Здавалка
Главная | Обратная связь

Кваліфікаційні вимоги до категорій.



Соціальний педагог по роботі з дітьми-інвалідами вищої категорії має вищу освіту зі спеціальностей «Соціальна педагогіка», «Соціальна робота», виявляє високий рівень професіоналізму, ініціативу, досконало володіє ефективними формами, методами організації соціально-педагогічної роботи серед дітей-інвалідів та їхніх батьків, дотримується вимог етичного кодексу, забезпечує високу якість своєї праці, має власні методичні розробки, відзначається загальною культурою, моральними якостями, що служать прикладом для наслідування. Педагогічний стаж - не менше 8 років.

Соціальний педагог по роботі з дітьми-інвалідами І категорії має вищу освіту зі спеціальностей «Соціальна педагогіка», «Соціальна, робота», виявляє високий рівень професійної компетентності, використовує сучасні форми, методи навчально-виховної роботи, досяг значної якості соціально-педагогічної діяльності, дотримується вимог етичного кодексу, відзначається загальною культурою, моральними якостями, що служать прикладом для наслідування. Педагогічний стаж - не менше 5 років.

Соціальний педагог по роботі з дітьми-інвалідами II категорії має вищу освіту зі спеціальностей «Соціальна педагогіка», «Соціальна робота», достатній рівень професіоналізму, використовує сучасні форми, методи виховання дітей-інвалідів, дотримується вимог етичного кодексу, досяг вагомої якості соціально-педагогічної праці, відзначається загальною культурою, моральними якостями, що служать прикладом для наслідування, педагогічний стаж - не менше 3 років.

Соціальний педагог по роботі з дітьми-інвалідами має вищу або середню педагогічну освіту зі спеціальностей «Соціальна педагогіка», «Соціальна робота», як виняток, іншу вищу педагогічну освіту, професійно компетентний, дотримується вимог етичного кодексу, забезпечує нормативні вимоги до рівня навчально-виховної роботи у соціальному середовищі, відповідає загальним етичним та культурним вимогам до педагогічних працівників.

 

ПРОФЕСІЙНИЙ ПОРТРЕТ ТА СТАТУС СОЦІАЛЬНОГО ПЕДАГОГА.

Професія «соціальний педагог» в Україні була введена до кваліфікаційного переліку спеціальностей у 2002 р. Соціальний педагог - спеціаліст, який зайнятий у сфері соціально-педагогічної роботи або освітньо-виховної діяльності. Він організовує взаємодію освітніх та позанавчальних установ, сім'ї, громадськості з метою створення в соціальному середовищі умов дія соціальної адаптації та благополуччя в мікро соціумі дітей та молоді, їх всебічного розвитку.

Структурний і якісний аналіз цінностей соціально-педагогічної роботи, як професійної діяльності, виявляє їх комплексний характер, гуманістичну природу і сутність.

Якраз гуманістичний ідеал - самоцінність особистості - визначає зміст і призначення цієї діяльності, а її цінності тією чи іншою мірою відображають визнання гармонії суспільних і особистих інтересів, пріоритету загальнолюдських цінностей (істина, здоров'я, мир, милосердя, добро, допомога іншій людині тощо). У зв'язку з цим основним завданням соціально-педагогічної роботи є налагодження балансу між відповідальністю суспільства перед особистістю і особистості перед суспільством.

Таким чином, мета соціально-педагогічної роботи в навчальному закладі - сприяння учням успішно вирішувати власні проблеми. Засоби досягнення цієї цілі - вивільнення і розвиток ресурсів учня і його соціального оточення, здійснення необхідних соціальних змін, навчання, виховання перенавчання та самовиховання особистості.

Головною особливістю соціально-педагогічної роботи є вміння спеціаліста визначати проблеми і потреби на різних рівнях: індивідуальному, міжособистісному і суспільному.

Характер професійної діяльності вимагає від соціального педагога знайомства з широким колом питань, починаючи з організації системи освіти та соціальної роботи в цілому, діючого законодавства, основ соціології і економіки тощо, закінчуючи конкретними, прикладними знаннями. Ідея професіоналізму закладає відповідну модель і стандарт поведінки, впливає на всю організацію соціально-педагогічної роботи - від низової до глобальної.

