Здавалка
Главная | Обратная связь

порівняльна характеристика



 

Робота засумісництвом Суміщення професій (посад)  
1) виконання працівником, окрім своєї основної, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому ж або іншому ПУО або у громадянина (приватної особи) за наймом; 1) виконання працівником упродовж робочого дня одночасно з роботою за своєю основною професією (посадою) додаткової роботи за іншою тотожною професією (посадою); Мойдодыр,"умывальников начальник" + "мочалок командир";
2) виконується понад нормальну тривалість робочого часу (не більше 4 годин на день у робочі дні і повного робочого дня у вихідний день); 2) виконанняобов"язківтимчасово відсутнього працівникабез звільнення від своєї основної роботи;
3)трудовий договір за основною роботою + трудовий договір щодо іншої регулярної оплачуваної роботи; 3)особа працює за одним трудовим договором;
4) оплата праці: за фактично виконану роботу (можлива і почасова оплата); 4)наказ (розпорядження) роботодавця з обов"язковим уточненням: а) суміщуваної професії (посади); б) об"ємів тимчасово виконуваних робіт; в) розміру доплати за виконання цих робіт;
5) згода роботодавця за основним місцем роботи щодо роботи працівника за сумісництвом не потрібна; 5) обов"язкова згода працівника (кваліфікація + рівень знань);
6) Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників: можливий (за бажанням працівника) запис щодо роботи за сумісництвом; 6) відбувається в межах категорії персоналу, до якої належить даний працівник;
  7) дозволяється виконувати обов"язки за посадою з більш високим рівнем відповідальності;
  8) якщо шкідливі та небезпечні умови праці передбачені роботою за суміщенням, то пільги надаються відповідно до відпрацьованого часу;
  9) в Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників відсутні вказівки щодо запису про суміщення професій (посад).

 

3. Підстави припинення трудового договору.

 

Підставами припинення трудового договору [ст. 36 КЗпП України] є обставини, які визначаються законодавством або сторонами як підстави припинення трудових відносин (наприклад, а) працівник подає заяву про звільнення за власною ініціативою; б) закінчення строку трудового договору; в) смерть працівника тощо).

NB:чинне законодавство про працю України визначає наступні умови правомірності розірвання трудового договору:

1) наявність передбаченої законодавством або угодою сторін (при контракті) підстави для припинення трудового договору;

2) дотримання встановленого порядку припинення трудового договору;

3) наявність юридичного акту припинення трудового договору (наказ про звільнення).

Таблиця № 9. Припинення трудового договору з ініціативи роботодавця

 

Винні дії працівника в межах трудового договору: Обставини, пов"язані з виробництвом: Підстави звільнення, пов"язані з особистістю працівника, але не пов"язані з його виною: Винні дії працівника за межами трудового договору:
1) вчинення за місцем роботи розкрадання майна роботодавця (при набранні законної сили вироком суду); 1) зміни в організації виробництва (ліквідація, реорганізація, перепрофілювання ПУО; скорочення чисельності або штату працюючих); 1) виявлення невідповідності працівника займаній посаді внаслідок недостатньої кваліфікації або за станом здоров"я; 1) вчинення працівником, який виконує виховні функції, аморального проступку;
2) винні дії керівника ПУО щодо несвоєчасної виплати зарплати працівникам або в розмірах, нижчих від встановленого законом розміру мінімальної заробітної плати; 2) особливі умови праці (звільнення працівників, які працюють в особливих умовах праці [вахтовий метод роботи; службові відрядження]; 2) нез"явлення на роботу протягом 4-х місяців (або більше) підряд внаслідок тимчасової непрацездатності, крім випадків трудового каліцтва; професійного захворювання; відпустки по вагітності і пологам; 2) винні дії працівника, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності, що спричинили втрату роботодавцем довіри до нього.
3) прогул без поважних причин; 3) поновлення на роботі працівника; 3) непроходження працівником випробування;  
4) невиконання робітником або службовцем без поважних причин обов"язків, покладених на нього трудовим договором чи Правилами внутрішнього трудового розпорядку [Указ Президії Верховної Ради СРСР "Про умови праці тимчасових працівників і службовців" від 24. 09. 1974 № 311,п. 6]; 4) припинення роботи на ПУО на строк більше одного тижня з причин виробничого характеру, а також скорочення роботи в них [Указ Президії Верховної Ради СРСР "Про умови праці тимчасових працівників і службовців" від 24. 09. 1974 № 311, п. 6]; 4) нез"явлення на роботу протягом більше двох тижнів підряд внаслідок тимчасової непрацездатності [Указ Президії Верховної Ради СРСР "Про умови праці тимчасових працівників і службовців" від 24. 09. 1974 № 311, п. 6];  
5) поява на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп"яніння;      
6) систематичне невиконання працівником без поважних причин обов"язків за трудовим договором (якщо до працівника раніше застосовувались заходи громадських або дисциплінарних стягнень);      
7) одноразове грубе порушення трудових обов"язків керівником ПУО, його заступниками, головним бухгалтером, а також службовими особами митних органів, державних податкових інспекцій, службовими особами державної контрольно – ревізійної служби та органів державного контролю за цінами;      

 

NB: 1) "безстроковий" трудовий договір припиняється з ініціативи роботодавця лише у чітко зазначених у КЗпП України випадках;

2) у разі укладання "строкового" трудового договору працівник може бути звільнений роботодавцем без будь-яких підстав та пояснень (роботодавці часто пропонують саме такий договір з метою проведення на власний розсуд постійного оновлення кадрів).

