Навмисні дії однією або декількома посадовими особами, що
зумовлюють неправильне відображення фінансової та іншої господарської діяльності, називаються: – маніпулювання; + шахрайство; – помилка; – перекручення. 54. Ризик того, що аудитор висловить невідповідну аудиторську думку, коли фінансові звіти суттєво викривлені, –– це : – ризик суттєвих викривлень; + аудиторський ризик; – ризик контролю; – властивий ризик. 55. Нормальну вірогідність аудиторського ризику –– це: – від 0% до 100%; – від 0% до 20%; + від 2% до 5%; – від 0% до 3%. 56. Помилки, пов'язані з неправильним розподіленням операцій по облікових періодах, коли їх відображають у фінансовій звітності «не свого» звітного періоду, виникають внаслідок: – неповноти відображення операцій; – необґрунтованості облікових записів; + помилок у періодизації; – помилок у записах. 57. Інформація, що виявлена аудитором і підтверджує наявність помилок чи відхилень, передається до: – Арбітражного суду України; – Господарського суду України; + керівництва підприємства; – кредиторів підприємства. 58. Інформація, яка міститься у фінансових звітах, є зіставною: + так; – ні; – ні, якщо цього не вимагають МСА; – правильна відповідь відсутня. 59. До видів аудиторських доказів за джерелами отримання не відносять: + докази, отримані у формі усних пояснень; – докази, отримані із зовнішніх джерел; – докази, отримані із внутрішніх джерел; – докази, отримані аудитором безпосередньо. 60. До тверджень про залишки на рахунках на кінець періоду відносять: + права та зобов'язання; – наявності; – відсічення операцій та подій; – класифікації та зрозумілості. 61. Відповідність аудиторських доказів –– це: + критерій оцінювання якості аудиторських доказів; – критерій оцінювання кількості аудиторських доказів; – критерій оцінювання адекватності аудиторських доказів; – критерій оцінювання роботи аудитора в частині одержання доказів. 62. Достатність аудиторських доказів –– це: + критерій оцінювання якості аудиторських доказів; – критерій оцінювання кількості аудиторських доказів; – критерій оцінювання адекватності аудиторських доказів; – критерій оцінювання роботи аудитора в частині одержання доказів. 63. Обсяг, перелік та зміст робочої документації визначає: + аудитор самостійно; – Аудиторська палата України; – Спілкою аудиторів України; – мають типову форму в окремих напрямах аудиторської перевірки. 64. Метою складання аудиторської робочої документації є: – зафіксувати всі дії, які було зроблено фахівцями аудиторської фірми з моменту укладання договору до моменту надання аудиторського висновку; – забезпечення достатніх та відповідних записів, які слугують основою для формування аудиторського висновку; – забезпечити докази того, що аудиторська перевірка виконана відповідно до МСА та застосовуваних нормативних та законодавчих актів; + правильна відповідь 2 і 3. 65. Призначення договору на проведення аудиту: – можливість запропонувати інші послуги і збільшити очікуваний гонорар; – пояснення ролі аудиту клієнта; – необхідна формальність; + встановлення обсягу робіт, їх оплати й термінів виконання, обов'язків та відповідальності сторін. 66. Обов'язкова необхідність укладання договору між аудитором та замовником визначається: – МСА 315; + Законом України «Про аудиторську діяльність»; – Кодексом етики для професійних бухгалтерів; – МСА 210. 67. За формою подання робочі документи поділяються на: + графічні, табличні, текстові, комбіновані; – ручні, на машинних носіях; – стандартизовані, довільної форми; – оглядові, інформативні, перевірочні, розрахункові. 68. Робочі документи аудитора за способом і джерелом отримання є: + від третіх осіб, від підприємства-клієнта, складені аудитором; – довгострокові, короткострокові; – стандартизовані, довільної форми; – документи підготовчого періоду, документи робочого періоду, документи завершального етапу аудиторської перевірки. 69. За технікою складання робочі документи поділяються на: – графічні, табличні, текстові, комбіновані; – оглядові, інформативні, перевірочні; + ручні, на машинних носіях; – первинні, документи вторинної обробки. 70. Розділ аудиторського висновку «Масштаб перевірки» включає таку інформацію: – висновок аудитора про фінансову звітність та її правильність у всіх суттєвих аспектах; – склад звітності, яка перевіряється та розмежування відповідальності за результати аудиту між керівництвом підприємства та аудиторською фірмою; + зміст проведених робіт, які дають впевненість у тому, що аудиторська перевірка здійснена відповідно до вимог чинного законодавства; – реквізити суб’єкта господарювання. 71. Умовно-позитивний висновок надається за умов: + під час перевірки мало місце обмеження в інформації, яке однак не здійснило істотного впливу на думку аудитора; – під час перевірки були встановлені факти невідповідності чинному законодавству; – відхилення, які були виявлені під час перевірки, не були ліквідовані до складання аудиторського звіту; – коли під час проведення аудиту були створені оптимальні умови для проведення аудиту. 