Главная | Обратная связь

Строк чинності свідоцтва на географічне зазначення

Строк чинності свідоцтва може бути припинений судом у ви­падку зміни характерних для даного географічного місця умов і можливостей виробництва товару, описаного в Державному реєстрі України назв місць походження та географічних зазначень походження товарів і прав на використання зареєстрованих кваліфікова­них зазначень походження товарів (далі — Реєстр), а також у ви­падках визнання цього зазначення видовою назвою товару.

Дія реєстрації кваліфікованого зазначення походження товару пов'язаного з географічною місцевістю в іноземній державі, припи­няється також у зв'язку з припиненням правової охорони цього за­значення в країні походження. Право на використання зареєстро­ваного кваліфікованого зазначення походження товару може бути також припинено:

1) за рішенням суду про припинення права у зв'язку з втратою товаром особливих властивостей або інших характеристик, записа­них у Реєстрі. В цьому випадку право припиняється з дати постановлення судового рішення. За рішенням суду про припинення дії реєстрації, право припиняється з дати припинення дії реєстрації;

2) у випадку ліквідації юридичної особи або смерті фізичної особи — володільця свідоцтва;

3) у випадку подачі володільцем свідоцтва заяви до Установи про відмову від права на використання цього зазначення. Право припиняється з дня офіційної публікації відомостей про це.

При несплаті збору за подовження строку дії свідоцтва право припиняється з першого дня дії наступного строку, за який не сплачено збір.

Підставами припинення правової охорони найменування міс­ця походження товару можуть бути:

1) визнання недійсною реєстрації зазначення походження това­ру за скаргою будь-якої особи, якщо реєстрацію було здійснено з порушенням вимог законодавства;

2) зміна характерних для даного географічного об'єкта умов і неможливість виробництва товарів із зазначеними в Реєстрі влас­тивостями, а також визнання цього зазначення видовою назвою то­вару.

Чинність реєстрації найменування місця походження товару має припинитися з моменту публікації рішення Установи про це в бюлетені.

Право на використання зареєстрованого кваліфікованого зазна­чення походження товару може бути припинено в разі анулювання реєстрації найменування місця походження товару.

Зрозуміло, що в разі припинення чинності реєстрації зазначен­ня походження товару припиняється і чинність свідоцтва на право його використання. Адже зникає підстава права на використання зазначення походження товару.

4. Захист прав на засоби індивідуалізації учасників цивільного обороту, товарів іпослуг

Система захисту прав на засоби індивідуалізації учасників цивільного обороту, товарів і послуг встановлена законами України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» та «Про охорону прав на зазначення походження товарів». Ці закони також не містять чіткого визначення поняття «по­рушення права інтелектуальної власності». Вони обмежують­ся лише положеннями, що будь-яке посягання на право інте­лектуальної власності на торговельні марки та географічні зазначення походження товарів є їх порушенням.Зазначені закони проголошують, що будь-яке посягання на ці права зу­мовлює відповідальність згідно з чинним законодавством Ук­раїни. На вимогу власника свідоцтва таке порушення має бу­ти припинене, а порушник зобов'язаний відшкодувати влас­нику свідоцтва завдані збитки. Про упущену вигоду, про одержані прибутки в законі мови немає. Не встановлюють за­значені закони і відповідальності за заподіяну моральну шкоду.

Специфічні особливості порушення прав на знаки для то­варів і послуг зумовлюють і специфіку їх захисту.

Однією з таких особливостей є обов'язок порушника усунути з това­ру, його упаковки незаконно використаний знак або позначення, схоже з ним настільки, що їх можна сплутати. На вимогу власника свідоцтва виготовлені зображення знака чи позначення, схожого з ним настільки, що їх можна сплутати, мають бути знищені. Очевидно, наведена норма має поширюватися також на вивіски, бланки, рекламу та будь-яку іншу документацію, що супроводжує товар, в разі використання в ній знаків чи позначень, схожих з ним настільки, що їх можна сплутати. До цієї групи слід віднести і друковані видання. Торговельні марки можуть вико­ристовуватися також і під час демонстрації експонатів на; виставках і ярмарках, на бланках та іншій документації пов'язаній з уведенням зазначених товарів і послуг у цивільний оборот. У таких випадках зазначені позначення торговельних марок можуть відтворюватися, виготовлятися; і використовуватися зловмисниками, тому власник свідоцтва повинен мати право на захист від таких неправомірних дій. Проте Закон України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» норм про захист від таких правопорушень та наслідки їх застосування не містить. Видається, що і ввезення на митну територію України чи вивезення з її території товарів і послуг, позначених незаконно використаною торговельною маркою, також має визнаватися порушенням прав. Проте зазначений Закон і про це, нічого не говорить.

Свої особливості захисту прав на географічне зазначення походження товарів містить відповідний Закон України, «Про охорону прав на зазначення походження товарів» від 16 червня 1999 р., зі змінами і доповненнями, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законів України з питань інтелектуальної власності» від 21 грудня 2000 р.

