Главная | Обратная связь

Застереження щодо застосування

Інформація для лікаря: Введення може здійснюватися тільки у спеціально обладнаних для анестезії приміщеннях і тільки персоналом, який має достатню кваліфікацію та досвід. Використовувати прилади, за допомогою яких можна стежити за концентрацією у вдихуваному аби видихуваному повітрі. У хворих на ІХС при проведенні анестезії, важливо підтримувати нормальні значення параметрів гемодинаміки для запобігання ішемії міокарда. У хворих з підвищеним внутрішньочерепним тиском застосовувати з обережністю; може знадобитись гіпервентиляція. Значно посилює дію недеполяризуючих міорелаксантів. У концентраціях до 0,75 % є безпечним і ефективним засобом для підтримки анестезії при кесаревому розтині. Застосування не супроводжується появою пов’язаних з цим небажаних реакцій в організмі матері або новонародженої дитини. Анестезія ним може спричинити гіперметаболічний стан скелетних м’язів, що супроводжується збільшенням споживання кисню і розвитком с-му, відомого як злоякісна гіпертермія.
Інформація для пацієнта: Не можна керувати автомобілем протягом тривалого періоду часу або працювати з механізмами

Найменування: Фторотан (Phtorothanum)

Показання до застосування:
Фторотан є могутнім наркотичним засобом, що дозволяє використовувати його самостійно (з киснем або повітрям) для досягнення хірургічної стадії наркозу або як компонент комбінованого наркозу у поєднанні з іншими наркотичними препаратами, головним чином із закисом азоту.
Під фторотановим наркозом можна проводити різні оперативні втручання, зокрема на органах черевної і грудної порожнин,
у малюків і осіб літнього віку. Незаймистість робить можливим його застосування при використанні під час операції електро- і рентгеноаппаратури.
Фторотан зручний для застосування при операціях на органах грудної порожнини, оскільки не викликає роздратування слизистих оболонок дихальних шляхів, пригноблює секрецію, розслабляє дихальну мускулатуру, що полегшує проведення штучної вентиляції легенів. Фторотановий наркоз може використовуватися у хворих бронхіальною астмою. Особливо показано застосування фторотана у випадках, коли необхідно уникати збудження і напруги хворої (нейрохірургія, офтальмохірургія і ін.).

Фармакологічна дія:
Могутній наркотичний засіб для інгаляційного наркозу.
Фармакокинетічеськи фторотан відрізняється легкою всмоктуваністю з дихальних шляхів і швидким виділенням легенями в незміненому вигляді; лише невелика частина фторотана метаболізіруєтся в організмі. Препарат надає швидка наркотична дія, що припиняється незабаром надалі закінчення інгаляції.
Пари фторотана не викликають роздратування слизистих оболонок. Істотних змін газообміну при наркозі фторотаном не відбувається; артеріальний тиск зазвичай знижується, що частково пов'язане з пригноблюючим впливом продукту на симпатичні ганглії і з розширенням періферічеськнх судин. Тонус блукаючого нерва залишається підвищеним, що створює умови для брадикардії. В деякій мірі фторотан надає депрімірующєє дію на міокард . Крім того, фторотан підвищує сприйнятливість міокарду до катехоламінів: введення адреналіну і норадреналіну під час наркозу може викликати фібриляцію шлуночків. Фторотан не надає вплив на функцію нирок.

