 |
|
III. Порядок організації самостійної та індивідуально-консультаційної роботи, поточного та підсумкового оцінювання знань студентів з дисципліни «Українська словесність»
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ДВНЗ „КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВАДИМА ГЕТЬМАНА”
КАФЕДРА УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ
ЗАТВЕРДЖЕНО:
Проректор з науково-
педагогічної роботи
__________ Колот А. М.
“__” ______ 2010 р.
Методичні матеріали щодо змісту та організації самостійної роботи студентів, поточного й підсумкового контролю їхніх знань
з дисципліни “Українська словесність”
Декан факультету міжнародної економіки і менеджменту
_________________________ Д.Г.Лук′яненко
Завідувач кафедри
_________________________ Л.С. Козловська
Київ 2010
І. Вступ
Досвід підготовки фахівців вищої школи підтверджує той факт, що одним із основних навиків, здобутих під час навчання, є вміння професійно сприймати словесну інформацію, самостійно її осмислювати, оцінювати можливі наслідки, виокремлювати найбільш доцільні шляхи досягнення комунікативної мети. Університетська освіта має на меті виховання не просто фахівця, а перш за все людини з науковим мисленням. Тому завданням курсу „Українська словесність” є формування високої мовної компетенції в науковому та професійному спілкуванні. Спираючись на знання про особливості функціонування стилів літературної мови, усвідомлення взаємозв’язків у мовній системі, студент повинен практично реалізовувати у стильовому плані думку відповідно до комунікативної ситуації, особливо у сфері професійної, наукової комунікації. Програма має на меті: удосконалити гуманітарні знання студентів економічного вищого навчального закладу, підвищити загальнокультурний, інтелектуальний та естетичний рівень майбутніх економістів на основі засвоєння визначних здобутків української літератури, сформувати високий рівень мовної компетенції майбутнього фахівця у професійній і науковій сферах комунікації, розширити межі суто професійної комунікації, сформувати стійкий інтерес до української художньої літератури та літературної мови як основ націоцентричного світогляду. Формування мовної майстерності передбачає альтернативний підхід до вибору завдань як аудиторних, так й індивідуальних. На заняттях активізують увагу студентів до функційного аспекту вияву особливостей, пов’язаних із закономірностями взаємодії в текстах художнього, наукового, офіційно-ділового стилів лексичних, морфологічних, синтаксичних засобів мови. Культурологічний аспект викладання нової дисципліни так само важливий, розширює межі суто професійної комунікації, мова якої є багатокомпонентним утворенням.
З метою підвищення рівня знань студентів з курсу “Українська словесність” та систематизації засвоєного матеріалу передбачено читання лекцій, проведення семінарських та практичних занять, виконання завдань для самостійного опрацювання, індивідуальних завдань, різні види контролю.
Перелік питань до іспиту
1. Мова й література в системі культурних цінностей українського суспільства.
2. Мова – суспільне явище. Функції мови.
3. Українська літературна мова й мова професійного спрямування.
4. Специфіка мови професійного спілкування.
5. Комунікативні якості професійної мови.
6. Складники системи національної мови.
7. Мовне законодавство в Україні.
8. Статус української мови як державної.
9. Основні характеристики сучасної української літературної мови. Види мовних норм.
10. Основні характеристики мовної норми на сучасному етапі розвитку літературної мови.
11. Поняття культури мови. Комунікативні якості культури мови.
12. Поняття професійної мовнокомунікативної компетенції.
13. Давня література й початки формування літературної мови.
14. Усна й писемна форми української літературної мови.
15. Функціональні різновиди української літературної мови. Їхні основні ознаки.
16. Стильові різновиди сучасної літературної мови й фахова мова.
17. Науковий, офіційно-діловий, розмовний (кодифікований) стилі літературної мови як основа мови фаху.
18. Роль художнього стилю у формуванні інтелектуального потенціалу фахівця-економіста.
19. Класична українська література як етап формування й утвердження норм літературної мови.
20. І.Котляревський – зачинатель нової української літератури та нової української літературної мови.