Кваліфіковане сприяння учням у вирішенні їх проблем, що виникають в процесі засвоєння знань та соціалізації, визначає професійні особливості соціально-педагогічної роботи.

Від традиційних сфер діяльності, які пов'язані з аналізом і вирішенням проблем людей (психологія, соціологія, юриспруденція, педагогіка, інше), соціально-педагогічна робота відрізняється перш за все своїм інтегральним характером. Соціальний педагог в деякому розумінні виступає універсалом, проте його універсальність має досить чіткі предметні кордони, які визначаються змістом освітніх та виховних проблем учня і можливими шляхами їх вирішення. У зв’язку з цим, маємо ще одну принципову особливість соціальної педагогіки як професії - прикордонний характер. Зміст цієї роботи акумулює в собі елементи суміжних професій, що взаємозбагачує їх інформацією, інструментарієм, технологіями.

Соціальний педагог сприймає учня як цілісного індивіда, в поєднанні його різних сторін, в той час як суміжні спеціалісти підходять до вирішення проблеми лише зі своєї сторони. Цілісне бачення учня дозволяє урівноважити тенденцію його часткової «репрезентації» в окремих науках і професіях. Ціннісна спрямованість дії соціального педагога будується на принципі: «Від людини, як найвищої цінності - до цінностей професійних».

Важливою особливістю соціально-педагогічної роботи, як професії, чого не існує в жодній із суміжних сфер діяльності, виступає її посередницький характер.

Соціально-педагогічну роботу не можливо уявити без елемента посередника, причому, цей елемент виступає не як периферійний, а як центральний. Посередницький характер соціальної педагогіки - наслідок її інтегрованості, спрямованості на цілісність людини і орієнтації на життєві проблеми реальних дітей та молоді. Необхідність посередництва між учнем і різноманітними соціальними структурами виникає тоді, коли перший не може самостійно реалізувати свої права і можливості. В самому загальному вигляді соціальний педагог виступає посередником між учнем і соціумом. Він сприяє, з одного боку - ефективній його адаптації в оточуючому виховному та соціальному середовищі, з іншого - гуманізації цього середовища.

При більш детальному аналізі посередника можна виділити декілька напрямків його здійснення:

1. між учнем і різноманітними структурами та установами;

2. між учнем та викладачами або вихователями;

3. між дитиною та батьками;

4. між учнем та іншими спеціалістами, які залучаються до вирішення виховних та навчальних проблем учня (тренери, керівники гуртків тощо);

5. між учнем та різними групами ровесників, молодіжними групами, тощо.

Ефективне здійснення посередницьких функцій можливе при виконанні соціальним педагогом певних умов:

1. розумінням соціальним педагогом проблем учня, його здатності до «вростання» в зміст проблеми дитини;

2. здатністю соціального педагога до адекватного представлення і вираження (репрезентації) проблем учня;

3. знаннями про наявність соціальних ресурсів, які є у різних закладах та установах, що займаються проблемами дітей та молоді;

4. знаннями інструментальних можливостей суміжних професій, представники яких залучаються до участі у вирішенні проблем учня;

5. наявністю спільної мови, що забезпечує взаєморозуміння різних спеціалістів та їх ефективне співробітництво;

6. довірою соціальному педагогу як з боку учня так і тих з ким у нього виникли проблеми, що досягається завдяки його професіоналізму і бездоганною роботою.

Навчальному закладу властиві три провідні напрямки роботи - управління навчальним процесом, участь у вихованні дітей та молоді, організація виховного середовища. Відповідно до цих напрямків будується діяльність будь-якого спеціаліста навчально-виховного закладу, з акцентом на один із них, в залежності від професійної специфіки. Тому і в діяльності соціального педагога можуть бути виділені три аспекти:

- участь в управлінні навчальним закладом;

- участь у виховному процесі;

- участь в організації виховного середовища.

Кожний із даних аспектів визначає конкретні напрямки роботи соціального педагога.

 

1. Участь в управлінні

Участь в управлінні навчальним закладом соціальний педагог здійснює за трьома основними напрямками:

1) консультування адміністрації дана діяльність передбачає:

- проведення соціологічних і соціально-педагогічних досліджень в педагогічному, учнівському, батьківському колективах. Результати таких досліджень мають забезпечувати прийняття адекватних управлінських рішень;

- участь у вирішенні конфліктів. Практична робота засвідчує, що рівень конфліктності у взаємодії навчального закладу з учнями та батьками досить часто перевищує бажаний рівень, так як у більшості випадків конфлікти обумовлені нерозумінням соціальних причин, що викликають напруженість.

