Моделей і обґрунтування їх вибору
Вид аналітичної функції, за допомогою якої визначають тенденції розвитку у рядах динаміки, залежить від характеру коливань значень ознаки. 1. Якщо показники динамічного ряду змінюються в арифметичній прогресії, без різких коливань, більш-менш рівномірно, то динамічні ряди вирівнюють за рівнянням прямої лінії. При використанні прямолінійного тренду ŷt = а0 + а1tпараметри а0 і а1можуть бути знайдені шляхом рішення системи нормальних рівнянь: nа0 + а1∑t = ∑y; а0∑t + а1∑t² = ∑ yt за формулами: ; . На основі даних таблиці 2 визначимо значення параметрів рівняння:
Рівняння прямолінійного тренду прийме вигляд: ŷt = 27,15 – 0,32t.
Отже, щорічно урожайність в середньому знижувалась на 0,32 ц/га. Підставляючи відповідне даному рокові значення t, визначаємо розрахункові значення ŷt (див. табл. 2.) Для першого року: у1 = 27,15 – 0,32∙1 = 26,8 (ц/га); Для другого року: у2 = 27,15 – 0,32∙2 = 26,5 (ц/га) або 26,8 +(– 0,32) = 26,5 (ц/га) і т.д.
2. Якщо зміна рівнів ряду відбувається з приблизно рівномірним прискоренням або уповільненням ланцюгових абсолютних приростів, то динамічні ряди вирівнюють за рівнянням квадратичної параболи. Для розрахунку параметрів параболічного трендуŷt = а0 + а1 t + а2 t²складаємо систему нормальних рівнянь: nа0+ а1∑t + а2 ∑t2 = ∑у; а0∑t + а1∑t2 + а2∑t³ = ∑ yt; а0∑t2 + а1∑t³ + а2∑t = ∑ yt2 Таблиця 2 Матеріали до розрахунку трендових рівнянь урожайності зернових
Таблиця 3 Варіанти для розрахунку відхилень (ŷ -y)² по рівняннях тренду
Підставляємо розрахункові дані в систему нормальних рівнянь (див. табл. 2). 10а0+55а1+385а2 = 253,6; 55а0+385 а1+3025а2 = 1368,0; 385а0+3025 а1+25333а2 = 9472,4. Ділимо всі коефіцієнти в рівняннях на відповідні коефіцієнти при а0 : а0 + 5,5а1 + 38,5а2 = 25,36; а0 + 7,0а1 + 55,0а2 = 24,87; а0 + 7,86а1 + 65,8а2 = 24,6. Віднімаючи від другого рівняння перше, а від третього – друге, отримуємо два рівняння з двома невідомими: 1,5а1 + 16,5а2 = – 0,49; 0,86а1 + 10,8а2 = – 0,27. Ділимо кожну складову цих рівнянь на відповідні коефіцієнти при а1 і віднімаємо від другого рівняння перше. а1 + 11а2 = – 0,327; а1 + 12,558а2 = – 0,314. 1,558а2 = 0,013 Звідки а2 = 0,0083. Методом підстановки отримуємо параметри а0 та а1: а1 = – 0,327 – 11∙0,0083 = – 0,418; а0 = 25,36 – 5,5 ∙(– 0,418) – 38,5∙ 0,0083 = 27,34. Отже, рівняння параболічного тренду має вигляд: ŷt = 27,34 – 0,418t + 0,0083t2 Це означає, що в році, який передує початку досліджень, вирівняна урожайність зернових культур складала 27,34 ц/га, початкова швидкість зниження урожайності – -0,418 ц/га, а прискорення зміни щорічних приростів – 0,0083 ц/га. Підставляючи в отримане рівняння відповідні значення t, визначаємо розрахункові значення показника для кожного року: ŷ1=27,34 – 0,418∙1 + 0,0083∙1 = 26,9 (ц/га); ŷ2 =27,34 – 0,418∙2 + 0,0083∙4 = 26,5 (ц/га); ŷ3 =27,34 – 0,418∙3 + 0,0083∙9 = 26,2 (ц/га) і т.д. Розрахункові значення показників наведені в таблиці 2. Близькість розрахункової і фактичної суми у (відповідно 254,0 і 253,6) є критерієм правильності проведених розрахунків.
Для обґрунтування вибору трендового рівняння визначимо квадрати відхилень фактичних рівнів від розрахункових (див. табл. 3). Порівняльний аналіз одержаних даних показує, що для трендового моделювання більш обґрунтованим є рівняння параболічного тренду, оскільки сума квадратів відхилень розрахункових значень від фактичних в даному випадку найменша (204,32<205,14).
Рис. 1. Аналітичне вирівнювання урожайності зернових культур
Для екстраполяції (прогнозування) показників на наступні періоди у рівняннях тренду змінюють порядковий номер року та розраховують ŷ . Так, для 11-го року дослідження при використанні рівняння параболічного тренду отримаємо: у11 = 27,34 – 0,418 + 0,0083 2 = 23,7 (ц/га). ©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.
|