Заходи щодо зменшення забруднення повітря
Щоб знизити рівень забрудненості атмосферного повітря, розробляють та впроваджують технологічні та архітектурно-планувальні заходи, організовують санітарно-захисні зони, використовують газоочищувальні пристрої. Технологічні заходи До технологічних заходів відносять наступні: - застосування нових технологій, які дозволяють зменшити забруднення повітря; - заміна шкідливих речовин у виробництві нешкідливими або менш шкідливими (як приклад, можна навести переобладнання котельних з твердого палива або мазуту на газ); - перепрофілювання виробництва (наприклад, замість переробки сировини на напівфабрикати налагоджують виробництво готових виробів); - очищення сировини від шкідливих домішок (наприклад, для зниження шкідливості диму доцільно попередньо видаляти сірку з палива); - заміна сухих (з утворенням пилу) способів переробки матеріалів удосконаленими; - заміна вогневого нагрівання електричним, що дозволяє припинити потрапляння в атмосферне повітря продуктів згорання палива (наприклад, переплавляння брухту в алюмінієвих індукційних печах замість шахтних печей, застосування електропечей на ремонтних підприємствах); - герметизація систем пневмотранспортування порошкових матеріалів; - заміна періодичних процесів безперервними, які унеможливлюють залпові викиди в повітря під час відкривання люків, вивантажування сировини на окремих стадіях.
Архітектурно-планувальнізаходи У районах, де заплановано спорудження нових промислових об’єктів чи реконструкцію вже задіяних, потрібно провести мікрокліматичні обстеження, а також проаналізувати можливі напрямки вітрових потоків у приземних шарах атмосфери. Необхідно уникати розміщення господарських об’єктів з великими викидами шкідливих речовин у місцях застою повітря, в низинах і котлованах, а також у районах із частими туманами і підвищеними температурними інверсіями. Розташування будівель і споруд на генеральному плані підприємства повинне сприяти наскрізному провітрюванню майданчика і міжоб’єктових просторів, щоб унеможливити поширення шкідливих повітряних сумішей на більш чисті дільниці виробництва. Необхідно передбачати зонування території підприємства, зокрема, адміністративну, виробничу, підсобно-виробничу і складську зони. Будівлі і споруди на генеральному плані необхідно орієнтувати довгою стороною уздовж панівних вітрів, використовуючи магістральні проїзди, розриви між кварталами і блоками як аераційні коридори. Компонуючи об’єкти виробництва, які розташовані у декількох будівлях і спорудах різної висоти, рекомендовано менші об’єкти розміщувати з навітряного боку. За відсутності переважального напрямку вітру вищі будівлі і споруди доцільно розміщувати ближче до центру забудови. Адміністративно-господарські будівлі, які розміщено у виробничій зоні, повинні бути захищені від шкідливого впливу газів, пилу, шуму смугою деревних насаджень. Централізація викидів Об’єднання невеликих за обсягами викидів у великі централізовані пристрої має наступні переваги: - більш раціональне використання систем очищення забрудненого повітря і контрольно-вимірювальної апаратури; - скорочення кількості вентиляційних пристроїв; - зниження вартості устаткування і вузлів автоматичного регулювання через збільшення продуктивності установок; - збільшення територіальних розривів між місцями викидання і забирання чистого припливного повітря. Повітрозабір Вибираючи місце забирання повітря припливними системами, потрібно дотримуватись наступних правил: - поблизу місць забирання повітря не повинно бути джерел його забруднення; - не можна забирати повітря поблизу відкрито встановленого технологічного устаткування, що виділяє шкідливі речовини, а також у місцях, де внаслідок аварій технологічного устаткування такі речовини можуть виділитися; - не потрібно забирати повітря для механічного вентилювання із покрівлі будівлі, а також із покрівель споруд із даховими вентиляторами, аераційними ліхтарями і витяжними шахтами.
Організація санітарно-захисних зон (СЗЗ) Для підприємств, їх окремих будівель і споруд із технологічними процесами, що можуть бути джерелами виробничих шкідливостей, передбачено санітарну класифікацію, яка враховує потужність підприємства, умови виконання технологічних процесів, характер та кількість шкідливих речовин, що потрапляють у довкілля, шум, вібрацію, електромагнітні поля та інші шкідливі чинники. На основі такої класифікації розробляють заходи для зменшення несприятливого впливу перерахованих чинників на довкілля.