2) методична робота

Методична робота є складовою частиною роботи будь-якого педагогічного працівника. В межах цієї роботи соціальний педагог.

- проводить заняття з учителями, під час яких відбувається навчання прийомам соціометричного контролю за міжособистісною атмосферою в класі, групі; надасться допомога в діагностиці факторів ризику (відчужені, бойкотовані учні); сприяння ефективному розподілу ролей в учнівському колективі з метою компенсації негативного впливу соціальної стихії, інше;

- участь в роботі педагогічних консиліумів (педрада, батьківські збори, інше).

3) взаємодія з різноманітними закладами

Даний напрямок діяльності соціального педагога включає:

- участь від імені навчального закладу в роботі місцевих органів влади і самоуправління з питань соціального розвитку л вирішення соціально-педагогічних проблем та участь в розробці і обговоренні регіональних і місцевих соціальних програм і проектів;

- взаємодія з органами управління освітою, соціального захисту, охорони здоров'я, комісіями у справах неповнолітніх тощо для вирішення соціально-педагогічних проблем;

- співпраця з громадськими та іншими організаціями, які можуть впливати на вирішення тих або інших соціально-педагогічних проблем.

 

2. Участь у виховному процесі

Даний напрямок діяльності передбачає два основні шляхи:

1) моніторинг навчально-виховного закладу, який забезпечує виявлення і діагностування соціально-педагогічних проблем та включає поточне спостереження за загальним станом справ в навчальному закладі, класних колективах та групах, за взаємовідносинами між вчителями, учнями, батьками тощо. Моніторинг забезпечує аналіз та прогнозування конкретних соціально-педагогічних проблем.

2) соціально-педагогічна реабілітація. Даний напрямок є провідним в діяльності соціального педагога. Він вимагає індивідуальної роботи з конкретним учнем, де від соціального педагога очікують найбільших успіхів. Цей напрямок реалізується в різних видах діяльності:

- соціально-педагогічна підтримка здійснюється у співробітництві з органами місцевого управління самоврядування і різними відомчими установами, які мають необхідні повноваження для влаштування дитини і засоби на її утримання, а також з громадськістю, в розпорядженні якої є різноманітні фонди і кадрові ресурси. В сукупності це дозволяє вилучати неповнолітніх із важкого або загрозливого становища, направляти в притулок, передавати в прийомну сім'ю або інтернат. А якщо надія на оздоровлення обстановки в сім'ї не втрачена - включати батьків в різні реабілітаційні програми; .

- соціальний контроль (реалізується функція навчального закладу як одного із суб'єктів системи профілактики дитячої бездоглядності і правопорушень) здійснюється у взаємодії з комісією у справах неповнолітніх та захисту їхніх прав. Цей напрямок діяльності передбачає певний позитивний вплив з боку навчального закладу на прилеглий мікрорайон, протидію субкультурам маргінальної орієнтації, які все активніше залучають в свою сферу неповнолітніх;

- педагогічна реабілітація, що являє собою соціальну підтримку всередині навчально-виховного процесу. Вона передбачає, з однієї сторони, пошук засобів на додаткові заняття з учнями, з іншої - покращення соціально-психологічного статусу неуспішної дитини. При цьому соціальний педагог виступає захисником особистості учня в колективі. Віл символізує гуманізм колективу, виступає захисником відчужених та відторгнених дітей. Діючи на грані стихійних та організованих сил в учнівському колективі або групі, соціальний педагог полегшує тиск на слабого І залучає „невдах" до корпоративного духу навчального закладу;

- психопрофілактика, спрямована на виявлення учнів, дезадаптація яких пов'язана з обмеженими можливостями їхнього здоров'я. Такі діти мають стояти на окремому обліку. У цьому випадку обов'язковим є співробітництво із шкільним психологом та дитячим лікарем. Завдання соціального педагога в роботі з даною категорією учнів - своєчасно взяти їх на контроль, розробити і затвердити план реабілітаційних заходів, проконтролювати хід їх реалізації.