 

 

Таблиця № 10. Припинення трудового договору з ініціативи працівника

 

1. Неможливість продовжувати дану роботу [ч. 1 ст. 38 КЗпП]: 2. Звільнення черезвинні дії роботодавця: 3. Хвороба, що перешкоджає виконанню роботи за строковим договором[ч. 1 ст. 39 КЗпП]; 4. Закінчення строку дії трудового договору;
1) вступ до навчального закладу (стаціонар); 1) невиконання умов трудового договору;    
2) прийняття на роботу за конкурсом; 2) несвоєчасна виплата заробітної плати;   5. Інвалідність, що перешкоджає виконанню роботи за строковим договором [ч. 1 ст. 39 КЗпП];
3) переведення одного з подружжя на роботу в іншу місцевість; 3)невиконання законодавства щодо охорони праці на ПУО;    
4) стан здоров"я (щодо неможливості проживання у даній місцевості); 4) розмір зарплати працівника менший за розмір офіційної мінімальної зарплати;   6. За власним бажанням
5) переїзд на нове місце проживання;      
6) вагітність і пологи;      
7) дитина потребує догляду до досягнення нею 14 років;      
8) догляд за дитиною-інвалідом;      
9) вихід на пенсію;      
10) догляд за хворим членом сім"ї      
11) догляд за інвалідом І групи.      

 

NB: 1) тимчасові працівникимають право розірвати трудовий договір, попередивши про це роботодавця за три дні[Указ Президії Верховної Ради СРСР "Про умови праці тимчасових працівників і службовців"від 24. 09. 1974 № 311];

2) за загальним правилом працівник попереджає роботодавця про звільнення письмово за 2 тижні;

3) якщо звільнення зумовлене неможливістю продовжувати дану роботу або за станом здоров"я, то роботодавець повинен звільнити працівника у строк, вказаний у заяві на звільнення;

4) якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає припинення трудового договору, то роботодавець не має права його звільнити за поданою раніше заявою, якщо на його місце не запрошено іншого працівника [ст. 39-1 КЗпП України].

 

Таблиця № 11. Припинення трудового договору з ініціативи третіх осіб

 

За згодою профкому [ст. 43 КЗпП України]: На вимогу профкому [з роботодавцем, ст. 45 КЗпП України]: Без згоди профкому [ст. 43-1 КЗпП України]:
1) [п. 1 ст. 40 КЗпП]; 1) недотримання законодавства про працю 1) ліквідація ПУО [п. 1 ст. 40 КЗпП];
2) [п. 2 ст. 40 КЗпП]; 2) невиконання умов колективного договору; 2) [ч. 2 ст. 28 КЗпП];
3) [п. 3 ст. 40 КЗпП]; 3) Закон України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" від 10. 12. 1990; 3) прийняття на роботу іншого працівника, який не є сумісником;
4) [п. 4 ст. 40 КЗпП]; 4) [п. 6 ст. 40 КЗпП];
5) [п. 5 ст. 40 КЗпП]; 5) [п. 8 ст. 40 КЗпП];
6) [п. 7 ст. 40 КЗпП]; Відсторонення від роботи [ст. 46 КЗпП України]: 6)звільнення керівних працівників,призначених(обраних) на ці посади:
7) [п. 2 ст. 41 КЗпП]; 1) поява працівника на роботі у стані сп"яніння; а) керівник ПУО;
8) [п. 3 ст. 41 КЗпП]; 2) відмова (ухилення) від обов"язкових медичних оглядів; б) заступники керівника ПУО;
  3) відмова (ухилення) від навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці; в) інші призначені (обрані) посадові особи (керівні працівники;
NB: стан сп"яніння: алкогольний; наркотичний; токсичний; 4) відмова (ухилення) від навчання, інструктажу і перевірки знань з протипожежної охорони; NB: відсторонення від роботи - тимчасове недопущення працівника до роботи з припиненням виплати зарплати.

 

Таблиця № 12. Припинення трудового договору за угодою сторін, припинення трудового договору за бажанням працівника: ключові відмінності

 

Припинення трудового договору за угодою сторін [п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП України]: Припинення трудового договору за бажанням працівника [ст. 38 КЗпП України]:
1. Необхідність взаємного волевиявлення на припинення трудових відносин (працівник не може бути звільнений, якщо одна із сторін трудового договору не дає згоди на його припинення, або якщо між сторонами не досягнуто домовленості про дату звільнення). 1. Для звільнення працівника за власним бажанням достатньо лише його волевиявлення.
2. Звільнення застосовується при достроковому припиненні укладеного трудового договору на невизначений строк; на визначений строк; на час виконання певної роботи. 2. Звільнення застосовується при достроковому припиненні укладеного трудового договору на невизначений строк; на визначений строк; на час виконання певної роботи.
3. Письмова заява про звільнення не є обов"язковою (при звільненні за угодою сторін не потрібно попередження від працівника за 2 тижні). 3. Обов"язкова письмова заява про звільнення (при звільненні за власним бажанням необхідне попередження від працівника за 2 тижні).
4. Якщо у працівника не існує поважних причин для припинення трудового договору у вказаний ним строк (без попередження роботодавця про своє звільнення за 2 тижні), то роботодавець може задовольнити прохання працівника, але сама по собі згода роботодавця задовольнити прохання працівника про звільнення до закінчення терміну попередження ще не означає, що трудовий договір припинений за п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП України - якщо не було домовленості сторін спеціально про цю підставу припинення трудового договору, то звільнення вважається проведеним за власним бажанням працівника [ст. 38 КЗпП України]. 4. Згоди роботодавця не потрібно, оскільки він за наявності викладених обставин зобов"язаний видати наказ (розпорядження) про звільнення працівника у вказаний ним строк.
5. У наказі (розпорядженні) та трудовій книжці зазначаються підстава звільнення за угодою сторін з посиланням на п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП України і раніше домовлена дата звільнення. 5. У наказі (розпорядженні) та трудовій книжці зазначається підстава звільнення за власним бажанням працівника з посиланням на ст. 38 КЗпП України.
6. Роботодавцю не потрібно займатися працевлаштуванням працівника. 6. Роботодавцю не потрібно займатися працевлаштуванням працівника.
7. Звільнення є невигідним для працівника у разі, коли у нього була можливість звільнитися за іншими окремими підставами, щодо яких законодавством встановлені відповідні гарантії, компенсації, пільги. 7. Через 2 тижні після подання роботодавцю відповідної заяви працівник має право без будь-яких несприятливих для себе наслідків вже не виходити на роботу незалежно від ставлення до його звільнення роботодавця.
8. Звільнення є вигідним працівникові, якщо справжня підстава для його звільнення є заходом дисциплінарного стягнення.  

