Система державних внутрішніх та зовнішніх запозичень: особливості в Україні.
Для забезпечення ефективного функціонування вітчизняної економіки необхідним є проведення виваженої політики державних запозичень та побудова ефективного інституційного забезпечення для її проведення. Проблеми проведення ефективних економічних реформ і здійснення значних капіталовкладень в економіку України набувають все більшої актуальності, особливо за умов, коли відчувається брак коштів у державі. Саме тому, для пожвавлення економічної кон’юнктури та розв’язання фінансових проблем у державі доцільно використовувати залучені кошти. Перспективним джерелом залучення коштів в Україні є внутрішній ринок, оскільки на сьогодні він характеризується значною ємністю, а запозичення на ньому є менш обтяжливими, ніж на зовнішньому ринку. Крім того, мобілізація фінансових ресурсів шляхом здійснення внутрішніх державних запозичень характеризується значно меншими негативними наслідками для державних фінансів у порівнянні з монетарними засобами балансування доходів і витрат Уряду Згідно з Бюджетним кодексом України, джерелами фінансування дефіциту бюджетів є державні внутрішні та зовнішні запозичення, а також вільний залишок коштів Державного бюджету, із дотриманням умов бюджетного законодавства. Таким чином, недоходні надходження до Державного бюджету можна вважати фінансуванням бюджету, основними частками якого є внутрішні та зовнішні державні запозичення. Державне внутрішнє запозичення здійснюється шляхом укладання угод з резидентами України про позику та випуск державних цінних паперів, що розміщуються на внутрішньому ринку; державне зовнішнє запозичення здійснюється шляхом укладання з нерезидентами України угод про позику та випуск державних цінних паперів, що розміщуються на зовнішньому ринку. Так, для фінансування дефіциту бюджету та рефінансування боргових виплат у 2009 році Уряд залучив 18807,9 млн. грн. (2,5 млрд. дол. США) зовнішніх позик і 70041,5 млн. грн. внутрішніх позик . Реальний дефіцит державного бюджету у 2009 році майже сягнув 10% ВВП. У 2010 році фінансовими аналітиками прогнозується зростання дефіциту понад 150 млрд. грн. Дефіцит збільшуватиметься внаслідок зростання зарплат бюджетників, закону про соціальні гарантії тощо. Відсутність закону про бюджет на 2010 рік примушує Уряд значно скоротити витрати і дозволяє керувати держфінансами в ручному режимі. Тому, стабілізація макроекономічного середовища та проведення дієвих структурних реформ мають вагоме значення для зменшення гостроти фінансової кризи та пом’якшення її впливу на реальний сектор економіки. Серед заходів антикризового управління вагоме місце посідають інструменти забезпечення зовнішньої платоспроможності Уряду та корпоративних позичальників на міжнародних ринках. Отже, боргова політика України потребує значного удосконалення шляхом поліпшення її нормативно-інституційного забезпечення, розширення спектру інструментів, кола завдань та пріоритетів. ©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.
|