 |
|
Організація робочих місць для інвалідів
Ст.12 Закону України “Про охорону праці” та ст.172 КЗпП наголошує:
1) Якщо працівник отримав інвалідність внаслідок нещасного випадку на підприємстві, то власник повинен працевлаштування його. Для цього він за кошти підприємства організовує навчання та перекваліфікацію інваліда, та створює йому робоче місце згідно програми реабілітації даного інваліда.
2) Якщо працівник під час перебування у трудових відносинах з підприємством став інвалідом внаслідок побутової травми, то він згідно рекомендацій МСЕК, лише переводиться на легшу роботу на данім підприємстві.
Навчання та перекваліфікація інваліда здійснюється по рекомендації МСЕК за індивідуальною програмою його реабілітації.
При цьому, якщо з дня установлення інвалідності пройшло не більше одного року, то за інвалідом на час навчання і перекваліфікації (окрім пенсії по інвалідності) зберігається ще й середній заробіток з попереднього місця роботи (ст. 25 Закону “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні).
Робоче місце інваліда створюється відповідно до “Положення про робоче місце інваліда і про порядок їх працевлаштування” (постанова Кабміну України від 3 травня 1995 р № 314)
Дане положення визначає:
Робоче місце інваліда – це окреме робоче місце або ділянка виробничої площі на підприємстві будь-якої форми власності і виду діяльності, де створені необхідні умови для праці інваліда.
Робочим місцем інваліда може бути:
– звичайне робоче місце, якщо воно відповідає фізичним можливостям інваліда, і може бути використано для його працевлаштування;
– спеціалізоване робоче місце інваліда – яке обладнане спеціальним оснащенням для зручності роботи інваліда в залежності від його анатомічних дефектів.
При створені спеціалізованого робочого місця інваліда враховуються рекомендації МСЕК та професійні знання і навички інваліда.
Це робоче місце може бути створене як на виробництві, так і вдома.
Робоче місце інваліда вважається створеним, якщо воно:
· відповідає встановленим вимогам робочого місця інваліда;
· атестоване спеціальною комісією (за участю представників МСЕК, Держнаглядохоронпраці, та громадських організацій інвалідів);
· введене в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда.
Такі робочі місця інвалідів створюються на всіх підприємствах незалежно від їх форм власності і виду діяльності.
Нормативна кількість робочих місць для інвалідів встановлюється Фондом соціального захисту інвалідів з розрахунку не менше 4%від загальної чисельності всіх робітників підприємства будь якої форми власності і виду діяльності. Підприємства, що мають загальну чисельність до 15 працівників, звільняються від обов’язків створення робочих місць для інвалідів.
Таким чином:
– якщо на підприємстві працює 15 – 25 працівників, то на ньому створюється лише 1робоче місце для інваліда;
– якщо на підприємстві працює більше ніж 25 працівників – то на ньому створюється 4%робочих місць інвалідіввід всієї чисельності працівників (ст. 19 Закону “Про основи соціального захисту інвалідів).
Якщо на підприємстві буде створено менша кількість таких робочих місць, то це підприємство повинно щорічновідраховувати до Фонду соціального захисту інвалідів кошти у розмірі середньомісячної зарплатиданого підприємства. Ці кошти призначаються для працевлаштування інвалідів.
У працевлаштуванні інвалідів приймають участь:
– органи соціального захисту населення;
– державна служба зайнятості;
– місцеві Ради народних депутатів;
– громадські організації інвалідів.
Органи соціального захисту населення:
– реєструють інвалідів, які звернулися до них з бажанням працювати;
– подають заявку у місцеву Раду народних депутатів на необхідну кількість робочих місць інвалідів;
– надсилають державній службі зайнятості списки інвалідів, які виявили бажання працювати по конкретним професіям;
– замовляють у державній службі зайнятості місця для професійного навчання інвалідів;
Державна служба зайнятості населення:
– веде облік інвалідів та створених для них робочих місць;
– сприяє працевлаштуванню інвалідів по рекомендаціям МСЕК;
– надає консультації інвалідам з питань їх працевлаштування;
– направляє на професійне навчання непрацюючих інвалідів;
– надає органам соціального захисту населення інформацію, щодо працевлаштування інвалідів.
Відділення Фонду соціального захисту інвалідів:
– призначає підприємствам нормативну кількість робочих місць для інвалідів та контролює їх реалізацію;
– повідомляє державну службу зайнятості населення і місцеві органи соціального захисту про наявність робочих місць інвалідів;
– розглядає пропозиції підприємств щодо створення додаткових понад планових робочих місць інвалідів;
– надає фінансову допомогу підприємствам по створенню додаткових робочих місць для інвалідів.
Підприємства:
– визначають види виробництв, цехи та ділянки, де доцільно використовувати працю інвалідів;
– створюють за власні кошти робочі місця для інвалідів (у межах зазначеного їм нормативу);
– розробляють інструкції про робоче місце інваліда;
– створюють для інвалідів умови праці з урахуванням їх індивідуальних програм реабілітації;
– забезпечують для них соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством;
– при необхідності запроваджують посади інструкторів-перекладачів для роботи з глухонімими працівниками;
– інформують державну службу зайнятості та місцеві органи соціального захисту про вільні робочі місця для інвалідів;
– щорічно до 1 березня повідомляють місцеві відділення Фонду соціального захисту інвалідів про чисельність працюючих у них інвалідів, та про їх середньорічну заробітну плату;
Згідно положень ст. 12 Закону України “Про охорону праці”, власник у відповідності до медичних рекомендацій зобов’язаний:
– організувати навчання і перекваліфікацію інвалідів,
– встановити за проханням інвалідів неповний робочий день або неповний робочий тиждень;
– вжити додаткових заходів щодо безпеки праці, які відповідають специфічним особливостям цієї категорії працівників.
– надати інвалідам пільгові умови праці.
Залучення інвалідів до надурочних робіт і робіт у нічний час без їх згоди не допускається.
Інваліди, які не мають змоги працювати на підприємствах, можуть займатися надомною формою праці відповідно до рекомендацій МСЕК та наявності у них відповідних на те побутових умов.
Для виконання роботи вдома підприємство забезпечує інвалідів основною і допоміжною сировиною, матеріалами, напівфабрикатами, інструментом, та всім необхідним для виконання поставленої роботи.
Місячні завдання таким інвалідам повинні мати індивідуальних характер, і повинні коригуватися підприємством з урахуванням результатів їх праці.