 

Таблиця № 13. Особливості оформлення звільнення [ст. 40 КЗпП України]

 

п. 1 ст. 40 КЗпП: п. 2 ст. 40 КЗпП: п. 3 ст. 40 КЗпП:   п. 4 ст. 40 КЗпП:
1) наказ про скорочення штату або реорганізацію (ліквідацію) ПУО; 1) невідповідність посаді (виконуваній роботі) - лише за результатами атестації працівника; 1) наказ про дисциплінарне стягнення; 1) акт про прогул;
2) [ст. 43 КЗпП]; 2) стан здоров"я- за наявності медичноговисновку; 2) документи, які підтверджують, що працівник вчинив нове порушення; 2) пояснювальна записка працівника;
3) переважне право на залишенні на роботі [КЗпП України, ст. 42 + ч. 6 ст. 179 + 184 + ч. 1 ст. 197]; 3) пропозиція щодо переведення на іншу (за наявності) роботу в межах кваліфікації (спеціальності)працівника 3) пояснювальна записка працівника; 3) [ст. 43 КЗпП];
4) персональне письмове попередження працівників про звільнення за 2 місяці; 4) наказ про звільнення; 4) [ст. 43 КЗпП]; 4) наказ про звільнення;
5) пропозиція щодо переведення на іншу роботу; 5) виплата вихідної грошової допомоги; 5) наказ про звільнення; 5) розрахунок з працівником;
6) попередження служби зайнятості щодо звільнення; 6) видача трудової книжки; 6) розрахунок з працівником; 6) видача трудової книжки;
7) виплата вихідноїгрошової допомоги; 7) видача довідки про роботу на ПУО; 7) видача трудової книжки; 7) видача довідки про роботу на ПУО;
8) видача трудової книжки; NB: Медико-соціальна експертна комісія [МСЕК] - встановлення інвалідності; 8) видача довідки про роботу на ПУО; NB: прогул- відсутність більше 3-х годин на робочому місці без поважних причин (сумарний або безперервний час відсутності)
9) видача копії наказу про звільнення; NB: Лікарська консультативна комісія [ЛКК] – необхідність переведення працівника на іншу роботу, строки переведення; NB: систематичне невиконання працівникомсвоїх обов"язків -упродовж одного року працівник отримав 2 і більше дисциплінарних стягнень  
NB: скорочення: 1) скорочення обсягів виробництва на ПУО, що призводить до тимчасових звільнень з метою скорочення робочої сили; 2) раптове скорочення виробництва, що призводить до вивільнення працівників NB: довідка про роботу на ПУО: кваліфікація (спеціальність); посада (або виконувана робота); тривалість роботи на ПУО; розмір заробітної плати    
NB: вихідна грошова допомога - одноразова виплата (або невеликими сумами) після остаточного звільнення працівника з ПУО      
       
п. 5 ст. 40 КЗпП: п. 6 ст. 40 КЗпП: п. 7 ст. 40 КЗпП: п. 8 ст. 40 КЗпП:
1) лікарняний (тимчасова непрацездатність); 1) наказ про звільнення з роботи; 1) акт медичної експертизи (щодо підтвердження стану сп"яніння); 1) акт службового розслідування (щодо факту розкрадання);
NB: не враховуються: відпустка по вагітності і пологам, трудове каліцтво, професійне захворювання; 2) виплата вихідної грошової допомоги за вимушений прогул; 2) акт відмови від медичної експертизи (звільнення без наявності медичного висновку); 2) пояснювальна записка працівника;
2) наказ про звільнення; 3) видача трудової книжки; 3) [ст. 43 КЗпП]; 3) наказ про звільнення;
3) видача трудової книжки; 4) наказ про поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу; 4) наказ про звільнення; 4) розрахунок з працівником;
NB: місце роботи зберігається до відновлення працездатності або встановлення інвалідності NB: вимушений прогул - час, протягом якого працівник з вини роботодавця не мав можливості працювати 5) розрахунок з працівником; 5) видача трудової книжки.
    6) видача трудової книжки;  

 

NB: 1) припинення трудового договору оформлюється наказом, на підставі якого в трудовій книжці та особовій картці працівника робиться запис про звільнення (завіряється печаткою ПУО), а бухгалтерія проводить розрахунок;

2) днем звільнення вважається останній день роботи(день, за який виплачена зарплата);

3) якщо в день звільнення працівника немає на роботі (або з ним не розрахувались в бухгалтерії), то гроші видаються не пізніше наступного дня після вимоги працівника(якщо з приводу суми є спір, то працівнику видається сума щодо якої спір відсутній, а далі ситуація вирішується у порядку розгляду трудового спору);

4) якщо звільнення ініційоване роботодавцем, то працівникові видається копія наказу про звільнення;

5) роботодавець повинен видати працівнику в день звільнення трудову книжку (за весь час затримки у видачі трудової книжки працівнику виплачується середня зарплата).

