 |
|
Завдань програми-максимум
Ця тема – регламентувати діяльність влади, особливо викликає нерозуміння з боку низькоосвідчених громадян. Яких тільки образ мені не доводилось вислухати: від бюрократа і аж до формаліста.
Виражаючись терміном тих, хто знає інженерні дисципліни, регламентувати діяльність влади – це створити своєрідну систему допусків і посадок (хто може зрозуміти у чому полягає різниця між возом і автомобілем “Лексус”, той мене підтримає; наша сьогоднішня державна система – це віз, транспорт минулого, а я агітую всіх за те, що коли ми хочемо інтегруватись у світову спільноту, то давайте реально подивимось на умови, в яких ми знаходимось, та почнемо по крихті збирати всі наявні можливості, аби побудувати сучасну державну систему, яка була б зручною та комфортабельною для всіх. Бо не наливають вина молодого у міхи старі, без цього не можливо далі жити)
Потрібно зробити сучасну досконалу систему, яка дозволить розвивати країну відповідно до вимог сьогоднішнього часу, потрібних темпів та сучасного жорсткого і напруженого ритму розвитку, бо весь прогресивний світ не стоїть на місці, а бурхливо розвивається.
Ми не один раз мали можливість побачити, як без дотримання любих приорітетів: захотіли владні мужі – мільярд закопали на Хрещатику, захотіли – закопали два, завтра захочуть – перекопають все ще раз, але тепер уже на три мільярди гривень, причому все нормально, виправдано, а ось декілька тисяч гривень, чи декілька мільйонів знайти не можуть, щоб написати стратегічну програму розвитку України.
Гармонійний розвиток суспільства може іти коли при прийняті рішень, чи визначенні приорітетів, керівники країни, галузей економіки, органів державної влади, підприємств, відомств, керівники органів місцевого самоврядування, будуть дотримуватись та послідовно виконувати заходи передбачені у:
1.Стратегічній програмі розвитку України;
2.Стратегічній програмі розвитку галузей економіки;
3.Стратегічній програмі розвитку регіонів;
4.Стратегічній програмі розвитку конкретних міст чи сіл;
5.Програмах розвитку, чи бізнеспланах підприємств;
6.Дотримуватись та не виходити за рамки бюджетної політики;
7.Системи маркетингової інформації із застосуванням сучасних
інформаційних технологій;
8.Системи організації служби маркетингу.
9.Система маркетингового аналізу;
10.Система маркетингового планування;
11.Система маркетингового контролю;
12.Система обліку та звітності.
Потрібно створити такі умови, щоб на кожне робоче місце був конкурс готових до справи людей. Щоб всі дії посадових осіб миттєво оцінювались, і ті, котрі фальшиві - моментально виносились на поверхню, а не ховались за повсякденною рутиною роботою.
Створивши значний кадровий потенціал - можна розвивати планову ринкову економіку, орієнтовану на потреби споживачів (ринкова економіка – економіка орієнтована на задоволення потреб).
Знайди необхідність і задовольни її - головний девіз тих, хто йде у ногу з часом, хто від епохи виробництва, епохи інтенсифікації збуту впевнено крокує разом із епохою маркетингу та передових інформаційних технологій.
Ринкова економіка теж може плануватись, причому досить успішно,але вона має свої традиції, свої правила, свої закони розвитку, вона знаходиться в постійному русі, вона ніколи не стоїть на місці, її неможливо ввечері відкласти в сторону, а через три дні повернутись і застати все так, як і було раніше.
Неможливо двічі ступити в одну воду у річці, котра тече. Тут немає місця випадковому успіху. Успіх тут має бути передбаченим, добре прорахованим і лише у відповідний час. Якщо до того часу не зробите крок ви, його зроблять інші. Тут не пробачаються помилки, бо за кожну помилку життя боляче б’є по голові.
А тому керувати ринковою економікою можуть лише високоосвічені люди – професіонали та практики. З цією роботою не справляться чисті адміністратори. Це неможливо робити на слух чи за допомогою інтуїції. Її вимогам може задовольнити лише високий рівень майстерності. Це велике мистецтво зі своїми секретами, знаннями, правилами, традиціями, законами і принципами, котрі не терплять пустоти, фальші, напускної важності, не підкоряються бездарам.
Причому, керувати економікою країни не може лише одна людина, це під силу лише команді спеціалістів, і на всіх рівнях. Успіх не випадковість, він складається із безлічі передбачених і старанно спланованих дрібниць. Якщо один гвинтик вилітає - літак може впасти на землю, не долетівши до місця призначення.
Спасти становище країни може лише активна робота мільйонів людей. Організувати їх - завдання влади. Це велика відповідальність, але її необхідно взяти і виконати, бо ніхто цього за нас не зробить, а не зробивши - нічого надіятись на позитивний результат.
