 |
|
Навмисні дії однією або декількома посадовими особами, що
зумовлюють неправильне відображення фінансової та іншої господарської діяльності, називаються:
– маніпулювання;
+ шахрайство;
– помилка;
– перекручення.
54. Ризик того, що аудитор висловить невідповідну аудиторську думку, коли фінансові звіти суттєво викривлені, –– це :
– ризик суттєвих викривлень;
+ аудиторський ризик;
– ризик контролю;
– властивий ризик.
55. Нормальну вірогідність аудиторського ризику –– це:
– від 0% до 100%;
– від 0% до 20%;
+ від 2% до 5%;
– від 0% до 3%.
56. Помилки, пов'язані з неправильним розподіленням операцій по облікових періодах, коли їх відображають у фінансовій звітності «не свого» звітного періоду, виникають внаслідок:
– неповноти відображення операцій;
– необґрунтованості облікових записів;
+ помилок у періодизації;
– помилок у записах.
57. Інформація, що виявлена аудитором і підтверджує наявність помилок чи відхилень, передається до:
– Арбітражного суду України;
– Господарського суду України;
+ керівництва підприємства;
– кредиторів підприємства.
58. Інформація, яка міститься у фінансових звітах, є зіставною:
+ так;
– ні;
– ні, якщо цього не вимагають МСА;
– правильна відповідь відсутня.
59. До видів аудиторських доказів за джерелами отримання не відносять:
+ докази, отримані у формі усних пояснень;
– докази, отримані із зовнішніх джерел;
– докази, отримані із внутрішніх джерел;
– докази, отримані аудитором безпосередньо.
60. До тверджень про залишки на рахунках на кінець періоду відносять:
+ права та зобов'язання;
– наявності;
– відсічення операцій та подій;
– класифікації та зрозумілості.
61. Відповідність аудиторських доказів –– це:
+ критерій оцінювання якості аудиторських доказів;
– критерій оцінювання кількості аудиторських доказів;
– критерій оцінювання адекватності аудиторських доказів;
– критерій оцінювання роботи аудитора в частині одержання доказів.
62. Достатність аудиторських доказів –– це:
+ критерій оцінювання якості аудиторських доказів;
– критерій оцінювання кількості аудиторських доказів;
– критерій оцінювання адекватності аудиторських доказів;
– критерій оцінювання роботи аудитора в частині одержання доказів.
63. Обсяг, перелік та зміст робочої документації визначає:
+ аудитор самостійно;
– Аудиторська палата України;
– Спілкою аудиторів України;
– мають типову форму в окремих напрямах аудиторської перевірки.
64. Метою складання аудиторської робочої документації є:
– зафіксувати всі дії, які було зроблено фахівцями аудиторської фірми з моменту укладання договору до моменту надання аудиторського висновку;
– забезпечення достатніх та відповідних записів, які слугують основою для формування аудиторського висновку;
– забезпечити докази того, що аудиторська перевірка виконана відповідно до МСА та застосовуваних нормативних та законодавчих актів;
+ правильна відповідь 2 і 3.
65. Призначення договору на проведення аудиту:
– можливість запропонувати інші послуги і збільшити очікуваний гонорар;
– пояснення ролі аудиту клієнта;
– необхідна формальність;
+ встановлення обсягу робіт, їх оплати й термінів виконання, обов'язків та відповідальності сторін.
66. Обов'язкова необхідність укладання договору між аудитором та замовником визначається:
– МСА 315;
+ Законом України «Про аудиторську діяльність»;
– Кодексом етики для професійних бухгалтерів;
– МСА 210.
67. За формою подання робочі документи поділяються на:
+ графічні, табличні, текстові, комбіновані;
– ручні, на машинних носіях;
– стандартизовані, довільної форми;
– оглядові, інформативні, перевірочні, розрахункові.
68. Робочі документи аудитора за способом і джерелом отримання є:
+ від третіх осіб, від підприємства-клієнта, складені аудитором;
– довгострокові, короткострокові;
– стандартизовані, довільної форми;
– документи підготовчого періоду, документи робочого періоду, документи завершального етапу аудиторської перевірки.
69. За технікою складання робочі документи поділяються на:
– графічні, табличні, текстові, комбіновані;
– оглядові, інформативні, перевірочні;
+ ручні, на машинних носіях;
– первинні, документи вторинної обробки.
70. Розділ аудиторського висновку «Масштаб перевірки» включає таку інформацію:
– висновок аудитора про фінансову звітність та її правильність у всіх суттєвих аспектах;
– склад звітності, яка перевіряється та розмежування відповідальності за результати аудиту між керівництвом підприємства та аудиторською фірмою;
+ зміст проведених робіт, які дають впевненість у тому, що аудиторська перевірка здійснена відповідно до вимог чинного законодавства;
– реквізити суб’єкта господарювання.
71. Умовно-позитивний висновок надається за умов:
+ під час перевірки мало місце обмеження в інформації, яке однак не здійснило істотного впливу на думку аудитора;
– під час перевірки були встановлені факти невідповідності чинному законодавству;
– відхилення, які були виявлені під час перевірки, не були ліквідовані до складання аудиторського звіту;
– коли під час проведення аудиту були створені оптимальні умови для проведення аудиту.