 

Таблиця № 14. Вихідна грошова допомога

 

Підстави для виплати вихідної грошової допомоги при припиненні трудового договору В якому розмірі виплачується
1) п. 6 ст. 36 КЗпП України; не менше середнього місячного заробітку; ст. 44 КЗпП України;
2) п. 1 ст. 40 КЗпП України; не менше середнього місячного заробітку; ст. 44 КЗпП України;
3) п. 2 ст. 40 КЗпП України; не менше середнього місячного заробітку; ст. 44 КЗпП України;
4) п. 6 ст. 40 КЗпП України; не менше середнього місячного заробітку; ст. 44 КЗпП України;
5) п. 3 ст. 36 КЗпП України; не менше двомісячного середнього заробітку; ст. 44 КЗпП України;
6) дострокове припинення трудового договору, викликане порушенням роботодавцем законодавства про охорону праці, умов колективного договору з цих питань; у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку; ст. 38 КЗпП України + ст. 39 КЗпП України + ст. 44 КЗпП України;
7) п. 1 ст. 40 КЗпП України (у разі вивільнення працівників, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи і віднесені до 1, 2 категорії); допомога у розмірі трикратної середньомісячної заробітної плати; п. 1 ст. 20 + п. 1 ст. 21 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

 

Звільнення працівника з ініціативи роботодавця не допускається:1) в період тимчасової непрацездатності працівника; 2) в період перебування працівника у відпустці; службовому відрядженні; на стажуванні

 

4. Робочий час і час відпочинку за чинним законодавством про працю України

Робочий часчас, упродовж якого працівник повинен знаходитись на роботі і виконувати покладені на нього трудові обов"язки з дотриманням Правил внутрішнього трудового розпорядку.Місцем роботи, де повинен знаходитись працівник протягом робочого часу, може бути як постійна робота, так і місце, де працівник може знаходитись за розпорядженням роботодавця.

NB: у разі, якщо працівник знаходиться на роботі, але не виконує свої трудові обов"язки з незалежних від нього причин, цей час також вважається робочим.

 

Види нормувань робочого часу:

1) робочий день (тривалість праці працівника протягом доби; кількість годин на добу); відповідно до ст. 52 КЗпП України при 6-денному робочому тижні робочий день не повинен перевищувати 7 годин на добу;

2) робоча зміна (тривалість робочого часу в годинах і хвилинахпротягом доби згідно з прийнятим на ПУО графіком або розпорядком роботи);

3) робочий тиждень:

а) якнорма робочого часу(тривалість праці в межах календарного тижня; кількість робочих годин у календарному тижні); відповідно до ст. 50 КЗпП України – 40 годин на тиждень;

б) як режим робочого часу(кількість робочих і вихідних днів календарного тижня: 5-денний робочий тиждень + 2 вихідних дня; 6-денний робочий тиждень + 1 вихідний день).

Види робочого часу:

1) робочий часнормальної тривалості – 40 годин на тиждень - максимальна тривалість робочого часу [ст. 50 КЗпП України]; також чинне законодавство про працю України дозволяє роботодавцю встановити робочий час меншої тривалості [ч. 2 ст. 50 КЗпП України]; тривалість робочого часу по днях, змінах регулюється Правилами внутрішнього трудового розпорядку;

2) скорочений робочий час (встановлюється для певних категорій працівників з урахуванням віку, умов праці та інтелектуального напруження праці);

3) неповний робочий час [ст. 56 КЗпП України] встановлюється за домовленістю сторін; при неповному робочому часі зменшується або кількість робочих днів або тривалість робочого дня;

4) ненормований робочий час – встановлюється для окремих категорій працівників - керівників, спеціалістів, робітників - коли їх робота не укладається в межі робочого дня:

а) їхня праця не піддається точному обліку в часі;

б) робочий час яких за характером роботи поділяється на частини невизначеної тривалості (наприклад, у сільському господарстві);

в) які розподіляють робочий час щодо виконання роботи на свій розсуд.

 

Таблиця № 15. Скорочений і неповний робочий час

 

Скорочений робочий час Неповний робочий час
1) надається: 1) надаєтьсябудь-яким категоріям працівників (за згодою працівника і роботодавця);
а) працівникам певних професій (лікарі, педагогі тощо);  
б) особам, що працюють на роботах, пов"язаних із шкідливими умовами праці;
в) неповнолітнім;
г) при роботі в нічний час;
2) обов"язково надається незалежно від бажання роботодавця та працівника; 2) обов"язково надається:
  а) за заявою працівника;
  б) жінкам, які мають дітей віком до 14 років або дитину-інваліда;
в) для догляду за хворим членом сім"ї;
  г) в інших випадках – за погодженням з роботодавцем;
3) ступінь зменшення робочого часу:   3) ступінь зменшення робочого часувстановлюється за угодою між працівником і роботодавцем;
а) неповнолітнім (до 16 років) – не більше 24 годин на тиждень і 4 годин на день;  
б) неповнолітнім (16-18 років) – не більше 36 годин на тиждень і 6 годин на день;
в) працівникам, зайнятим на шкідливих і важких роботах – не більше 36 годин на тиждень;
г) працівникам з інтелектуальним навантаженням – до 36 годин на тиждень;
4) час надання: 4) час надання:
а) з часу вступу на роботу; а) надається під час укладання трудового договору + згода роботодавця;
б) з моменту виникнення права на скорочений робочий час; б) надається в будь-який час роботи: заява працівника + згода роботодавця;
5) заробітна платавиплачується у повному обсязі (не зменшується у зв"язку із скороченням робочого часу); 5) заробітна платапропорційна відпрацьованому часу або фактичному виробітку.
NB: шкідливі і важкі роботи - роботи, виконання яких вимагає підвищеної витрати психічної та фізичної енергії (наприклад, вантажні роботи); NB: норма виробітку - кількість одиниць продукції або операцій, яку повинен виконати працівник за одиницю часу (годину, робочу зміну, місяць)
NB: шкідливі і важкі роботи - роботи, пов"язані з шкідливими виробничими процесами (висока температура й вологість; надмірна запиленість і загазованість повітря; інтенсивний шум; вібрація; променева енергія тощо)  

 

NB: 1) при роботі в нічний час - скорочений робочий час скорочується на одну годину; напередодні святкових та вихідних днів - скорочується на одну годину;

2) працівники із скороченим робочим часом не користуються правом на скорочення робочого дня напередодні святкових та вихідних днів;

3) працівники з неповним робочим часом не користуються правом на скорочення робочого дня напередодні святкових та вихідних днів.