21. Г.Квітка-Основ’яненко – фундатор нової української прози й нової мови прозового твору.
22. Українські поети-романтики як зачинателі літературної норми у творах художньої літератури.
23. Новаторство мовно-поетичної творчості Т.Шевченка.
24. Орфографічні норми як компонент формування мовної компетенції фахівця.
25. Принципи українського правопису.
26. Науковий стиль сучасної української літературної мови.
27. Писемні форми репрезентації результатів студентських досліджень (конспект, тези, реферат).
28. Офіційно-діловий стиль сучасної української літературної мови.
29. Підстилі й жанри офіційно-ділового стилю. Їхня характеристика.
30. Документ і правила його складання. Регламентація оформлення документів державними стандартами.
31. Поняття “термін”, „термінологія”, “терміносистема”. Проблеми кодифікації та стандартизації сучасної економічної терміносистеми.
32. Пряме й переносне значення слова. Вияви полісемії в різностильових текстах.
33. Синонімія, види синонімів. Роль синонімів у різностильових текстах.
34. Вияви антонімії, паронімії та омонімії в різностильових текстах.
35. Мовна надмірність і мовна недостатність у різностильових текстах.
36. Загальновживані слова. Свідоме й критичне використання жаргонізмів і діалектизмів у різних комунікативних сферах.
37. Неологізми, архаїзми, історизми в українській літературній мові.
38. Виразність та образність мови, її чистота. Просторічні слова, жаргонізми, діалектизми, канцеляризми та професіоналізми, лайливі та вульгарні слова в лексиці та лексиконі окремої особистості.
39. Поняття про фразеологію. Типи фразеологізмів.
40. Поняття „граматична норма”. Стилістичні можливості граматичних форм у різностильових текстах.
41. Синтаксичні конструкції в різностильових текстах.
42. Синтаксична норма. Складні випадки керування.
43. Синтаксична норма. Порядок слів у реченнях.
44. Синтаксична норма. Однорідні члени речення, дієприкметникові та дієприслівникові звороти.
45. Правила оформлення наукової роботи: структура, нумерація, ілюстративний матеріал, загальні правила цитування й покликання на використані джерела, оформлення бібліографічного опису.
46. Усна форма літературної мови. Орфоепічні норми як компонент формування мовної компетенції фахівця.
47. Основні правила наголошування в українській мові. Засоби милозвучності української мови.
48. Публічний виступ як різновид усної мови. Підготовка публічного виступу.
49. Публічний виступ і функціональні типи мовлення (розповідь, опис, роздум).
50. Специфіка публічної монологічної мови.
51. Специфіка публічної діалогічної мови.
52. Змістова організація основної частини публічного виступу (виклад матеріалу, доказ, спростування).
53. Мовний етикет.
54. Традиційні формули звертання в діловому та науковому стилях.
55. Сучасні лінгвістичні словники як основне джерело фахової та мовної інформації.
56. Термінологічні словники як основне джерело фахової інформації.
57. Типи економічних словників, їхня характеристика.
III. Порядок організації самостійної та індивідуально-консультаційної роботи, поточного та підсумкового оцінювання знань студентів з дисципліни «Українська словесність»
3.1. Поточний контроль знань студентів
3.1.1. Мета поточного контролю
Поточний контроль знань має на меті виявити якісний рівень навчального процесу та його результатів у міжсесійний період, під час аудиторних (лекцій, семінарських, практичних занять) та індивідуальних занять, перевірки самостійно виконаних студентами індивідуальних завдань, передбачених навчальною програмою дисципліни.