 

3. Участь в організації виховного середовища

Даний напрямок діяльності передбачає три обов'язкові компоненти роботи соціального педагога:

1) супровід дитини в сім’ї. Взаємодія з сім'єю потребує від соціального педагога надзвичайної делікатності та такту. Разом із тим, він не може ігнорувати факти неблагополучної внутрішньо сімейної обстановки. В цьому випадку нерідко поведінка батьків не носить антисуспільного характеру і не дає підстав для втручання правоохоронних органів. Тому соціальний педагог має брати на себе відповідальну ініціативу для вирішення внутрішньо сімейних соціально-педагогічних проблем з метою захисту інтересів та прав дитини.

2) робота із соціальним середовищем учня. Даний вид діяльності передбачає вивчення і роботу з різноманітними неформальними об'єднаннями та трупами дітей та молоді в мікрорайоні навчального закладу, населеного пункту. Знання проблем неформального життя учнів допомагає в значній мірі керувати процесом виховання і запобігати конфліктам, які «занесені ззовні» до навчального закладу.

3) участь в роботі батьківського комітету. Взаємодія з громадськими органами самоврядування школи - батьківським комітетом, опікунською радою та інше - входить в завдання соціального педагога за багатьма напрямками його роботи. Дані об'єднання не наділяються адміністративними повноваженнями і ефективно можуть бути використані для формування виховних завдань навчального закладу, для вирішення конфліктних ситуацій між учнями і вчителями, для формування здорового соціально-педагогічного клімату в навчальному закладі.

Таким чином, соціальний педагог в навчальному закладі має доволі широкий діапазон обов'язків.

 

Учням та їхнім батькам він надає наступні види соціальних послуг:

- допомагає в адаптації дітей при вступі до школи, в переході із однієї ступені навчального закладу до іншої та при випуску з навчального закладу;

- попереджує конфлікти, які можуть виникнути в учнівському колективі; допомагає у вирішенні конфліктних ситуацій на ранній стадії та запобігає розвиткові більш складніших проблем; допомагає учням у формуванні навичок вирішення та подолання кризових станів; навчає соціальним навичкам;

- виступає посередником між навчальним закладом та сім'єю: допомагає батькам і вчителям зрозуміти інтереси і потреби дітей в отриманні освіти і віднайти способи їх задоволення в навчальному закладі; допомагає визначати індивідуальні навчальні програми для дітей, які цього потребують (наприклад, навчання вдома);

- виступає посередником між батьками і вчительським колективом, спонукає батьків до активної участі в житті навчального закладу, доводять до відома адміністрації і педколективу необхідну інформацію про становище в сім'ях учнів, які потребують соціально-педагогічної підтримки;

- слідкує за відвідуванням учнями навчального закладу, допомагає їм у подоланні причин, що призводять до пропусків занять;

- попереджує і понижує негативний вплив факторів ризику на дітей.

 

Разом із педколективом навчального закладу соціальний педагог:

­ приймає участь в педрадах, батьківських зборах та інших нарадах, що
стосуються соціально-педагогічного життя навчального закладу;

­ проводить консультації з вчителями та іншими працівниками навчального закладу з різних соціально-педагогічних проблем з меток) сприяння покращенню умов життя та навчання учнів;

­ організовує співробітництво з учителями та іншими спеціалістами школи (психолог, дефектолог, лікар) при розробці індивідуальної стратегії і тактики допомоги дезадаптованним учням;

­ надає допомогу в оцінці та аналізі дисциплінарних порушень учнів, інше.

До посадових обов’язків соціального педагога входять також турбота про дітей, які за певних причин не відвідують школу; надання допомоги та підтримки батькам при переведенні дитини в інший навчальний заклад; захист прав дітей, які є представниками національних меншин; виявлення дітей, які незаконно зайняті на роботі в навчальний час і вирішення питання їхньої освіти; сприяння дітям та батькам в отриманні гарантованих їм пільг; організація різноманітних благодійних акцій тощо.

Сьогоднішні учні зіткаються з багатьма соціальними, економічними, особистісними проблемами, які часто негативно впливають на процес їхнього соціального і громадського становлення. Колектив навчального закладу повинен комплексно вирішувати проблеми учня. Роль соціального педагога в цій справі досить вагома.

 







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.