72. Про фінансову звітність підприємства аудиторський висновок підготував аудитор іноземної держави. Оцініть цю ситуацію згідно з вимогами національного законодавства: – це не суперечить чинному законодавству; – це заборонено Законом України «Про аудиторську діяльність»; + висновок підлягає підтвердженню аудитором України; – це не регламентовано національним законодавством. 73. Назвіть розділ аудиторського висновку, який дає упевненість, що аудиторська перевірка здійснена відповідно до вимог чинного законодавства: + масштаб перевірки; – вступна частина; – заголовок; – підпис аудиторського висновок. 74. Назвіть розділ аудиторського висновку, який містить відомості про те, що аудит проведений незалежним аудитором, а також назву фірми (або прізвище аудитора): – вступна частина; + заголовок; – масштаб перевірки; – адреса аудитора. 75. Право підписувати аудиторський висновок має: – аудитор, який проводив аудит; + аудитор, який проводив аудит або директор аудиторської фірми; – директор аудиторської фірми, який має сертифікат; – правильна відповідь відсутня. 76. Назвіть обставини, за яких невпевненість або незгода вважаються фундаментальними: – коли, на думку аудитора, існує ймовірність неоднозначного тлумачення наданої інформації; + коли вплив факторів на фінансову інформацію настільки значний, що це може суттєво перекрутити дійсний стан справ загалом; – коли аудитор не може виконати всіх необхідних аудиторських процедур; – правильна відповідь відсутня. До факторів, що впливають на думку аудитора, відноситься незгода з керівництвом щодо достатності відомостей, розкритих у звітності. Вид модифікованого висновку, що повинен надати аудитор, якщо існує фундаментальна незгода. – безумовно-позитивний з пояснювальним параграфом; – умовно-позитивний; + негативний; – відмовитися від надання висновку. 78. Принцип, який передбачає, що висновок аудитора має бути обґрунтований, складений неупереджено стосовно клієнта та інших заінтересованих сторін: + незалежності; – об'єктивності; – конфіденційності; – професійної компетентності. 79. До аудиторського висновку не включається: – адресат; – опис перевірених документів; + рівень аудиторської гарантії; – опис виявлених невідповідностей. 80. Назвіть необхідні дії аудитора, якщо він виявив суттєвий фактор невизначеності, що впливає на фінансову звітність: – аудитор не буде посилатися на цей фактор та складе висновок без обмежень; + аудитор вкаже на існування невизначеності у пояснювальному параграфі висновку; – аудитор надасть умовно-позитивний висновок; – аудитор відмовить у наданні висновку. 81. Для формулювання аудиторського висновку аудитору необхідно: + вивчити всю наявну інформацію за період, що перевіряється, та зібрати достатню кількість аудиторських доказів; – перевірити 90 % всієї наявної інформації за період, що перевіряється; – скористатися інформацією, що надана попереднім аудитором; – перевірити 50 % всієї наявної інформації за період, що перевіряється. 82. Аудитор має право видати негативний аудиторський висновок за таких обставин: – аудитор задоволений станом обліку та звітності на підприємстві; – існує незначна невпевненість достовірності обліку окремих господарських операцій; – існує незначна незгода щодо способу відображення в обліку окремих господарських операцій; + аудитор виявив незадовільний стан обліку та звітності на підприємстві. 83. У разі незгоди аудитора і клієнта з питань обраної облікової політики, аудитор має вчинити таким чином: – аудитор відмовляється надати аудиторський висновок; + аудитор надає умовно-позитивний висновок; – аудитор надає позитивний висновок, що враховує побажання клієнта; – аудитор надає безумовно-позитивний висновок. 84. Аудитор надає керівництву підприємства результати своєї перевірки: – в усній формі з обговоренням шляхів удосконалення внутрішнього контролю; + в письмовій формі у вигляді висновків; – в письмовій формі у вигляді листа; – передає висновок через працівників підприємства–клієнта. 85. Наявність нефундаментальної невпевненості веде до: + видачі позитивного висновку; – видачі умовно-позитивного висновку; – видачі негативного висновку; – відмови від видачі висновку. 86. Наявність фундаментальної невпевненості веде до: – видачі позитивного висновку; – видачі умовно-позитивного висновку; – видачі негативного висновку; + відмові від видачі висновку. 87. Під час проведення аудиту в комп’ютерному середовищі було залучено експерта з досліджуваного програмного продукту, тому: – відповідальність за думку і висновок розподіляється між експертом і аудитором; + відповідальність за думку і висновок розподіляється між експертом і аудитором, про що слід обов’язково зазначити в аудиторському висновку; – відповідальність за проведені процедури несе експерт; – відповідальність за висновок несе суб’єкт господарювання. 88. До складу інформаційних джерел під час перевірку касових операцій не відносять: – журнал-ордер та відомість до 30 рахунка; – звіти про використання коштів, наданих на відрядження або підзвіт; – розрахунково-платіжну відомість; + інвентарна картка обліку основних засобів. 89. До складу інформаційних джерел при аудиті розрахунків з підзвітними особами не відносять: + установчі документи підприємства; – прибутковий касовий ордер; – видатковий касовий ордер; – журнал-ордер та відомість до 372 рахунка. ©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.
|