 |
|
Роль редактора в підготовчому етапі
Даний етап починається з тематичного планування. Тематичний план видавництва є основним документом, що регламентує діяльність видавництва і представляє собою перелік творів, які повинні бути випущені за певний період (відповідно до профілю видавництва) із зазначенням імені автора, назви, мови видання, тиражу та інших відомостей.
Тематичне планування дозволяє надати виробництві випуску видань чіткість і організованість, уникнути дублювання. Добре поставлена робота в області тематичного планування створює передумови для випуску саме тих видань, які необхідні в даний час.
У видавничій практиці розрізняють наступні тематичні плани: перспективний план редакційної підготовки робіт і річний план випуску видань.
Перспективний план складається на кілька (3-5 років) вперед, щоб визначити головні напрямки роботи над капітальними багатотомними виданнями, зборами творів, науковими працями, а також над серійними виданнями і деякими оригінальними творами, підготовка яких неможлива без тривалої роботи авторів, перекладачів, редакторів і т.д.
На основі перспективного плану з урахуванням завдань, що стоять перед видавництвом, на найближчий рік розробляють план редакційної підготовки. У нього включаються видання, над якими видавництво буде працювати для забезпечення їх випуску в поточному році. Він є основою для складання річного плану випуску, що преставляє собою перелік видань, які вийдуть протягом календарного року, півріччя, кварталу. Тематичні плани випуску видань складають на основі авторських заявок, планів-проспектів.
Складання тематичних планів - складний творчий процес. Найважливішу роль у цій роботі відіграє редактор. Щоб впоратися з поставленим завданням, він повинен зі знанням справи відібрати теми для плану, підібрати авторів, контролювати виконання плану.
Успіх майбутнього видання залежить багато в чому від теми твори. Навіть кваліфікована розробка теми, відірваної від життя, дрібної за значенням, не може привести до створення гідного твору.
Проблемі вибору приділяється велика увага в книжкових видавництвах.
Основними критеріями відбору є актуальність теми, необхідність (або доцільність) видання та можливість випуску книги на цю тему в даний час.
Актуальність теми визначається політичним, науковим, соціально-економічним, культурнихм та виховним значенням твору. Однак таке загальне трактування поняття «актуальність» таїть у собі можливість не завжди вірного розуміння питання, тому що масштаби культурного, економічного або наукового значення проблеми далеко не завжди такі ясні, як може здатися на перший погляд.
Невірно вважати, що для наукового дослідження потрібна деяка історична перспектива», «дистанція часу», що з вивченням сучасної історії можна почекати. Звичайно, при дослідженні сучасних проблем у автора можуть виникнути додаткові труднощі, оскільки необхідно правильно вловити характер, значення, наслідки тих подій, які ще тільки відбуваються.
При плануванні випуску наукової літератури важливо враховувати, що критерієм актуальності теми наукового твору може бути не тільки можливість негайного використання закладених у ньому ідей на виробництві. Не можна знижувати випуск результатів фундаментальних досліджень.
Велику допомогу видавництвам у визначенні актуальность тематики майбутніх творів надає редакційна рада - регулярно чинний дорадчий орган при видавництві або редакції. До його складу входять вчені, кваліфіковані фахівці галузі, представники громадських організацій та керівні працівники видавництва.
Визначаючи доцільність видання книги на цю тему, слід враховувати, по-перше, якою мірою необхідно висвітлення її в друку, по-друге, чи обов'язково на цю тему випустити саме книгу, чи не можна обійтися іншою формою публікації. Правильно вирішити питання про доцільність видання конкретного твору можна, лише глибоко вивчивши, що було випущено на цю та близькі теми в останні роки, наскільки був задоволений попит читачів, чи не планується випуск видання на подібну тему в іншому видавництві і т.п.
Не менш важлива і друга сторона цього питання: чи потрібно на цю тему випустити саме окреме видання - книгу або брошуру. Дуже часто в практичній роботі, наприклад у галузі видання наукової літератури, ми стикаємося з фактом, коли тема сама по собі має науковий інтерес і має право на існування, але випуск книжкового видання не доцільний. Книга не єдина форма фіксації і пропаганди праці вченого. Дослідження може бути опубліковано у вигляді повідомлення в журналі. І тільки в тому випадку, коли робота має особливо важливе значення і представляє громадський інтерес, вона може бути випущена окремим виданням. Зрілість редактора має проявитися, зокрема, в тому, щоб вибрати таку форму видання, яка відповідала б темі і булла б економічно виправданою.
Нарешті, про можливість випуску видання на певну тему. На практиці рідко буває так, щоб тему включили у план, не замислюючись, чи можливо в рамках встановлених термінів виконати поставлену задачу, чи є автор, який готовий зробити цю роботу, чи є у видавництва фінансові та матеріально-технічні можливості, щоб здійснити задумане видання, чи буде книга рентабельною або економічно виправданою. Ці обставини треба обов'язково враховувати, щоб компетентно відповісти на питання про можливості видання. Звичайно, як і в багатьох інших випадках, редактор приймає рішення тільки після консультацій з працівниками виробничого відділу.
Виникають і питання при підборі авторів. Вважається безперечним, що вдало підібрати автора (авторський колектив) - означає багато в чому забезпечити вихід необхідного видання. Саме на цю сторону роботи повинен звертати увагу редактор.
Перша і дуже важлива турбота редактора - видавничий портфель, який є основою всієї редакторської діяльності.
Редактор повинен знайти актуальні, цікаві теми, відшукати автора. Якщо тема або несподіваний ракурс її розкриття не знайде у автора відгуку, видання вийде нудним, рядовим. Тут дуже багато залежить від редактора.