72. Про фінансову звітність підприємства аудиторський висновок підготував аудитор іноземної держави. Оцініть цю ситуацію згідно з вимогами національного законодавства:
– це не суперечить чинному законодавству;
– це заборонено Законом України «Про аудиторську діяльність»;
+ висновок підлягає підтвердженню аудитором України;
– це не регламентовано національним законодавством.
73. Назвіть розділ аудиторського висновку, який дає упевненість, що аудиторська перевірка здійснена відповідно до вимог чинного законодавства:
+ масштаб перевірки;
– вступна частина;
– заголовок;
– підпис аудиторського висновок.
74. Назвіть розділ аудиторського висновку, який містить відомості про те, що аудит проведений незалежним аудитором, а також назву фірми (або прізвище аудитора):
– вступна частина;
+ заголовок;
– масштаб перевірки;
– адреса аудитора.
75. Право підписувати аудиторський висновок має:
– аудитор, який проводив аудит;
+ аудитор, який проводив аудит або директор аудиторської фірми;
– директор аудиторської фірми, який має сертифікат;
– правильна відповідь відсутня.
76. Назвіть обставини, за яких невпевненість або незгода вважаються фундаментальними:
– коли, на думку аудитора, існує ймовірність неоднозначного тлумачення наданої інформації;
+ коли вплив факторів на фінансову інформацію настільки значний, що це може суттєво перекрутити дійсний стан справ загалом;
– коли аудитор не може виконати всіх необхідних аудиторських процедур;
– правильна відповідь відсутня.
До факторів, що впливають на думку аудитора, відноситься незгода з керівництвом щодо достатності відомостей, розкритих у звітності. Вид модифікованого висновку, що повинен надати аудитор, якщо існує фундаментальна незгода.
– безумовно-позитивний з пояснювальним параграфом;
– умовно-позитивний;
+ негативний;
– відмовитися від надання висновку.
78. Принцип, який передбачає, що висновок аудитора має бути обґрунтований, складений неупереджено стосовно клієнта та інших заінтересованих сторін:
+ незалежності;
– об'єктивності;
– конфіденційності;
– професійної компетентності.
79. До аудиторського висновку не включається:
– адресат;
– опис перевірених документів;
+ рівень аудиторської гарантії;
– опис виявлених невідповідностей.
80. Назвіть необхідні дії аудитора, якщо він виявив суттєвий фактор невизначеності, що впливає на фінансову звітність:
– аудитор не буде посилатися на цей фактор та складе висновок без обмежень;
+ аудитор вкаже на існування невизначеності у пояснювальному параграфі висновку;
– аудитор надасть умовно-позитивний висновок;
– аудитор відмовить у наданні висновку.
81. Для формулювання аудиторського висновку аудитору необхідно:
+ вивчити всю наявну інформацію за період, що перевіряється, та зібрати достатню кількість аудиторських доказів;
– перевірити 90 % всієї наявної інформації за період, що перевіряється;
– скористатися інформацією, що надана попереднім аудитором;
– перевірити 50 % всієї наявної інформації за період, що перевіряється.
82. Аудитор має право видати негативний аудиторський висновок за таких обставин:
– аудитор задоволений станом обліку та звітності на підприємстві;
– існує незначна невпевненість достовірності обліку окремих господарських операцій;
– існує незначна незгода щодо способу відображення в обліку окремих
господарських операцій;
+ аудитор виявив незадовільний стан обліку та звітності на підприємстві.
83. У разі незгоди аудитора і клієнта з питань обраної облікової політики, аудитор має вчинити таким чином:
– аудитор відмовляється надати аудиторський висновок;
+ аудитор надає умовно-позитивний висновок;
– аудитор надає позитивний висновок, що враховує побажання клієнта;
– аудитор надає безумовно-позитивний висновок.
84. Аудитор надає керівництву підприємства результати своєї перевірки:
– в усній формі з обговоренням шляхів удосконалення внутрішнього контролю;
+ в письмовій формі у вигляді висновків;
– в письмовій формі у вигляді листа;
– передає висновок через працівників підприємства–клієнта.
85. Наявність нефундаментальної невпевненості веде до:
+ видачі позитивного висновку;
– видачі умовно-позитивного висновку;
– видачі негативного висновку;
– відмови від видачі висновку.
86. Наявність фундаментальної невпевненості веде до:
– видачі позитивного висновку;
– видачі умовно-позитивного висновку;
– видачі негативного висновку;
+ відмові від видачі висновку.
87. Під час проведення аудиту в комп’ютерному середовищі було залучено експерта з досліджуваного програмного продукту, тому:
– відповідальність за думку і висновок розподіляється між експертом і аудитором;
+ відповідальність за думку і висновок розподіляється між експертом і аудитором, про що слід обов’язково зазначити в аудиторському висновку;
– відповідальність за проведені процедури несе експерт;
– відповідальність за висновок несе суб’єкт господарювання.
88. До складу інформаційних джерел під час перевірку касових операцій не відносять:
– журнал-ордер та відомість до 30 рахунка;
– звіти про використання коштів, наданих на відрядження або підзвіт;
– розрахунково-платіжну відомість;
+ інвентарна картка обліку основних засобів.
89. До складу інформаційних джерел при аудиті розрахунків з підзвітними особами не відносять:
+ установчі документи підприємства;
– прибутковий касовий ордер;
– видатковий касовий ордер;
– журнал-ордер та відомість до 372 рахунка.