 

Режим робочого часупорядок розподілу норми тривалості робочого часу і часу відпочинку в межах певного календарного періоду.

Складові режиму робочого часу:

1) види робочого тижня(ст. 52 КЗпП України передбачає 2 види робочого тижня: 5-денний і 6-денний робочий тиждень);

NB: при 5-денному робочому тижнітривалість роботи визначається Правилами ВТР або графіками змінності; при 6-денному робочому тижнітривалість роботи не може перевищувати 7 годин при тижневій нормі 40 годин на тиждень, 6 годин - при нормі 36 годин на тиждень; 4 годин - при нормі 24 години на тиждень;

 

2) час початку і закінчення щоденної роботи (ст. 57 КЗпП України зазначає, що це визначається Правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності);

3) робота по змінам та перерви між змінами [ст. 58, 59 КЗпП України];

4) поділ робочого часу на частини [ст. 60 КЗпП України] застосовується на роботах з особливими умовами та характером праці при умові, що загальна тривалість роботи не перевищувала встановленої тривалості робочого дня.

Чітке регулювання режиму робочого часу є необхідним, оскільки з його дотриманням або порушенням пов"язані заробітна плата та надбавки до неї, пільги та дисципліна праці.

Таблиця № 16

Вахтовий метод роботи: Робота по змінам [ст. 57-61 КЗпП України]: Надурочні роботи: Чергування:
1) особлива форма організації робіт, заснована на використовуванні праці найманих працівників не в місці їх постійного проживанняза умови, коли не може бути забезпечено щоденне повернення працівників до місця постійного проживання; 1) працівники перебувають у змінах рівномірно в порядку, встановленому Правилами внутрішнього трудового розпорядку; 1) виконуються понад встановлену тривалість робочого часу [ст. 52 КЗпП України + ст. 53 КЗпП України + ст. 61 КЗпП України]; 1) перебування працівника за розпорядженням роботодавця на ПУО після закінчення робочого дня або у неробочі дні з метою безперебійного оперативного вирішення невідкладних справ, що можуть виникнути в неробочий час;
2) можлива робота як на постійному місті, так і з роз"їздами; 2) перехід з однієї зміни в іншу має відбуватися черезкожний робочий тиждень у години, визначені графіками змінності, після днів щотижневого відпочинку; 2) працівник працює усвійвільний від роботи час або день, який не є святковим та /або неробочим; 2) при чергуванні працівником, як правило, виконуються не свої звичайні трудові обов"язки;
NB: Типові положення про вахтовий метод організації робіт, затверджені постановою Держкомпраці, Секретаріату ВЦРПС та Мінохоронздоров"я СРСР від 31.12.1987 № 794/ 33-82. 3) тривалість перерви між змінами повинна бутине меншою за подвійну тривалість часу роботи у попередній зміні [включаючи і час перерви на обід]; 3) щодо необхідності застосування надурочних робіт роботодавець повинен звернутись до профкому, вказати причину застосування надурочних робіт, поіменний перелік працівників для виконання надурочних робіт, приблизну тривалість цих робіт; видати наказ (розпорядження); 3) після закінчення робочого дня, у вихідні дні та святкові дні чергування допускається тільки у виключних випадках (за погодженням з профспілкою ПУО) і не частіше одного разу на місяць;
  4) призначати працівника на роботу упродовж двох змін підряд заборонено; 4) згідно з постановою Пленуму Верховного суду України "Про практику розгляду судами трудових спорів" від 06. 11. 1992 № 9, оплаті підлягають усі фактично проведені надурочні роботи, незалежно від того, належним чи неналежним чином проводились надурочні роботи; 4) якщо працівник повинен чергувати після закінчення роботи у свою зміну, то його вихід на роботу переноситься в день чергування на більш пізній час;
  5) робота в дві, три або чотири зміни має місце на особливо важливих безперервних виробництвах; [робота в дві зміни встановлюється за рішенням роботодавця та профкому; робота в три зміни – за рішенням Кабінету Міністрів України]; 5) чинне законодавство про працю України дозволяє застосування надурочних робіт у спеціально передбачених випадках [ч. 3 ст. 62 КЗпП України]; 5) тривалість чергування (або тривалість роботи разом з чергуванням) не може перевищувати встановленої тривалості робочого дня (робочої зміни) на ПУО;
  6) коли має місце робота в три зміни, то розрізняють вечірню та нічну зміни [це має значення для оплати праці]; 6) залучення до надурочних робіт жінок, що мають дітей віком 3 роки - 14 років, а також дитину-інваліда, можливе лише за їх згодою[ст. 177 КЗпП України]; інваліди залучаються до понаднормових робіт лише за їх згодоюі якщо це не суперечитьмедичним рекомендаціям [ч. 4 ст. 63 КЗпП України + ст. 172 КЗпП України]; 6) чергування у вихідні і святкові дні компенсується наданням відгулу тієї самої тривалості, що й чергування;
  7) нічною роботою вважається робота з 22:00 до 06:00 [ч. 3 ст. 54 КЗпП України]; нічною зміною вважається зміна, в якій половина зміни припадає на цей час; 7) надурочні роботи не можутьзастосовуватись більше 4 годин упродовж двох днів підряд; 7) в чинному Кодексі законів про працю України від 10.12.1971 питання щодо застосування чергування не врегульоване.
  8) при роботі в нічний час встановлена тривалість роботи (зміни) скорочуєтьсяна одну годину з оплатою у повному обсязі [це правило не поширюється напрацівників, зайнятих на роботах з шкідливими умовами праціта надеякі категорії працівників, для яких уже передбачено скорочення робочого часу; п. 2 ч. 1 ст. 51 КЗпП України + ч. 3 ст. 51 КЗпП України]; 8) надурочні роботи не можутьзастосовуватись більше 120 годин на рік;  
  9) тривалість нічної роботи дорівнює денній роботіна безперервному виробництві, а також на змінних роботах при 6-денному робочому тижні з одним вихідним днем [ч. 2 ст. 54 КЗпП України]; 9) обов"язково ведеться журнал облікунадурочних робіт.  
  10) у разі виробничої необхідності можливе тимчасовезалучення жінок до роботи в нічний час [ч. 1, 2 ст. 175 КЗпП України]; інваліди залучаються лише за їх згодоюі якщо це не суперечитьмедичним рекомендаціям [ч. 2 ст. 55 КЗпП України + ст. 172 КЗпП України].    

