 |
|
Лабораторні обстеження: визначення рівня глюкози крові.
6. Інструментальні обстеження:
6.1. Визначення артеріального тиску.
6.2. Вимірювання температури тіла.
6.3. ЕКГ або передача біометричних ЕКГ-сигналів у консультативний телеметричний центр для вирішення термінових питань інтерпретації ЕКГ.
Бажані:
1. Пульсоксиметрія (визначення сатурації крові киснем, норма – 95%).
Лікувальна тактика
НАДАННЯ ЕКСТРЕНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ
Положення протоколу
1. Забезпечити стабільність життєво важливих функцій: дихання та гемодинаміки.
2. Забезпечити прохідність та захист від аспірації дихальних шляхів.
3. Інгаляція киснем.
4. Забезпечити контроль та корекцію рівня глюкози крові.
5. Не рекомендовано рутинне зниження АТ.
6. Не рекомендовано до проведення процедури нейровізуалізації призначення АСК, клопідогрелю, інших антитромботичних засобів, а також введення антикоагулянтів.
7. Термінова госпіталізація в спеціалізований ЗОЗ.
Обґрунтування
1. Правильне положення тіла та захист дихальних шляхів при транспортуванні пацієнта, профілактика гіпоксемії має вплив на подальший перебіг лікування і прогноз у пацієнтів з підозрою на інсульт.
2. Некорегована гіпоглікемія може імітувати інсульт та погіршує прогноз у пацієнтів з підозрою на інсульт.
Необхідні дії лікаря
Обов’язкові:
І. Немедикаментозні методи втручання
1. Придати правильне положення тілу пацієнта: на спині, з піднятим на 30 градусів головним кінцем медичних ноші-каталки або за допомогою підручних засобів.
Застосовувати стандартні методи для відновлення прохідності дихальних шляхів та профілактики аспірації.
2.2. Для покращення прохідності верхніх дихальних шляхів необхідно:
2.2.1. Забезпечити вільне дихання: розстібнути тугий комірець, виключити закидання голови назад або надмірне згинання голови.
2.2.2. Повернути голову пацієнта набік.
2.2.3. Видалити зубні протези з ротової порожнини пацієнта.
2.3. Для проведення заходів з профілактики аспірації:
2.3.1. Підняти головний кінець ліжка на місці виклику при огляді.
2.3.2. При необхідності здійснити санацію верхніх дихальних шляхів.
Проведення оксигенотерапії
Кисневу терапію доцільно проводити пацієнтам, у яких є клінічні ознаки порушення функції зовнішнього дихання та/або насичення крові киснем (сатурація) нижче 95 %.
3.1. При порушенні свідомості інгаляція кисню проводиться обов’язково.
3.2. ШВЛ показана при: брадіпное (ЧД менше ніж 12 за хвилину), тахіпное (ЧД більше ніж 35-40 за хвилину), сатурації нижче ніж 95%, зростаючому ціанозі шкірного покрову.
4. Забезпечення венозного доступупроводиться шляхом виконання стандартної процедури венозної пункції з дотриманням заходів асептики/антисептики катетером для внутрішньовенної пункції, який ретельно фіксується пов’язкою.
ІІ. Медикаментозна терапія
Контроль АТ
Різке зниження АТ може призвести до погіршення стану пацієнта, тому, через складність адекватного контролю темпів зниження АТ, застосування антигіпертензивної терапії у пацієнтів з гострим порушенням мозкового кровообігу на догоспітальному етапі у більшості випадків не рекомендоване.
NB! Не проводиться корекція АТ при виявленні САТ не більше ніж 220 мм рт. ст. та/або ДАТ не більше ніж 120 мм рт. ст.
2. Інфузійна терапія:проводиться введення розчину натрію хлориду 0,9% із швидкістю 100 мл/год.
3. Корекція рівня глюкозипроводиться при виявленні рівня глюкози у крові менше ніж 3,0 ммоль/л необхідно ввести 20-40 мл 40 % розчину глюкози в/в болюсно (дуже повільно).
4. Протисудомна терапія:
4.1. Діазепам - в/в 10-20 мг (2-4 мл), у разі необхідності повторного введення – 20 мг внутрішньом’язово або в/в крапельно.
4.2. Магнію сульфат є препаратом вибору при судомному синдромі - вводити в/в повільно болюсно 25 % (250 мг/мл) розчин впродовж 10-15 хв. (перші 3,0 мл за 3 хв.) або крапельно у 100,0 – 200,0 мл розчину натрію хлориду 0,9 %.
NB! Протипоказані та не рекомендовані втручання у пацієнтів з підозрою на ГПМК:
1. Протипоказане застосування фуросеміду для лікування набряку мозку через можливе різке зниження АТ та поглиблення ішемії мозку.
2. Протипоказане введення розчинів глюкози, колоїдних розчинів для проведення інфузійної терапії.
3. В теперішній час відсутні докази ефективності лікування гострого ішемічного інсульту за допомогою нейропротекторних та ноотропних препаратів, препаратів бурштинової кислоти. Введення таких препаратів на догоспітальному етапі не рекомендоване.