Поточний контроль знань студентів має діапазон оцінювання 50-0 балів за такою схемою:
| п/п | Вид роботи | Зміст роботи | Оцінка в балах |
| Обов’язкові завдання Перевірка засвоєння студентами теоретичних знань та набуття практичних навиків: | |||
| а) семінари-дискусії, активність роботи в міні-групах, відгук про твір сучасної української літератури, колоквіум, виконання завдань кейсу, презентація сучасних фахових словників (захист), анотація | Активна участь у семінарах-дискусіях, роботі міні-груп, виступи | ||
| б)вступний тест-контроль, експрес-опитування, тест-контроль, публічний виступ, мовностилістичний аналіз текстів, лексичні, граматичні завдання, переклад, редагування | Правильність та повнота відповідей | ||
| в) підсумковий модульний контроль | Якість виконання модульних завдань | ||
| Вибіркові завдання | |||
| Творча робота, наукова робота | Оцінювання якості підготовлених матеріалів | (два види завдань за вибором студента) |
Роботу студентів оцінюють на семінарських та практичних заняттях, під час дискусій, мозкового штурму, роботи в міні-групах тощо. Велике значення має якість виконання контрольних зрізів у формі експрес-опитування, експрес- або тест-контролю, підготовка та презентація сучасних фахових словників та новинок сучасної української художньої літератури тощо.
Рівень знань студентів під час роботи на семінарських заняттях оцінюють у діапазоні від 0 до 30 балів.
Обов’язковим завданням для студентів є виконання модульної контрольної роботи, яка є видом проміжково-модульного контролю знань, та охоплює основні питання теоретичного курсу, виявляє практичні вміння та навики, здобуті студентом під час вивчення курсу. Модуль проводять за графіком на передостанньому занятті й оцінюють у діапазоні 10—8—6—0 балів. Завдання к/р містять як теоретичні питання, так і практичні завдання різного рівня складності.
Самостійна робота студентів полягає в:
· опрацюванні теоретичних основ лекційного матеріалу;
· підготовці завдань для самостійного опрацювання (кейс);
· опрацюванні лексичного та граматичного мінімуму;
· підготовці до семінарських занять;
· підготовці до модульної контрольної роботи, поточних тест-контролів.
З урахуванням змісту, мети та основних завдань, самостійна робота студента має такі різновиди: самостійна підготовка до аудиторних занять, підготовка та захист рефератів; підготовка завдань усіх етапів кейсу; опрацювання лексичного та граматичного матеріалу; підготовка презентацій; виконання творчих завдань та науково-дослідна робота (підготовка до проблемних дискусій, парламентських слухань, участь у наукових студентських конференціях, олімпіадах, конкурсах, наукова робота студентів у науковому гуртку та літературній студії кафедри).
Важливим складником самостійної роботи студента, що сприяє налагодженню повноцінного діалогу між студентом та викладачем, є індивідуальні завдання. Їх вмотивоване використання в навчальному процесі сприяє якісному закріпленню на практиці отриманих теоретичних знань з курсу, визначенню рівня, обсягів вивченого. Такі завдання виконують навчально-контрольну, тренувальну, коригувальну функції, в комплексі з іншими навчальними засобами сприяють утвердженню диференційного підходу до кожного студента, індивідуалізації навчання (правописні тренінги, лексичні та граматичні завдання тощо).
Науково-дослідна робота студента полягає перш за все в участі в роботі наукового гуртка кафедри, який об′єднує зацікавлених мовно-літературною проблематикою, підготовці матеріалів, обговоренні на засіданнях, участі в наукових студентських конференціях, олімпіадах, семінарах тощо.
Творча діяльність студента, враховуючи гуманітарну специфіку кафедри, охоплює участь у літературній студії та виховних заходах кафедри, онлайновий діалог з викладачами на сайті кафедри, де представлено творчі доробки студентів тощо.
3.1.2. Форми поточного контролю
Поточний контроль здійснюють під час проведення семінарських, практичних та самостійних (індивідуальних) занять. Основними формами поточного контролю з дисципліни є проведення семінарів-дискусій, парламентських слухань, активність роботи в міні-групах, презентація, колоквіум, а також експрес-опитування, експрес-контроль, тест-контроль, модульний контроль. Під час проведення аудиторних занять враховують регулярну й активну роботу студента, що виявляє відповідний рівень знань теоретичного та практичного матеріалу. Відповідь студента повинна бути самостійною, повною, чіткою, демонструвати творчий підхід до опрацювання матеріалу програми.
3.1.3. Оцінювання результатів поточного контролю