 |
|
Мовні норми. Навести приклади.
Норма літературної мови – це сукупність мовних засобів, що відповідають системі мови і сприймаються її носіями як зразок суспільного спілкування у певний період розвитку мови.
Розрізняють орфоепічні, орфографічні, лексичні, граматичні, стилістичні, пунктуаційні та акцентологічні норми.
Орфоепічні норми регулюють правильну вимову звуків, словосполучень. В українській мові треба розрізняти вимову [г] [ґ], наприклад: гречка – ґречний; ґрунт – гурт. Порушення норми є вимова африкат у два звуки: дослідження, походження.
Акцентологічні норми регулюють наголошуваність слів. Зазначимо, що на наголос впливають діалекти та інші мови. Дедалі скорочується кількість слів з дублетним (подвійним) наголосом. Слід пам’ятати, як правильно наголошувати: новий, фаховий, випадок, рукопис, книжки.
Наголосом можна виділити найголовніше слово:
Ми взяли участь у діловій нараді
Ми взяли участь у діловій нараді
Ми взяли участь у діловій нараді
Лексичні норми встановлюють норми слововживання. В українській мові треба вживати: заходи, а не міроприємства; наступний, а не слідуючий; будь-який, а не любий.
Граматичні норми регулюють творення слів, побудову словосполучень і речень. Наприклад: форми родового відмінка іменників чоловічого роду з закінченням –а, –я, –у, –ю звіту, плану, договору; менеджера, спеціаліста, фактора. У сучасні мові обмежено вживаються активні дієприкметники теперішнього часу, які під час перекладу, зокрема з російської, замінюються прикметниками або іменниками.
Російські дієприкметники Українські відповідники
Послідуючий наступний
Завідуючий завідувач
Поступающий вступник
Предшествующий попередній
Звертаємо на особливу увагу щодо вживання прийменникових конструкцій, поширених у діловому мовленні
Російські конструкції Українські відповідники
По долгу службы зі службового обов’язку
По небрежности через недбалість
По приказу за наказом
По делам службы у службових справах
По невнимательности через неуважність
По общему согласию за спільною згодою
По обыкновению як звичайно, як завжди
Стилістичні норми регулюють добір мовних засобів залежно від умов спілкування, відповідно до стилю мовлення. Для ділового стилю характерні сталі словосполучення – мовні штампи.
Норма Порушення норми
Брати участь приймати участь
Обіймати посаду займати посаду
Відшкодувати збитки возмістити збитки
Орфографічні норми регулюють правильне написання слів, уживання м’якого знака, апострофа, правопис прізвищ тощо. Пунктуаційні норми регулюють уживання розділових знаків.
Заява – це письмове повідомлення...
Домовитися про таке:
Синтаксичні норми – це загальноприйняті правила побудови синтаксичних конструкцій, які вивчає синтаксис.
Мовні норми, як правило, фіксуються у правописі, словниках, довідниках. У процесі розвитку літературної мови кількість і якість мовних варіантів змінюється. Культура мовлення полягає у тому, щоб досконало і якісно володіти мовними нормами.
і типи норм :
• орфоепічні ( вимова звуків і звукосполучень);
• графічні (передача звуків на письмі);
• орфографічні ( написання слів);
• лексичні (слововживання);
• морфологічні (правильне вживання морфем).
• синтаксичні (усталені зразки побудови словос-получень, речень);
• стилі стичні ( відбір мовних елементів відпові-дно до умов спілкування);
• пунктуаційні ( вживання розділових знаків).