Перелік типових виробництв з їх віднесенням до відповідного класу санітарної класифікації наведено у «Санітарних нормах проектування промислових підприємств» СН 245-71. Згідно з цим нормативним документом встановлено п’ять класів підприємств (табл. 1).
За необхідності і відповідного техніко-економічного і гігієнічного обґрунтовування СЗЗ можна збільшити, але не більше ніж у 3 рази. Збільшити СЗЗ зону доцільно, наприклад, у наступних випадках: – за малої ефективності систем очищення викидів у атмосферу; – відсутності ефективних пристроїв очищення викидів; – якщо необхідно розмістити об’єкти житлової забудови з підвітряного боку щодо підприємства, у зоні можливого забруднення повітря; – за умови несприятливої рози вітрів; – у разі спорудження нових, недостатньо санітарно вивчених, шкідливих виробництв. Планувальна організація санітарно-захисних зон Планувальна організація СЗЗ, окрім виконання основного завдання – захисту повітря населених пунктів від забруднення, повинна також відповідати вимогам архітектурно-композиційного устрою житлової, сільської чи іншої забудови з розташованими у цьому районі підприємствами. Плануючи СЗЗ, потрібно враховувати, що одним з важливих чинників, який забезпечує захист повітря населених пунктів від забруднення, є озеленення зон газотривкими деревинно-чагарниковими насадженнями. Зонування території СЗЗ із виділенням ділянок під забудову, озеленення захисними деревно-чагарниковими насадженнями, прокладання транспортних колій і розміщення мережі інженерних комунікацій повинні здійснюватися з урахуванням різної інтенсивності забруднення виробничими викидами приземного шару атмосфери на території зони. Ділянки під забудову об’єктів, які розміщують на території СЗЗ, потрібно відводити у місцях, в яких забезпечено найменший ступінь забруднення приземного шару атмосфери. Захисне озеленення СЗЗ деревно-чагарниковими насадженнями повинно займати площу: - для зон шириною до 300 м – не менше 60%; - для зон шириною від 300 м до 1000 м – не менше 50%; - для зон шириною від 1000 м до 3000 м – не менше 40%. У СЗЗ заборонено споруджувати стадіони, сади і парки громадського користування, загальноосвітні школи, лікувально-профілактичні і оздоровчі установи та ін. Використовувати території СЗЗ для с/г виробництва під польові, городні або садові культури можна тільки за погодженням з місцевими органами влади і органами санітарно-епідеміологічної служби. Озеленення і впорядкування санітарно-захисних зон Проектувати озеленення СЗЗ потрібно з урахуванням характеру забруднення, а також місцевих природнокліматичних і топографічних умов. Рослини, які використовують для озеленення СЗЗ, повинні ефективно вбирати бруд і бути достатньо тривкими щодо викидів, які забруднюють атмосферу і ґрунт. Проектуючи озеленення, потрібно надавати перевагу створенню змішаних деревно-чагарникових насаджень з більшою біологічною тривкістю та кращою декоративністю, ніж однопорідні насадження. Не менше 50 % загальної кількості висаджуваних дерев повинна займати основна деревна порода з найбільшою санітарно-гігієнічною ефективністю, життєздатністю за певних ґрунтово-кліматичних умов і тривкістю щодо викидів конкретного підприємства. Інші деревні породи є додатковими, що сприяють кращому зростанню основної породи. Менш тривкі породи, але з кращою здатністю вбирати бруд, як деревні, так і чагарникові, повинні розміщуватися всередині масиву під прикриттям узлісних насаджень. Підбираючи рослини для озеленення СЗЗ, потрібно керуватися таблицями «Географічні зони застосування асортименту дерев і кущів» і «Асортимент дерев і кущів для озеленення санітарно-захисних зон промислових підприємств». Щоб квітково оформити СЗЗ, рекомендують використовувати газотривкі види однолітніх, дволітніх і багатолітніх квіткових рослин, що рекомендовані «Асортиментом газону трав». Оптимальні умови провітрювання і очищення повітряного басейну у СЗЗ досягають створенням коридорів провітрювання, особливо у напрямку панівних вітрів. Як коридори провітрювання можуть бути використані траси автомобільних і залізничних доріг, лінії високовольтних електропередач, водойми та інші відкриті простори. Коридори провітрювання не повинні бути спрямовані у бік житлової забудови.
©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.
|