Главная | Обратная связь

Аудит звіту про власний капітал.

При проведенні аудиту Звіту про Власний капітал необхідно керуватися МСА Мета та загальні принципи аудиту фінансових звітів (МСА 200).Мета аудиту Звіту про власний капітал — підтвердити вірогідність інформації про зміни у складі власного капіталу підприємства упродовж звітного періоду. Визначення змісту, форми Звіту та загальні вимоги до розкриття його статей передбачено П(C)БО 5 «Звіт про власний капітал» (далі Звіт). Норми П(С)БО 5 поширюються на підприємства, організації та інших юридичних осіб (далі — підприємства) усіх форм власності (крім банків і бюджетних установ). Завдання аудиту — встановити: достовірність і повно відображення у звіті результати роботи підприємства щодо збільшення або зменшення власного капіталу. Iнформація, наведена в Звіті про власний капітал, має бути достовірною, без помилок і перекручень, які впливають на користувачів фінансової звітності. Підставою для заповнення Звіту є дані синтетичного й аналітичного обліку, які мають бути тотожними. Процедури аудиту фінансової звітності: 1) перевірка законності оформлення установчих документів для здійснення підприємницької діяльності; 2) перевірка чивиди діяльності клієнта відповідають статутним вимогам; 3) оцінка правомірності та законності внесення учасниками внесків до капіталу; 4) інспектування законності і своєчасності внесення змін в засновницькі документи та перевірка відображення таких змін в системі рахунків бухгалтерського обліку; 5) контроль за правомірністю розподілу прибутку;6) перевірка достовірності звіту про власний капітал. Можливі помилки: 1) здійснення діяльності без відповідних дозволів; 2) несвоєчасне внесення змін у реєстр акціонерів; 3) несвоєчасне внесення вкладів засновниками до капіталу підприємства або внесення активів, що непридатні до використання чи не мають практичної цінності для підприємства. Під час створення підприємства його первісний капітал К вкладається в активи А, інвестовані засновниками (учасниками), і є вартістю майна підприємства. Крім власних коштів підприємство використовує залучені кошти Зк, в результаті чого виникають борги. Отже, активи підприємства складаються з власного капіталу й залучених коштів: А – К + Зк. Боргові зобов’язання підтверджують права й вимоги кредиторів щодо активів підприємства.Власний капітал — це частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов’язань: К = А – З. Оцінка й визначення власного капіталу залежать від оцінки й визначення його активів і зобов’язань. Сума власного капіталу — це абстрактна вартість майна підприємства, яка не є його поточною або реалізаційною вартістю і тому не відображує поточну на даний час вартість прав власників фірми. На суму власного капіталу впливають оцінка активів і кредиторська заборгованість, які використовуються в бухгалтерському обліку підприємства. У зв’язку з цим сума власного капіталу може збігатися або не збігатися з ринковою вартістю акцій підприємства або із сумою, яку можна отримати від продажу чистих активів або підприємства взагалі. Водночас слід пам’ятати, що власний капітал є основою для початку, а також продовження господарської діяльності підприємства. Він виконує такі функції: довгострокового фінансування (використовується підприємством протягом тривалого часу); відповідальності та захисту прав кредиторів (сумою власного капіталу визначаються відповідальність підприємства перед зовнішніми користувачами, а також захист кредиторів від втрати капіталу); компенсації зазнаних збитків (гарантує їх погашення); кредитоспроможності (вартість власного капіталу є гарантією погашення отриманого кредиту); фінансування ризику (сума власного капіталу може використовуватися для проведення ризикованих операцій господарської діяльності підприємства та здійснення ризикованих інвестицій); незалежності і влади (розмір власного капіталу визначає незалежність власників і його вплив на господарську діяльність підприємства); розподілу доходів та активів (відповідно до внеску власників у капіталі ).

61. Які питання необхідно ввести до програми аудиту показників фінансової звітності

Одне із особливих місць в аудиторській перевірці показників фінансової звітності займає визначення та відображення суми балансового прибутку, величина якого суттєво залежить від правильності обчислення належних платежів.

Для перевірки фактичного доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) аудитор використовує такі первинні документи, як документи на відпуск готової продукції зі складу, облікові регістри, банківські виписки про рух грошових коштів на рахунках в банку, прибуткові касові ордери з надходження готівки в касу, платіжні доручення на оплату відвантаженої продукції з території підприємства.

На наступній стадії перевірки аудитор перевіряє доходи і видатки.

Для визначення валового прибутку або збитку необхідно від чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) відняти суму собівартості реалізованої продукції, а для визначення фінансового результату від операційної діяльності необхідно суму валового прибутку зменшити на адміністративні витрати, витрати на збут, інші операційні витрати та збільшити на суму інших операційних доходів.

Потім аудитору слід встановити правильність визначення фінансового результату від звичайної діяльності до оподаткування. Для цього необхідно до фінансового результату від операційної діяльності додати дохід від участі в капіталі, інші фінансові доходи, інші доходи, і відрахувати фінансові витрати, інші витрати.

Фінансовий результат від звичайної діяльності (прибуток або збиток) визначається шляхом вилучення від фінансового результату від звичайної діяльності до оподаткування податку на прибуток від звичайної діяльності.

Наступною дією аудитора є перевірка правильності визначення чистого прибутку (збитку). Для цього необхідно від фінансового результату звичайної діяльності відрахувати надзвичайні витрати, податок із надзвичайного прибутку, і додати суму надзвичайних доходів.

Чистий прибуток (збиток) розраховується як алгебраїчна сума прибутку (збитку) від звичайної діяльності та надзвичайного прибутку, надзвичайного збитку та податків із надзвичайного прибутку.

Наступною стадією аудиту є ретельна перевірка первинних документів, що характеризують збитки від списання боргів через нестачі й крадіжки, через неплатоспроможність боржників, підставою для чого є рішення судів про неспроможність відповідача.