 

Час відпочинкувстановлений законодавством час, протягом якого працівники вільні від виконання своїх трудових обов"язків і який вони можуть використовувати на свій розсуд.

Таблиця № 17. Види часу відпочинку

Святкові і неробочі дні [ст. 73 КЗпП України]: Щоденний відпочинок: Щотижневі дні відпочинку: Перерви упродовж робочого дня:
1) робота оплачується у подвійному розмірі за фактично відпрацьовані години; перерва між робочими днями або змінами, яка повинна бути не менше подвійної тривалості роботи в попередній робочий день 1) 5- денний робочий тиждень [2 вихідні дні на тиждень];   1) для відпочинку і харчування [ст. 66 КЗпП України];
2) працівник має право на відгул   2) 6- денний робочий тиждень[1 вихідний день на тиждень]; 2) для обігрівання і відпочинку [ст. КЗпП України];
  3) робота у вихідний день компенсується наданням іншого дня відпочинку; 3) для годування дитини [ст. 183 КЗпП України];
Відпустка [форма реалізації права громадян на відпочинок із збереженням місця роботи + посади + зарплати] 4) робота у вихідний день компенсується у грошовій формі у подвійному розмірі;
  5) до робіт у вихідні дні залучаються не всі працівники [ст. 71 КЗпП]

 

Таблиця № 18. Тривалість відпочинку і праці у спеку

 

Температура повітря: Тривалість праці: Тривалість відпочинку:
+28 36 хвилин 24 хвилини
+30 34 хвилини 25 хвилин
+32 32 хвилини 26 хвилин
+34 30 хвилин 27 хвилин
+36 28 хвилин 28 хвилин
+38 26 хвилин 29 хвилин
+40 24 хвилини 30 хвилин

 

Таблиця № 19. Види відпусток

 

Щорічна основна відпустка: Щорічна додаткова відпустка: Відпустки без збереження зарплати: Соціальні відпустки:
мають право усі працівники незалежно від займаної посади і характеру виконуваної роботи 1) шкідливі і важкі умови праці; 1) за сімейними обставинами; 1) відпустка у зв"язку з вагітністю та пологами;
  2) у зв"язку із навчанням працівника; 2) у разі простою в роботі з незалежних від працівника причин; 2) відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею 3-х років;
  3) творча відпустка:   3) обов"язкові відпустки, що надаються за бажанням працівника [у разі необхідності]  
  А) не більше 3-х місяців [для завершення кандидатських дисертацій]; 4) наукова відпустка строком 1-3 роки із збереженням за працівником його робочого місця на ПУО  
  Б) не більше 6 місяців [для завершення докторських дисертацій];  
  В) не більше 3-х місяців [для написання підручників, монографій, навчальних посібників тощо];  
  4) відпустка працівникам, які мають дітей:  
  А) жінка, яка працює і має 2-х і більше дітей віком до 15 років чи дитину-інваліда;  
  Б) жінка, яка усиновила дитину;  
  В) батько, який виховує дитину без матері (у тому числі і у випадку тривалого перебування матері у лікувальному закладі);  
  Г) особа, яка взяла дитину під опіку  

 

NB:1) відпустки призначаються для відновлення працездатності, зміцнення здоров"я, а також для виховання дітей, задоволення власних життєво важливих потреб та інтересів, всебічного розвитку особи;

2) право на відпустку мають всі працівники, що перебувають у трудових відносинах з ПУО незалежно від їх форми власності, виду діяльності, галузевої належності; а також особи, які працюють за трудовим договором у фізичних осіб;

3) сезонним і тимчасовим працівникам відпустка надається пропорційно до відпрацьованого ними часу; сумісникам – одночасно з відпусткою за основним місцем роботи.

Таблиця № 20. Трудовий стаж, що дає право на відпустку

 

Стаж, що дає право на щорічну основну відпустку: Стаж, що дає право на щорічні додаткові відпустки:
1) [ч. 1 ст. 82 КЗпП України] 1) [ч. 2 ст. 82 КЗпП України]
2) 1 рік роботи - після 6 місяців безперервної роботи на ПУО; 2) умови праці + стаж роботи + характер праці
3) з 2 року роботи і в подальшому - у будь-який час відповідного року за графіком відпусток;

 