У пошуках тем і авторів редактору необхідно «перелопатити» гори літератури, відвідати безліч виставок, побувати на численних дискусіях, наукових радах організацій, пов'язаних з видавництвом своєю тематикою і профілем. Таким чином, активізуючи свою роботу на підготовчому етапі, редактор повинен прагнути до розширення творчих зв'язків.
Від автора, його знань, досвіду, творчих можливостей залежить багато чого: чи отримає видавництво ту роботу, яка потрібна, чи отримає її вчасно; чи буде рукопис повною мірою задовольняти видавництво або потрібно доробка твору і т.п. Тому тематичне планування передбачає не тільки визначення тем, але і остаточне вирішення питання про те, хто зможе впоратися з темою, написати гідний твір. Важливе завдання всіх редакційних працівників - постійно розширювати авторський актив, знаходити нових людей, залучати їх до співпраці, робити своїми однодумцями. Видавничі удачі немислимі без систематичної роботи по вивченню творчих можливостей авторів.
Висока вимогливість, принциповість при вирішенні питання про те, кого запросити в якості автора сприяють успіху роботи. Практика показує, що навіть самого кваліфікованого редактора спіткає невдача, якщо він невимогливо підійде до автора, допустить лібералізм, поставиться поблажливо до твору, що потребує великого доопрацювання.
Попередню роботу над створенням авторського оригіналу ще до укладення договору з автором веде провідний (зараз випускаючий редактор). Він буде брати участь у всій подальшйї редакційно-видавничій обробці оригіналу. В процесі попередньої роботи випусковому редактору необхідно визначити вид майбутнього видання, його цільове призначення, читацьку адресу. Він також повинен виявити, чим це видання буде відрізнятися від раніше виданих на цю або близьку тему.
Випускаючий редактор зобов'язаний всебічно вивчити й оцінити подання автором плану або план-проспекту майбутнього видання. У разі необхідності (якщо він не знає можливостей автора) провідний редактор може попросити автора показати частину або цілий розділ оригіналу.
До оцінки планів, планів-проспектів, авторських заявок або окремих розділів можуть залучатися члени редакційної ради, представники наукових установ, зацікавлених підприємств і організацій. Термін попереднього розгляду та оцінки названих авторських матеріалів не повинен перевищувати 1,5 місяця з дня їх надходження. За цей час редактор від імені видавництва зобов'язаний повідомити автора, приймає його пропозицію або відхиляє.
Авторський (видавничий) договір є формою угоди автора з видавництвом, він регламентує їх правові відносини. Важливо підкреслити, що автор і видавець, уклавши договір, переслідують єдину мету - випустити книгу корисну, потрібну. Загальна мета визначає, природньо, характер цих відносин, які крім юридичних аспектів включають і творчу співдружність на всіх етапах видавничого процесу.
Після укладання договору з автором починається досить відповідальна стадія, яку можна назвати авторською, - автор працює над рукописом. Робота ця не повинна проходити без участі редактора. Це обумовлено декількома факторами.
По-перше, кожен автор індивідуальний, має власне світоглядне мислення, і часто індивідуальність автора може принизити як соціальну, так і наукову значимість роботи. Завдання редактора - допомогти автору підібрати необхідні аспекти викладу проблем у цій роботі, допомогти знайти потрібну «точку відліку» в логічному трактуванні проблеми, зробити твір більш зрозумілим і простим для передбачуваного кола читачів. Якщо твір полемічний, автор може в силу свого індивідуального сприйняття допустити зайву різкість в оцінці напрямків мислення своїх опонентів, що не піде на користь твором в цілому.
По-друге, автор, будучи фахівцем у даній області знань, може «придушити» рукопис спеціальною термінологією, і в результаті робота в цілому може стати або вузькоспеціальною (а для таких робіт є відповідні видавництва і редакції), або непридатною як для вузького кола фахівців, добре знайомих з викладеними проблемами, так і для масового читача через недостатність своєї загальної підготовки і нездатності розібратися в нагромадженні термінів.
По-третє, завданням редактора в роботі з автором над рукописом є економія місця на кожній сторінці, але аж ніяк не спотворення змісту твору. Часто автори заперечують проти будь-яких скорочень їх роботи. Відбувається це найчастіше з-за невірного розуміння ними принципу ясності викладу. В даному випадку остаточне рішення має бути за редактором (тобто за видавництвом, редакцією).
Продуктивною формою співпраці редактора і автора на цій стадії є співбесіди, на яких обговорюються найбільш складні аспекти роботи: коло використовуваних джерел, питання побудови твору, його загальна тональність. Редактор допомагає автору отримати у видавництві необхідні напрями в архівах, рукописних відділах спеціальних бібліотек.
У деяких видавництвах систематично випускаються для внутрішнього користування різні пам'ятки авторам. У таких документах зазвичай викладаються права і обов'язки автора, вимоги до оформлення рукопису, особливості використання графічного матеріалу та інші питання. Публікуються і пам'ятки редакторам.
Треба познайомити автора з усіма цими документами, пояснити йому, в якому вигляді повинен бути представлений рукопис, як слід будувати таблиці, готувати ілюстрації, давати виноски на цитати, посилання на джерела і т.д. Вся ця робота дуже істотна.
Інший важливий обов'язок редактора - перегляд частин, глав твору, над якими автор ще продовжує працювати. Складні обов'язки, пов'язані з підготовкою до друку рукописів, вже прийнятих до виробництва, майже завжди заважають виконувати цю роботу, яка формально не планується. Треба, однак, знайти час і можливість провести таке попереднє читання. Багато редактору стане тоді ясніше, він зможе, поки ще не пізно, застерегти автора від помилок і промахів, допомогти йому зрозуміти свої слабкості, подолати їх. І ці зусилля окупляться з лишком.