 |
|
Порівняльна характеристика препаратів
Ізоніазид Isoniazidumбільш активний, ніж ПАСК і стрептоміцину сульфат. Препарат добре всмоктується, через 30 хвилин створює бактеріостатичну концентрацію, зберігаючи її протягом 6-24 годин. Стійкість до мікобактерій розвивається повільно.
Фтивазид, Phthivazidum опініазидменш активні, ніж ізоніазид. Фтивазид всмоктується повільно і утворює меншу концентрацію в нирках.
Салюзид розчиннийрекомендується використовувати в комбінації з іншими протитуберкульозними препаратами.
Побічні ефекти:нейротоксичність (безсоння, судоми, психічні порушення, порушення пам’яті). Для запобігання цьому слід призначити з ізоніазидом піридоксин (вітамін В6 ). Можливі також сухість у роті, нудота блювання, запор, алергічні реакції.
ПАСКпри пероральному прийманні добре всмоктується, проникає в сироватку крові та тканини внутрішніх органів. За туберкулостатичною дією поступається ізоніазиду та стрептоміцину сульфату, тому треба поєднувати ПАСК з іншими, більш активними протитуберкульозними препаратами.
Кальцію бензамідосаліцилатє найменш активним препаратом у І ряді. З нього поступово вивільнюється ПАСК. Застосовується тільки в комплексі з іншими препаратами. Виводиться нирками у незміненому стані.
Побічна дія:шлунково-кишкові розлади, зміни з боку крові, можливі алергічні реакції.
Стрептоміцину сульфат Streptomycini sulfas – антибіотик широкого спектра дії. До нього швидко розвивається звикання. Проникає крізь плаценту, виводиться головним чином нирками.
Побічна дія: нейротоксичність, ототоксичність, шлунково-кишкові розлади, алергічні реакції. Призначення кальцію пантотенату зменшує токсичні прояви препарату.
Стрептосалюзидзастосовується в\м, інтратрахеально та інгаляційно. За дією наближається до стрептоміцину сульфату та препаратів групи ізоніазиду.
Пасоміцинвикористовується при всіх формах туберкульозу. Стійкість мікроорганізмів до пасоміцмну розвивається повільніше, ніж до стрептоміцину сульфату та ПАСК.
Побічна дія:диспепсія, алергічні реакції, порушення слуху.
Рифампіцин Rifampicinum. При вживанні всередину наближається за активністю до ізоніазиду. Застосовується при всіх формах туберкульозу. Добре всмоктується, максимальна концентрація створюється протягом 2 годин, він проникає у всі тканини і рідини організму. Найбільша концентрація препарату створюється у печінці і нирках. На терапевтичному рівні концентрація підтримується протягом 8-12 годин. Препарат проникає крізь гематоенцефалічний бар’єр, виводиться з жовчю, сечею, бронхіальними і сльозовими залозами.
Побічна дія: ураження функції печінки та підшлункової залози, диспепсичні явища, можливе забарвлення сечі, мокротиння та слізної рідини в червоний колір.
Етамбутол Ethambutolum.Вважають, що його можна використовувати як препарат І ряду замість ПАСК. До етамбутолу може швидко розвинутись резистентність, тому його застосовують у поєднанні з іншими протитиберкульозними препаратами. Пригнічує розмноження мікроорганізмів, стійких до стрептоміцину сульфату, ізоніазиду, ПАСК, етіонаміду.
Побічна дія: нейротоксичність, диспепсія, можливе погіршення гостроти зору, порушення у відчутті кольорів, зменшення поля зору.
Етіонамід, піразинамід, тіоацетазонзастосовуються в комбінації з іншими препаратами.
Піразинамідза активністю сильніший за ПАСК, але поступається ізоніазиду, рифампіцину, стрептоміцину сульфату.
Протіонамідза активністю майже не відрізняється від етіонаміду, але хворі його краще переносять.
Тіоацетазонпоступається активністю ізоніазиду, рифампіцину, стрептоміцину. Стійкість мікобактерій розвивається відносно повільно. У зв’язку з токсичністю тіоацетазон застосовують рідше, ніж інші препарати.
Циклосерин– антибіотик широкого спектру дії. Поступається активністю ізоніазиду, рифампіцину, стрептоміцину сульфату.
Побічна дія: головний біль, безсоння, погіршення пам’яті, неврит, психоастенічний стан, галюцинації, депресія, епілептиформні напади, знепритомнення.
Віоміцин (флориміцину сульфат) Florimycini sulfas– антибіотик, що має широкий спектр протимікробної дії. Діє на резистентні до протитуберкульозних препаратів (за виключенням канаміцину) форми мікроорганізмів. Препарат погано проникає у спинномозкову рідину, всмоктується в кров тільки при парентеральному введенні.
Побічна дія: ототоксичність, алергічний дерматит, головний біль, ураження нирок, печінки. Токсичність препарату зростає при захворюваннях нирок і зменшується при комплексному застосуванні пантотенату кальцію.
Капреоміцину сульфатвикористовується для лікування легеневих форм туберкульозу у разі неефективності препаратів І ряду.
Ломефлоксациннаділений швидкою та тривалою дією, при пероральному прийомі добре проникає в органи та тканини.