Таблиця № 21. Види і тривалість щорічних відпусток

Види відпусток Громадяни, які перебувають у трудових відносинах Тривалість відпустки Підстава
1.Основна відпустка Усі працівники Не менше 24 календарних днів ч. 1 ст. 6 Закону України "Про відпустки"
Інваліди 1, 2 групи 30 календарних днів ч. 7 ст. 6 Закону України “Про відпустки”
Інваліди 3 групи 26 календарних днів ч. 7 ст. 6 Закону України “Про відпустки”
Працівники у віці до 18 років 31 календарний день ч. 8 ст. 6 Закону України “Про відпустки”
Сезонні і тимчасові працівники згідно зі Списком № 278 Пропорційно відпрацьованому часу ч. 9 ст. 6 Закону України “Про відпустки”, Список № 278
2. Додаткова відпустка за роботу зі шкідливими і важкими умовами праці Працівники, зайняті на роботах, пов"язаних із негативним впливом на здоров"я шкідливих виробничих чинників, згідно зі Списками № 278, 1290 До 35 календарних днів (конкретна тривалість відпустки встановлюється колективним або трудовим договором за результатами атестації робочих місць за умовами праці та часом зайнятості працівників у цих умовах) ст. 7 Закону України “Про відпустки”, Список № 278, 1290 (постанова КМУ від 13.05.03 № 679)
3. Додаткова відпустка за особливий характер праці Окремі категорії працівників, праця яких пов"язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або здійснюється в особливих природних географічних і геологічних умовах і умовах підвищеного ризику для здоров"я (Список № 1290) До 35 календарних днів (конкретна тривалість встановлюється колективним або трудовим договором залежно від часу зайнятості працівників у цих умовах) ст. 8 Закону України “Про відпустки”, Список № 1290 (постанова КМУ від 13.05.03 № 679)
Працівники з ненормованим робочим днем відповідно до списку посад, робіт і професій, визначених колективним або трудовим договором До 7 календарних днів (конкретна тривалість встановлюється колективним або трудовим договором залежно від часу зайнятості працівників у цих умовах) ст. 8 Закону України “Про відпустки”

 

Таблиця № 22. Щорічна основна і щорічна додаткова відпустки [види].

Щорічна основна відпустка [передбачена законодавством] Щорічна додаткова відпустка [за шкідливі і небезпечні умови праці] Щорічна додаткова відпустка [за особливий характер праці]
1) мінімальна [24 календарних днів]; 1) передбачена колективним [трудовим] договором [охорона праці на ПУО]; 1) передбачена колективним [трудовим] договором для певних категорій працівників:
2) подовженої тривалості [умови праці + стан здоров"я + вік]; А) ненормований робочий день;
3) подовженої тривалості [залежно від стажу роботи]; Б) підвищене нервово-емоційне навантаження;
В) підвищене інтелектуальне навантаження;
Г) особливі природні географічні [геологічні] умови;
Д) підвищений ризик для життя і здоров"я

 

Таблиця № 23. Право на щорічну додаткову відпустку без збереження заробітної плати

Хто з працівників має право На який строк
1. а) мати або батько, що виховує дітей без матері (у т.ч. у разі її тривалого перебування у лікарні), має 2-х або більше дітей у віці до 15 років або дитину-інваліда; до 14 календарних днів щорічно
б) ветерани війни; до 14 календарних днів щорічно
в) особи, які мають видатні заслуги перед Батьківщиною; до 14 календарних днів щорічно
г) особи, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”; до 14 календарних днів щорічно
д) ветерани праці до 14 календарних днів щорічно
2. Особи, що мають видатні трудові заслуги перед Батьківщиною до 21 календарного дня щорічно
3. а) пенсіонери за віком; до 30 календарних днів щорічно
б) інваліди 3 групи до 30 календарних днів щорічно
4. Інваліди 1, 2 групи до 60 календарних днів щорічно

 

Таблиця № 24. Право на відпустку без збереження заробітної плати, яка надається на підставі виключних випадків

 

Кому На який строк Підстава
1. Сумісникам На строк відпустки за основним місцем роботи Довідка або копія наказу з основного місця роботи
2. Працівникам, які не використали за попереднім місцем роботи щорічну основну і додаткову відпустки повністю або частково і отримали за них грошову компенсацію До 24 календарних днів за перший рік роботи на даному ПУО до настання 6-місячного строку безперервної роботи Довідка з попереднього місця роботи
3. Чоловікові, дружина якого знаходиться у післяпологовій відпустці До 14 календарних днів Довідка з медичної установи або копія листка непрацездатності дружини
4. У разі, якщо дитина вимагає домашнього догляду матір”ю, батьком, опікуном, бабою, дідом, іншими родичами, які фактично доглядають за дитиною На строк, визначений на підставі медичного висновку, але не більше як по досягненні дитиною 6 років. У разі, якщо дитина хворіє на цукровий діабет (є інсулінозалежною) – до досягнення 16 років Висновок медичної установи
5. Особам, що беруть шлюб До 10 календарних днів Довідка з органу реєстрації актів громадянського стану
6. Працівникам, у разі смерті родичів по крові або за шлюбом, а саме: чоловіка або дружини; батьків (вітчима, мачухи); дитини (пасинка, падчерки); братів, сестер До 7 календарних днів без врахування часу, необхідного для проїзду до місця захоронення і назад Копія свідоцтва або телеграма про смерть родича
7. Працівникам у разі смерті інших родичів До 3-х календарних днів без врахування часу, необхідного для проїзду до місця захоронення і назад Копія свідоцтва або телеграма про смерть родича
8. Працівникам для догляду за хворим родичем по крові або за шлюбом, який потребує постійного догляду (за висновком медичного закладу) На строк, визначений в медичному висновку, але не більше 30 календарних днів Висновок медичного закладу
9. Працівникам для завершення санаторно-курортного лікування На строк, визначений в медичному висновку Висновок медичного закладу
10. Працівникам, допущеним до вступних іспитів у вищі учбові заклади 15 календарних днів без врахування часу, необхідного для проїзду до місцезнаходження ВУЗу і назад Довідка із навчального закладу про допуск до вступних іспитів
11. Працівникам, допущеним до вступних іспитів в аспірантуру з відривом або без відриву від виробництва. На строк, необхідний для проїзду до місцезнаходження ВУЗу або закладу науки і назад Довідка з навчального закладу
12. Працівникам, які навчаються без відриву від виробництва в аспірантурі і успішно виконують індивідуальний план підготовки На строк, необхідний для проїзду до місцезнаходження ВУЗу або закладу науки і назад Довідка з навчального закладу
13. Працівникам, діти яких у віці до 18 років вступають в учбові заклади, розташовані в іншій місцевості 12 календарних днів без врахування часу, необхідного для проїзду до місцезнаходження ВУЗу і назад 1) довідка з навчального закладу про допуск до вступних іспитів; 2) копія свідоцтва про народження дитини
14. Працівникам, які навчаються без відриву від виробництва в аспірантурі, протягом 4 року навчання надається за їх бажанням один вільний від роботи день на тиждень без збереження заробітної плати

