за 2 місяці до закінчення строкуйого дії(підписується угода про подовження дії чинного контракту або укладається контракт на новий термін).
Таблиця № 2. Класифікація видів трудових договорів за чинним законодавством України
NB: 1) строковий трудовий договір укладається у разі неможливості встановлення трудових відносин з врахуванням характеру наступної роботи або умов її виконання, або інтересів працівника[ч. 2 ст. 23 КЗпП України]: прийняття на роботу, яка не виконується постійно (сезонні роботи) + для заміщення тимчасово відсутнього працівника, за яким зберігається місце роботи (заміщення працівників, яким надана відпустка у зв"язку з вагітністю та пологами або для догляду за дитиною до досягнення нею 3-х років); 2) обставини, які спонукають працівника на укладення строкового трудового договору, повинні бути зазначені у самому договорі або у заяві про прийняття на роботу.
Чинне законодавство про працю України розрізняє наступні умови трудового договору, а саме: Таблиця № 3. Умови трудового договору
Чинне законодавство про працю України передбачає наступні етапи оформлення трудового договору: 1) співбесіда з претендентом на вакантну посаду; 2) обговорення умов трудового договору; 3) подання заяви про прийняття на роботу; 4) підписання письмового трудового договору; 5) оформлення наказу про прийняття на роботу та зарахування до штату працюючих (наказ підписує уповноважена особа, яка має право приймати, звільняти з роботи); працівник обов"язково повинен ознайомитись з текстом наказу щодо свого працевлаштування і поставити свій підпис ("З наказом ознайомлений". Писаренко О. Ю.). NB: 1) трудовий договір вважається укладеним з моменту підписання(якщо це обговорено сторонами); з моменту, вказаного в самому договорі; з моменту фактичного допуску працівника до роботи(без видачі наказу або підписання трудового договору); 2) допуск до роботи повинен бути здійснений спеціально уповноваженою на це особою.
Роботодавець повинен провести з працівником інструктажі з техніки безпеки, охорони праці, пожежної безпеки (про що робиться відповідний запис у Журналі проведення інструктажу: число, місяць, рік; Тема інструктажу; хто провів інструктаж - ПІБ, підпис; для кого проведений інструктаж - ПІБ, підпис), а також визначити працівникові його робоче місце. NB: поширені порушення прав найманих працівників сучасними роботодавцями: 1) людину приймають до штату працюючих "з гідною заробітною платою", але з випробувальним терміном. Насправді – зараховують на мізерну оплату праці, не повідомляючи про це самого працівника. Через декілька тижнів його звільняють, виплачують частку з цієї заробітної платні (у судовому порядку винні дії роботодавця неможливо довести, винуватим в цій ситуації залишається найманий працівник); 2) людину приймають на роботу "з гідною заробітною платою", але не попереджають про випробувальний термін. Забирають трудову книжку та копії інших необхідних документів. Працівник сумлінно виконує свої обов"язки декілька тижнів, після чого його звільняють, повертають трудову книжку без запису про прийняття на роботу. Заробітну плату не виплачують, оскільки людину взагалі не оформляли на дане ПУО (у судовому порядку винні дії роботодавця довести дуже складно, необхідні суттєві докази: або фото робочого місця скривдженого працівника, або фото цього працівника з іншими працівниками на даному ПУО, або колеги - свідки, які погодяться підтвердити наведені докази); 3)людинуприймають на роботу, укладають з нею контракт на один місяць із зазначеною мінімальною заробітною платою, а їй "ніби офіційно" пропонують заробітну плату "у конверті".Через місяць працівника звільняють з виплатою йому зазначеної у контракті мінімальної заробітної плати (у судовому порядку провину роботодавця довести неможливо). Таблиця № 4. Необхідні документи при працевлаштуванні
Таблиця № 5. Випробування, стажування, практика (навчальна /виробнича): ©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.
|