У цьому Законі містяться більш ґрунтовні норми про захист прав на зазначення походження товарів. Істотним по­ложенням цього Закону є те, що він чітко визначає, які са­ме дії визнаються порушенням права на зазначення поход­ження товарів, зокрема, порушенням визнається викорис­тання неправдивого (фальшивого) зазначення або такого за­значення, що може ввести споживача в оману щодо справжнього місця походження товару.

Згідно із Законом України «Про охорону прав на зазна­чення походження товарів» порушеннями, зокрема, визна­ються такі дії:

використання зареєстрованого географічного зазначен­ня походження товару особою, яка не має свідоцтва на пра­во його використання;

· використання зареєстрованого географічного зазначен­ня походження товару, якщо цей товар не походить із за­реєстрованого для цього зазначення географічного місця, навіть якщо справжнє місце походження товару або гео­графічне зазначення його походження використовується у перекладі або супроводжується словами: «вид», «тип», «стиль», «марка», «імітація» тощо;

· використання зареєстрованого географічного зазначен­ня походження товару або подібного до нього позначення для відмінних від описаних у Реєстрі однорідних товарів, якщо таке використання вводить в оману споживачів щодо походження товару та його особливих властивостей або інших характеристик, а також для неоднорідних товарів, якщо таке використання завдає шкоди репутації зареєстро­ваного зазначення або є неправомірним використанням його репутації;

· використання зареєстрованого географічного зазначен­ня походження товару як видової назви.

Проте не визнається порушенням прав власника свідоцтва:

— використання зареєстрованого географічного зазначен­ня походження товару, передбачене пунктами «б» і «в» час­тини п'ятої ст. 17 цього Закону, будь-якою особою, яка на законних підставах придбала позначений цим географічним зазначенням походження товар у власника свідоцтва і по­вторно вводить його в оборот;

— використання географічного зазначення походження товару особою, яка не має свідоцтва про право на його ви­користання, але добросовісно його використовувала до да­ти реєстрації. Якщо ця особа протягом дванадцяти місяців від дати реєстрації кваліфікованого зазначення походжен­ня товару не подасть до Установи заявки на одержання права на використання цього зазначення, подальше його

використання вважається порушенням прав власника свідоцтва.

Цей Закон містить більш чіткі і конкретні санкції за по­рушення права на використання зареєстрованого географіч­ного зазначення походження товару. Закон встановлює, що порушення прав власника свідоцтва зумовлює цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність. Новий Кримінальний кодекс України не передбачає кримінальної відповідальності за порушення цих прав.

Власник свідоцтва на використання походження товару має право вимагати від порушника:

· припинення дій, що порушують право або створюють загрозу порушення;

· вилучення з обороту товару з неправомірним викорис­танням географічного зазначення походження товару;

· вилучення з товару чи його упаковки неправомірно на­несеного географічного зазначення походження, а при не­можливості цього — знищення товару; відшкодування втрат, включаючи неодержані доходи;

· відшкодування збитків у розмірі не більшому, ніж отриманий порушником прибуток;

· вжиття інших передбачених законом заходів, пов'язаних із захистом прав на зазначення походження товару.

Власник свідоцтва має право звернутися до суду з позовом про припинення порушення та відшкодування заподіяної шкоди.

Суди можуть приймати рішення про:

— вилучення з товару або його упаковки неправомірної нанесеного географічного зазначення походження товару;

— конфіскацію товару, неправомірно маркованого географічним зазначенням походження товару;

— вилучення з обігу товару, неправомірно маркованого географічним зазначенням походження товару;

— відшкодування шкоди, що завдається особі, яка має право на використання географічного зазначення походжен­ня товару;

— визнання географічного зазначення походження товару видовою назвою або скасування раніше визнаної видової на­зви товару.

У новому ЦК України узагальнені всі ці положення про захист права інтелектуальної власності, що містилися в ба­гатьох законах про інтелектуальну власність, і викладені ос­новні засади цього захисту в одній статті — ст. 432.

Ця стаття проголошує, що кожна особа має право зверну­тися до суду за захистом свого права інтелектуальної влас­ності відповідно до ст. 16 цього Кодексу.

Суд може у випадках та порядку, встановлених законом, постановити рішення, зокрема, про:

— застосування негайних заходів щодо запобігання пору­шенню права інтелектуальної власності та збереження відповідних доказів;

— зупинення пропуску через митний кордон України то­варів, імпорт чи експорт яких здійснюється з порушенням права інтелектуальної власності;

— вилучення з цивільного обороту товарів, виготовлених або введених у цивільний оборот з порушенням права інте­лектуальної власності;

— вилучення з цивільного обороту матеріалів та знарядь, які використовувалися переважно для виготовлення товарів з порушенням права інтелектуальної власності;

— застосування разового грошового стягнення замість відшкодування збитків за неправомірне використання об'єкта права інтелектуальної власності. Розмір стягнення визначається з урахуванням вини особи та інших обставин, що мають істотне значення;

— опублікування в засобах масової інформації відомостей про порушення права інтелектуальної власності та зміст су­дового рішення щодо такого порушення.