 

Таблиця № 25. Поділ відпустки на частини

Дорослі працівники Неповнолітні працівники
1) 14 + 10 = 24 к / д; 1) 14 + 17 = 31 к / д
2) 7 + 7 + 10 = 24 к / д;

 

Таблиця № 26. Випадки перенесення щорічної відпустки

Обов"язкове, на вимогу працівника, у разі: Обов"язкове, у разі: За ініціативою роботодавця, за наявності наступних умов [ч. 3 ст. 80 КЗпП України]:
1) порушення роботодавцем терміну повідомлення про час надання відпустки [п. 1 ч. 1 ст. 80 КЗпП України]; 1) тимчасової непрацездатності працівника, засвідченої у встановленому порядку [п. 1 ч. 2 ст. 80 КЗпП України]; 1) письмової згоди працівника;
2) несвоєчасної виплати роботодавцем заробітної плати працівнику за час щорічної відпустки [п. 2 ч. 1 ст. 80 КЗпП України]; 2) виконання працівником державних або громадських обов"язків, якщо згідно з законодавством він підлягає звільненню на цей час від основної роботи із збереженням заробітної плати [п. 2 ч. 2 ст. 80 КЗпП України]; 2) згода профкому;
3) настання строку відпустки у зв"язку із вагітністю та пологами [п. 3 ч. 2 ст. 80 КЗпП України]; 3) надання щорічної відпустки в раніше обумовлений період може несприятливо відбитися на нормальному ході роботи ПУО;
4) збігу щорічної відпустки з відпусткою у зв"язку з навчанням [п. 4 ч. 2 ст. 80 КЗпП України]; 4) частина відпустки тривалістю не менше 24 календарних днів буде використана в поточному робочому році.

 

5. Дисциплінарна і матеріальна відповідальність за чинним законодавством про працю України

Таблиця №27.

Дисциплінарна відповідальність Матеріальна відповідальність
1) з чим пов"язане правопорушення 1) трудова діяльність працівника; 1) трудова діяльність працівника;
2) ким застосовується 2) роботодавцем [адміністрацією ПУО]; 2) роботодавцем [адміністрацією ПУО], а також у судовому порядку;
3) можливі стягнення 3) догана; звільнення; 3) відшкодування завданої шкоди;
4) характер стягнення 4) моральний; 4) матеріальний;
5) мета застосування стягнення 5) морально-виховний вплив; 5) матеріальне відшкодування

Трудова дисциплінапорядок взаємостосунків учасників трудової діяльності, це сукупність нормативно-правових приписів, які регулюють трудові обов”язки робітників і службовців, спрямованих на забезпечення належного трудового процесу, і засобів, які забезпечують виконання цих обов”язків.

Таблиця № 28.

Трудова дисципліна забезпечується: Працівники зобов"язані: Роботодавець зобов"язаний:
1) створенням необхідних організаційних та економічних умов для нормальної роботи; 1) працювати чесно і сумлінно, добросовісно виконувати взяте на себе коло обов”язків (робіт), що складає їхню трудову функцію в загальній праці колективу; 1) забезпечувати трудову та виробничу дисципліну;
2) свідомим ставленням працівників до праці; 2) своєчасно і точно виконувати розпорядження роботодавця; 2) неухильно додержуватися законодавства про працю і нормативних актів про охорону праці;
3) методами переконання, виховання у разі порушення трудової дисципліни; 3) додержуватися трудової і технологічної дисципліни, забезпечувати належну якість робіт, продукції, послуг; 3) уважно ставитися до потреб і запитів працівників;
4) заохоченням за сумлінну працю 4) додержуватися вимог нормативних актів про охорону праці, техніку безпеки і виробничу санітарію; 4) охороняти честь, гідність, ділову репутацію працівника
5) дбайливо ставитися до майна роботодавця, з яким укладено трудовий договір тощо;

 

Внутрішній трудовий розпорядок (ВТР) – система врегульованих нормами трудового права відносин, які складаються в трудовому колективі під час трудової діяльності і забезпечують нормальний трудовий процес та реалізацію здійснення прав і обов”язків учасників трудових відносин; регулюється (ст.142 КЗпП України): 1) Типовими правилами ВТР для працівників ПУО, затвердженими Держкомітетом СРСР по праці та соціальним питанням від 20.07.1984; 2) галузевими правилами ВТР; 3) локальними правилами ВТР (на кожному ПУО).

Правила ВТР1)затверджуються загальними зборами трудового колективу за поданням роботодавця та профкому; 2) не повинні суперечити законодавству; 3) не можуть містити додаткові підстави звільнення з роботи, в порівнянні з чинним законодавством; 4) повинні найбільш повно відображати права та обов”язки працівників; 5) обов”язкові для усіх працюючих на ПУО; 6) повинні бути доведені до усіх працюючих на ПУО, в тому числі з ними ознайомлюють тих, хто приймається на роботу.

Працівники, які добросовісно виконують покладені на них обов”язки, передбачені статутами, положеннями, посадовими інструкціями, наказами, розпорядженнями, трудовими договорами тощо можуть бути заохочені роботодавцем.

Таблиця №29. Види заохочень:

Заохочення за успіхи в роботі [публічне визнання заслуг працівника у трудовій діяльності]:
1) подяка;
2) подяка + Похвальний лист [Грамота];






©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.