Лексико-семантична система мови
серце гаряче, мов жар; гарячий поцілунок, холодний прийом тощо). Завдяки стійким асоціаціям розвиваються регулярні типи змін лексичного значення слів у багатьох мовах, як то маємо у випадку метонімічних перенесень значень: вмістилище і те, що в ньому наявне (випив одну чашку), матеріал і виріб з нього (ходить у шовку), населений пункт і його населення (все село вийшло на зустріч), дія і її результат (зупинка трамвая), форма і зміст (цікава книжка), ціле і частина (стадо зі ста голів), автор і його твори (читати Шевченка) та ін. Про те, що асоціативно-дериваційні зв'язки відіграють у мові суттєву роль, свідчать випадки хибної етимології та оказіонального переосмислення і «переінакшування» слів. Наприклад: укр. кочка зору, при-хватизація, домокради; рос. видно птицу по помету, сослить, головокрушение, гувернянька, метеролухи, кле-ветон, верояции, спинжак, гульвар, купиратив, копитал, опупеть, дерьмократия тощо. Асоціативні процеси смислового зближення можуть закріпитися в мові. Так, слово смиренний, яке колись писалось як смиренний, етимологічно пов'язане зі словом сьм*ьрити «зменшити, стримати, вгамувати, придушити», за народною етимологією зблизилося з мир, що і закріплено в його написанні. Рос. свидетель походить від відати «відати, знати»; сучасне написання в корені и з'явилося під впливом зближення зі словом видеть (пор. польськ. зшіайек, чеське 8Vес^ек, сло-вацьк. зиесіок, сербохорв. св]едок). Асоціативне зближення слів може призвести до помітних зрушень у семантиці одного з них. Як засвідчує етимологія слова одержимий, воно спочатку мало значення «біснуватий; хворий, у якого вселився злий дух». Під впливом дієслів держати, одержати воно стало вживатися в значенні «який перебуває в полоні якого-небудь почуття, ідеї, пристрасті; який до самозабуття чимось захоплений, закоханий у якусь справу». Дослідження асоціативних зв'язків і відношень між словами важливі для характеристики розвитку лексики. Так, при творенні нових слів у сучасних слов'янських мовах із різних способів вибирається той, який забезпечує або найвищу мотивованість нового слова, або повну немотивованість, щоб не було асоціацій, які призводять до спотворення змісту. Са- Теорія мови ме цим вимогам відповідають складні найменування (генна інженерія, рідкий кристал, маятникова міграція, трудовий семестр, масова культура) і запозичення (пейджер, комп'ютер, брокер, ваучер, інвестор, плеєр, шоумен, хіт, електорат, рейтинг, імпічмент, консенсус, спікер, саміт та ін.). Отже, лексико-семантична система специфічна порівняно з фонологічною і граматичною, що пояснюється її безпосереднім зв'язком з об'єктивною дійсністю. Вона відкрита (весь час поповнюється новими елементами) і найбільш динамічна. На противагу фонологічній системі, яку нерідко називають диференціиним рівнем мови, лексико-семантична система є синтезом основних смислових елементів та їх зв'язків і може бути названою синтезувальним, інтегральним рівнем. Запитання. Завдання 1.У чому специфіка системності лексики? 2. Як виявляються системні відношення лексичного рівня впара-дигматиці? 3. У яких співвідношеннях перебувають парадигматичний і синтагматичний аспекти лексико-семантичної системи? 4. Чи є вагомі підстави окремо виділяти епідигматичний аспекту лексико-семантичній системі? Література Основна Семчинський С. В.Загальне мовознавство. — К., 1996. — С. 98—151. Общееязьїкознание / Под общ. ред. А. Е. Супруна. — Минск, 1983. — С. 176—215. Общееязьїкознание: Внугренняя структура язьїка / Отв. ред. Б. А. Се-ребренников. — М., 1972. — С. 394—455. Додаткова Плотников Б. А.Основьі семасиологии. — Минск, 1984. Васильєв Л. М.Современная лингвистическая семантика. — М., 1990. Уфимцева А. А.Лексическое значение. — М., 1986. Никитин М. В.Основьі лингвистической теории значення. — М., 1988. Апресян Ю. Д.Лексическая семантика: Синонимические средства язьїка. — М., 1974. Попова 3. Д., Стернин И. А.Лексическая система язьїка. — Воронеж, 1984. Русанівський В. М.Структура лексичної і граматичної семантики. — К., 1988. Проміжні рівні мови Денисова С. П.Типологія категорій лексичної семантики. — К., 1996. Тараненко А. А. Язьїковая семантика в ее динамических аспектах (ос-новньїе семантические процессьі). — К., 1989. Шмелев Д. Н. Проблемьі семантического анализа лексики. — М., 1973. Кубрякова Е. С.Актуальньїе проблеми современной семантики. — М., 1984. Вежбицкая А.Язьїк. Культура. Познание. — М., 1996. ГакВ. Г. Сопоставительная лексикология. — М., 1977. Лайонз Дж.Введение в теоретическую лингвистику. — М., 1978. 3.8. Проміжні рівні мови Основні рівні мови — фонологічний, морфологічний, лексико-семантичний і синтаксичний — не існують ізольовано один від одного. Вони взаємодіють, унаслідок чого на їх стику виникають проміжні рівні — морфонологічний, словотвірний і фразеологічний. ©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.
|