 |
|
Операції в бухгалтерському обліку
| № з/п | Зміст господарської операції | Кореспонденція рахунків | Кількість | Сума, грн. | |
| Дебет | Кредит | ||||
| Залишок матеріалу на початок звітного періоду | — | ||||
| Відображено надходження матеріалу протягом звітного періоду | 3839,50 | ||||
| Відображено суму податкового кредиту щодо ПДВ | 767,90 | ||||
| Відображено списання матеріалу у виробництво за методом ФІФO | 4623,74 | ||||
| Залишок матеріалу на кінець звітного періоду | — | 1639,76 |
Система постійного обліку. За цією системою 2267 кг. листа б6 ст.3 ПС, списано протягом звітного періоду у виробництво, розподіляються так:
12 лютого списується 1456 кг. на суму 2948,80 грн., з них:
1200 кг. по 2,02 грн. за кг., на суму 2424 грн.
256 кг. по 2,05 грн. за кг., на суму 524,80 грн.
Після цього списання на базі залишилося 773кг. на суму, в т.ч.:
634 кг. по 2,05 грн. за кг., на суму 1299,70 грн.;
850 кг. по 2,12грн. за кг. на суму 1802 грн.
22 січня списується 811 кг. на суму, 1674,94 гри., з них:
634 кг. по 2,05 грн. за кг., на суму 1299,70 грн.;
177 кг. по 2,12грн. за кг. на суму 375,24 грн;
Отже, разом списано у виробництво протягом місяця 2267 кг. вартістю 4623,74грн. Після цього списання залишок становіть 773 кг. вартістю 1639,76 гри., в т. ч.:
673 кг. по 2,12грн. за кг., на суму 1426,76 грн.
100 кг, по 2,13 грн. за кг. на суму 213 грн.
Перевагою застосування методу ФІФO є, його простота, а також відображення в балансі суми запасів, яка приблизно збігається з їх ринковою вартістю. Недоліком цього методу є невиправдане завищення прибутку (при зростанні цін).
Тому застосування методу ФІФO в умовах зростання цін сприятиме зростанню податку на прибуток. Проте і в цьому випадку можна знайти позитивний момент при отриманні позики або при залученні інвестицій.
В основному методу нормативних витрат призначений для серійного промислового виробництва. Суть його полягає втому, що запаси, як правило, оцінюються в балансі за нормативною собівартістю, яка складається з суми нормативних витрат на одиницю виробу. Ці витрати плануються підприємством, регулярно перевіряються і змінюються для максимального наближення їх до фактичних. Точний термін перегляду норм витрат законодавством не встановлений, він визначається підприємством самостійно. Відхилення від встановлених нормативів обліковують на окремих регулюючих рахунках.
Оцінка за цінами продажу застосовується в торговельних підприємствах, які мають значну і змінну номенклатуру товарів із приблизно однаковим рівнем торговельної націнки.
Націнка визначається за формулою:
N = (залишок націнки на початок місяця + націнка за місяць) \ (сума продажної вартості товарів на початок місяця + продажна вартість товарів за місяць).
Малоцінні та швидкозношувані предмети, передані в експлуатацію, списуються на витрати в повній сумі (знос не нараховується). Для контролю за цими предметами організовується оперативний кількісний облік за місцями експлуатації та відповідальними особами протягом нормативного строку їх практичного використання.
До вимог податкового законодавства (при обчисленні податку на прибуток) рекомендовано використовувати метод ФІФO та ідентифікованої собівартості.
Запаси повинні бути достовірно оцінені на дату складання балансу. Для цього витрати на придбання запасу, які не можуть бути відображені як активи, повинні включатися до складу витрат звітного періоду у звіті про фінансові результати (це стосується проведення переоцінки у зв'язку зі зниженням ринкової ціни, різного роду втрат, псування, крадіжок).
Для обліку запасів за їх видами комірник веде «Картку складського обліку» «Лімітно – забірну картку» «Лімітна відомість на відпуск»), «Оборотна відомість по товарно – матеріальних рахунках»). Для одноразового відпуску матеріалів зі складу у виробничі цехи, дільниці виписується «Внутрішня накладна» на основі «Вимоги». На відпуск готової продукції оформляється «Накладна») і «Довіреність».