 |
|
Апробація результатів дослідження.
ЧЕРКАСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО
ННІ педагогічної освіти, соціальної роботи і мистецтва
Кафедра соціальної роботи і соціальної педагогіки
ДЗЮБА Альона Олександрівна
ОРГАНІЗАЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ УСТАНОВ
СОЦІАЛЬНОЇ СФЕРИ З ПИТАНЬ
ЗАПОБІГАНЬ ПОШИРЕННЯ ВІЛ/СНІД В УКРАЇНІ
6.010100– Соціальна робота
КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА
Науковий керівник –
Ченбай Інна Володимирівна,
кандидат педагогічних наук,
Черкаси – 2011
ВСТУП
Актуальність дослідження. На сьогоднішній день епідемія ВІЛ/СНІД в Україні досягла найнебезпечніших в Європі масштабів і охопила вже 1,6% всього населення країни. «Такої сумної статистики немає в жодній іншій країні регіону», – повідомляє Центр новин ООН із посиланням на нову доповідь ЮНЕЙДС та ВООЗ [6] .
ВІЛ/СНІД небезпечний не лише як шкода для фізичного здоров’я людини. Цей діагноз може спричинити соціальну ізоляцію індивіда внаслідок стигми та дискримінації. В українському суспільстві укоренились негативні стереотипи щодо людей, інфікованих ВІЛ, і хвороби як такої. Стигма та дискримінація, пов’язані з ВІЛ, є основною перешкодою на шляху запобігання новим випадкам інфікування, надання належного догляду, підтримки і лікування та зменшення наслідків епідемії. Стигма і дискримінація, пов’язані з ВІЛ, – це глобальне явище, яке трапляється не лише в українському суспільстві, а й у всіх країнах світу.
Впровадження національних заходів з протидії епідемії ВІЛ/СНІДу розпочалося у 1991 році і головним чином полягало у медичному втручанні, яке поступово набувало міжгалузевих функцій, що призвело до створення у 2001 році Урядової комісії з профілактики ВІЛ-інфекції/СНІДу, яка також виступила в ролі Державного координаційного комітету при Кабінеті Міністрів України.
У 2005 році урядом України була створена Національна координаційна рада з питань запобігання поширенню ВІЛ-інфекції/СНІДу (НКР), яка пізніше була перетворена у Національну раду з питань протидії туберкульозу та ВІЛ-інфекції/СНІДу (НР), яка включає в себе основні державні міністерства на рівні заступників міністрів, представників Верховної Ради України, громадських організацій та приватного сектору. Головним питанням для НР є забезпечення того, щоб Національна Рада не обмежувалася функціями дискусійного форуму і мала реальні повноваження для координації усіх заходів щодо протидії ВІЛ/СНІД в Україні.
Іншою проблемою для НР є налагодження ефективної співпраці з 27 регіонами України, для забезпечення належного рівня поінформованості про діяльність НР і реальної можливості участі у роботі НР. Керівництво та координація однаково важливі на обласному, районному та муніципальному рівнях надання послуг.
Створення регіональних і місцевих рад з питань протидії ВІЛ/СНІДу та туберкульозу входить до планів по забезпеченню того, щоб діяльність структур з координації боротьби з ВІЛ/СНІД на національному рівні була відтворена і в кожному регіоні України. Зокрема, такі органи були створені в так званих пріоритетних регіонах, в яких спостерігається високий рівень поширеності ВІЛ-інфекції. Тому одне із завдань проекту було пов'язане з наданням необхідної підтримки та рекомендацій регіональним радам з питань боротьби з ВІЛ/СНІДом і туберкульозом, щоб допомогти їм у розробці, координації та моніторингу ефективності регіональних і місцевих заходів з протидії епідемії ВІЛ/СНІД.
Таким чином, необхідність зміцнення інституційної спроможності регіональних рад та підтримка створення зв'язків між різними партнерами з метою створення сприятливих умов для ефективної протидії епідемії ВІЛ/СНІДу на місцевому рівні, була визначена в якості найважливішого завдання Проекту.
Дослідники вивчали різні аспекти проблеми дискримінації та стигми ВІЛ-позитивних осіб, а саме: медико-соціальні аспекти (Т. Є. Бойченко, В. В. Дивак, В. М. Заплатинський [1], М. Ю. Киселев [9]), стигма і дискримінація ВІЛ-позитивних осіб та причини їх прояву (Т. Х. Кірьязова С. В. Федоров А. О. Котович [7], Т. Семигіна [10,11] та ін.), порушення прав ЛЖВ (О. Балакірєва, М. Рябова, В. Юцевич [3], О. М. Балакірєва, Н. Я. Жилка, О. І. Карпенко [5], С. Комар [8], С. В. Страшко, Л. А. Животовська, О. Д. Гречішкіна [17], А. Шаповал [18], [4], [16]), нормативно-правове забезпечення захисту прав ЛЖВ, які зазнали дискримінації у різних сферах життя (З. С.Гладун [2], [13], [14], [15], [20], [21], [22], [23]), Стратегія програмних дій щодо подолання стигми та дискримінації людей з ВІЛ/СНІД ([19], [12],).
Актуальність цієї проблеми зумовлений вибір теми кваліфікаційної роботи “Організаційна діяльність установ соціальної сфери з питань запобігань поширення ВІЛ/СНІДу в Україні”.
Мета дослідження дослідити та обґрунтувати діяльність установ соціальної сфери з питань запобігань поширення ВІЛ/СНІД.
Окреслена мета зумовила такі завдання дослідження:
Об’єктом дослідження є діяльність установ соціальної сфери з питань запобігань поширення ВІЛ/СНІДу в Україні.
Предметом дослідження є соціальний захист та підтримка ВІЛ-інфікованих осіб.
Поставлені завдання зумовили вибір методів дослідження: теоретичні (аналіз, синтез, систематизація і порівняння науково-теоретичного матеріалу) з метою теоретичного обґрунтування проблеми та узагальнення стратегій, тактик, форм і методів установ соціальної сфери з питань запобігань поширення ВІЛ/СНІДу; емпіричні (бесіда, спостереження, методи самооцінки та експертної оцінки) з метою визначення особливостей діяльності установ соціальної сфери з питань запобігань поширення ВІЛ/СНІДу; прогностичні (методи моделювання і прогнозування) з метою побудови моделі діяльності установ соціальної сфери з питань запобігань поширення ВІЛ/СНІДу; методи математичної статистики та графічні методи для узагальнення і представлення експериментальних даних та перевірки вірогідності результатів.
Теоретичне значення результатівполягає у тому, що:
Апробація результатів дослідження.
Структура роботи. Кваліфікаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів, висновків, додатків (вміщених на ___ сторінках) та списку використаних джерел (__ найменувань). Обсяг основного тексту роботи становить ___ сторінок.
РОЗДІЛ 1