 |
|
Генетичні порушення ендокринної функції яєчників
Дисгенезія (гіпоплазія) яєчників – вроджений дефект їхнього розвитку. Яєчники значно менше нормальних, з малою кількістю примордіальних фолікулів і яйцеклітинами, що дегенерують. Цю аномалію діагностують у пубертатному віці. Основні діагностичні ознаки: пізні і недостатні вторинні статеві ознаки, відсутність або пізніший початок менструацій, підвищений рівень ФСГ і ЛГ в крові і сечі, відсутність реакції на введення ХГ.
Синдром Шерешевського-Тернера. Найбільш демонстративним прикладом генетично обумовленого ураження гонад служить синдром Шерешевського-Тернера. Це захворювання вперше було описано в 1926 р. М.А.Шерешевським, а в 1938 р. Terner назвав його “синдром інфантилізму з вродженою перетинчастою шиєю і вальгірованним передпліччям”.
Клінічна картина. Синдром Шерешевського-Тернера характеризується вираженим статевим інфантилізмом, низьким зростом, cubitus valgus і досить типовими складками на бічній поверхні шиї. За зростом хворі з синдромом шерешевського-тернера вище за хворих з гіпофізарним нанізмом. Звичайно вони складені пропорційно. Із широкою грудною кліткою і великою відстанню між сосками. Епіфізарні зони росту довго залишаються відкритими, що пов’язано зі зниженням чутливості до стг. Ріст дуже уповільнений, кінцева довжина тіла рідко перевищує 135 см.
Крім низькорослості, можливий ряд аномалій розвитку: вуха, що стирчать, зменшена нижня щелепа, третє око, полідактилія, синдактилія, зміни нігтів (зменшені, поперечно покреслені, стовщені в основі), клинодактилія, зрідка набряклість дистальних відділів нижніх кінцівок та ін. На рентгенограмах знаходять остеопороз, найбільш помітний у метафізах трубчастих кісток, і зрідка – сколіоз. Бувають вроджена глухота, косоокість, спонтанний ністагм.
При синдромі Шерешевського-Тернера часто виявляються і вади розвитку внутрішніх органів. Найчастіше це коарктація аорти, незарощення артеріальної протоки, декстракардія, ниркові аномалії. Розумовий розвиток при синдромі Шерешевського-Тернера найчастіше нормальний. Відомо кілька варіантів синдрому Шерешевського-Тернера.
Дисгенезія гонад є найбільш постійним симптомом захворювання. При лапаротомії, звичайно, не знаходять яєчників. Вони замінені рудиментарними тяжами зі сполучної тканини, оваріальноподібної строми і інтерстиціальних клітин, що нагадують клітини Лейдига. Фолікулів, як правило, немає. У деяких хворих із синдромом Шерешевського-Тернера збільшувалися молочні залози, епізодично з’являлися менструальноподібні кровотечі і пацієнтка вагітніла. Ці випадки відносяться до варіантів хромосомної мозаїки типу 45х/46ХХ із дисгенетичними функціональними яєчниками. Описані хворі з вірильними явищами, мабуть, пов’язаними з клоном 46хy і розвитком інтерстиційної тканини.
Приблизно 80% хворих із синдромом Шерешевського-Тернера хроматинонегативні, що пов’язано з відсутністю іншої хромосоми. При дослідженні каріотипу виявляють тільки 45 хромосом з дефіцитом однієї х-хромосоми. Інакше кажучи, у хворих із синдромом Шерешевського-Тернера генетично і гонадно відсутня стать. Для класичного варіанта характерний набір хромосом ХО/ХХ, ХХ/ХУ, ХО/ХУУ, ХО/ХХХ, ХО/ХХ/ХХХ.
Дефекти статевої системи виявляються, насамперед в інфантилізмі. Вторинне оволосіння, як правило, буває тільки на лобку, молочні залози не розвиваються, не відбувається пубертатних змін сосків і ареол. Характерні утягнені, широко розставлені соски. Великі і малі статеві губи гіпопластичні, отвір сечівника розташований низько. Матка звичайно недорозвинена і ректально пальпується у вигляді тяжа. Менархе не настає. При пробній лапаротомії звичайно виділяють гіпопластичні матку і труби, а на місці яєчників –рудименти зі сполучної тканини. У деяких хворих при наявності клону 46ХХ є примордіальні і навіть розвиваються фолікули. Якщо в одному з клонів є У-хромосома, можуть утворитися сім’яні канальці. Рівень естрогенів низький, гонадотропних гормонів у крові і сечі достатньо багато.
Діагностика і диференціальна діагностика. У типових випадках при всіх характерних симптомах не представляє утруднень. При невиразній клінічній картині допомагає визначення статевого хроматину. Якщо статевий хроматин негативний, то можна припускати каріотип 45 ХО.
У дітей грудного віку важливою діагностичною ознакою є лімфатичний набряк стоп, гомілок, кистей і складки шкіри на шиї.
Диференціювати необхідно від гіпофізарного нанізму, ювенільної мікседеми, євнухоїдизму, дисгенезії яєчок. При гіпофізарному нанізмі значно пізніше з’являються ядра окостеніння і значніше виявляється інфантилізм, немає вроджених соматичних аномалій.
Важче відрізняти синдром Шерешевського-Тернера від деяких форм євнухоїдизму. При ювенільній мікседемі є симптоми гіпотиреоза, підвищений рівень холестерину в крові. При дисгенезії яєчок, крім соматичних аномалій, є ще й ознаки вірилізації зовнішніх геніталій.
Лікування. При вчасно поставленому діагнозі необхідна терапія анаболічними стероїдами для поліпшення росту, а після появи деякого ефекту і досягнення дитиною визначеного віку (13-14 років) призначають естрогени. Якщо сильно виражені шийні складки (птеригіум), показана пластична операція.