Мені колись виборці м. Жмеринки на зборах у Будинку культури залізничників задали запитання: “А де Вас шукати потім, коли Ви це зробите?”.
Я, ніби жартуючи, відповів: “Що мене шукати не потрібно буде, я буду всюди. Брежнєва пам’ятаєте?, - “Пам’ятаємо!!!” – добре при ньому жили?, - “Добре!!!”,- відповіли виборці. “Так і при мені будете жити!”,- сказав я їм тоді.
Всі разом пожвавлено та довго сміялись, але хто може помістити у собі весь об’єм та масштаб моєї пропозиції, повинен зрозуміти, що із моєї сторони, то були не жарти, а правда, бо майже у кожному суспільному процесі колись буде частинка моєї душі, яка допомогла його покращити та вдосконалити, вивести на значно прогресивніший рівень розвитку.
Так повинна поступити кожна людина, бо ми прислані на цю землю, щоб наповнилась вся земля Премудрістю Божою. Кожен має взяти свою Божественну іскру, свої Таланти і примножити їх у творчій праці вдосконалення себе та світу навколо себе. Думка про творчу дію – найкраща молитва. Кожен повноцінно прожитий день має бути присвячений саме цій молитві: “І Словом, і Ділом, і кожним Помислом Своїм!”. І лише в цій творчій роботі кожна людина зможе зрозуміти справжню радість та істинне щастя. Ми Творці, створені по образу і подобію Божому. Як говорить Біблія: “Хіба не сказано вам: Ви – Боги!”. Для справжньої людини немає нічого не можливого. Саме таким образом мислення має бути озброєна вся країна.
Я зробив декілька ліричних відступів, аби кожен, хто буде читати ці сторінки та аналізувати все те, що я говорю, зрозумів - осилити це складне завдання можна лише маючи всебічне і повне розуміння проблем, так як люба обмеженість – є прояв неповноцінності. Неповноцінності поодинокими не бувають, вони завжди існують в комплексі, тому і біда не сама ходить, а з дітками…
Відірвемось від філософського осмислення дійсності та повернемось до регламентації діяльності влади.
Виконавча влада:
| Рівень ієрархії влади | Кількість об’єктів |
| 1. На рівні села | |
| 2. На рівні селища | |
| 3. На рівні району міста | |
| 4. На рівні міста | |
| 5. На рівні району області | |
| 6. На рівні області | |
| 7. На рівні країни |
Нагадаю: всього 31000 об’єктів (для застосування розуму людини), помножених на виконавчу, законодавчу, судову та владу громадської суспільної ієрархії. 150 000 – це достатній мінімум науково-дослідних робіт, аби почувати себе комфортно у цьому складному інформаційному світі. Так що не я зійшов з розуму, а той хто активно протестує проти цього, або трохи не дотягує за рівнем менталітету, або зацікавлений не в покращенні життя народу України, а лиш за рахунок народу, свого власного, своїх дітей та друзів. Інтереси народні лежать в нього не біля серця, а біля заднього місця.
Кожних чотири роки тільки Верховну Раду України покидають із 450 чоловік депутатського корпусу більш як дві третини народних депутатів, які на наступний термін не обираються до парламенту.
Чому б не використати з розумом наявний потенціал народних депутатів, які за чотири роки у парламенті здобувають безцінний досвід роботи, державне мислення, широкий масштаб особистості воістинно активного громадського діяча, після того як закінчується термін, іноді бувають зовсім незадіяні у подальшому процесі українського державотворення, успіх якого насамперед потребує наявність сильних та загартованих кадрів, які здатні долучитись до виконання важливих державних справ.
А чому б не зібрати у Верховній Раді України ініціативну групу, яка опрацює та винесе на розгляд Народних Депутатів України питання про те, щоб для подальшого ефективного розвитку економіки України, покращення добробуту українського народу та вдосконалення державної системи, Створити інформаційно-аналітичний центр, який виконає наступне завдання:
Проведе всебічне дослідження, врахує весь позитивний світовий та багатовіковий історичний досвід українського державотворення, чітко сформулює Українську національну ідею, зрозумілу кожному простому громадянину.
І саме парламентарі, можуть очолити створення не менш як сто спеціалізованих програм розвитку галузей народного господарства на основі чітко розробленої стратегії.
Народні депутати України неодноразово доказували всім громадянам високий рівень особистого професіоналізму, успішно працюючи на посадах міністрів, заступників міністрів, державних секретарів міністерств, віце-прем’єрів та прем’єр-міністрів України і саме на цих посадах їх здібностям необхідно знайти якнайкраще застосування:
КМУ України.