Фторотан спосіб застосування і дози:
Для введення в наркоз починають з подачі фторотана в концентрації 0,5 про. % (з киснем), потім впродовж 1,5 - 3 мін збільшують її до 3-4 про. %. Для підтримки хірургічної стадії наркозу застосовують концентрацію 0,5 - 2 про. %.
При використанні фторотана свідомість вимикається зазвичай через 1-2 мін надалі почала вдихання його пари. Через 3-5 мін наступає хірургічна стадія наркозу. Через 3 - 5 мін надалі припинення подачі фторотана хворі починають прокидатися. Наркозна депресія повністю зникає через 5 - 10 мін надалі короткочасного і через 30 - 40 мін надалі тривалого наркозу. Збудження спостерігається не часто і виражено слабо.
При наркозі фторотаном надлежіт точно і плавно регулювати подачу його пари. Треба враховувати швидку зміну стадій наркозу. Тому фторотановий наркоз проводять за допомогою спеціальних випарників, розташованих поза системою циркуляції. Концентрація кисню у вдихуваній суміші зобов'язана бути не нижче 50%. Для короткочасних операцій фторотан іноді використовують і ще за допомогою звичайної маски для наркозу. При подачі фторотана на маску в кількості 30--40 крапель в хвилину, період збудження триває в межах 1 міни, а хірургічна стадія наркозу наступає зазвичай на 3 - 5-ій хвилині. Як правило, починають з подачі на маску фторотана із швидкістю 5 - 15 крапель в хвилину, потім подачу швидко збільшують до 30 - 50 крапель в хвилину; для підтримки хірургічної стадії наркозу подають 10 - 25 крапель в хвилину. Застосовувати фторотан через маску у малюків не рекомендується.
Щоб уникнути побічних явищ, пов'язаних із збудженням блукаючого нерва (брадикардія, аритмія), хворому до наркозу вводять атропін або метацин. Для премедикації переважно користуватися не морфіном, а промедолом, який менше порушує центри блукаючого нерва.
При потребі підсилити релаксацію м'язів переважно призначати релаксанти деполяризуючого типу дії (дітілін); при використанні
продуктів недеполяризуючого (конкурентного) типу дозу в последствіїдніх зменшують проти звичайної. Концентрація фторотана при використанні
міорелаксантів (при керованому диханні) не зобов'язана перевищувати 1 - 1,5 про.%.
Гангліоблокатори призначають в менших дозах, оскільки їх дія потенціюється фторотаном.

Фторотан протипоказання:
Наркоз фторотаном не належить використовувати, при феохромоцитомі (пухлини надниркових), вираженому гіпертиреозі (хвороба щитовидної залози) і в інших випадках коли підвищений вміст в крові адреналіну, при вираженому гіпертиреозі. Обережно треба використовувати його у хворих з порушеннями ритму серця, при гіпотензії, органічних ураженнях печінки. При гінекологічних операціях належить враховувати, що фторотан може викликати пониження тонусу мускулатури матки і підвищену кровоточивість. Застосування фторотана в акушерство-гинекологичеськой практиці повинне обмежуватися лише тими випадками, коли релаксація матки є показаною. Під впливом фторотана знижується сприйнятливість матки до продуктів, що викликають її скорочення (алкалоїди спориньі, окситоцин).
При наркозі фторотаном не можна використовувати адреналін і норадреналін щоб уникнути аритмій.

Фторотан побічні дії:
При наркозі фторотаном у зв'язку з пригнобленням симпатичних гангліїв і розширенням периферичних судин можлива висока кровоточивість, що вимагає ретельного проведення гемостаза, а при потребі відшкодування крововтрати.
У зв'язку з швидким пробудженням надалі припинення наркозу хворі можуть відчувати біль, тому необхідне раннє застосування анальгетиків.
Іноді у в последствіїоперационном періоді спостерігається озноб (унаслідок розширення судин і тепловтрати під час операції). У цих випадках хворі потребують зігрівання грілками. Нудота і блювота зазвичай не виникають, проте належить враховувати можливість їх появи у зв'язку з введенням анальгетиків (морфіну).
Слід враховувати, що у осіб, що працюють з фторотаном, можуть розвинутися алергічні реакції.
Форма випуску:
У добре укупоренних склянках оранжевого скла по 50 мл.
Синоніми:
Галотан, Флуотан, Наркотан, Анестан, Флуктан, Галан, Родіалотан, Сомнотан.
Умови зберігання:
Список Би. У сухому, прохолодному, захищеному від світла місці.
Фторотан склад:
1,1,1-тріфтор-2-хлор-2-брометаню.
Безбарвна, прозора, рухома, легко летюча рідина із запахом, що нагадує запах хлороформу, солодким і пекучим смаком. Щільність 1,865 - 1,870. Температура кипіння (перегонки) + 49 - 51 С°. Мало розчинимо у воді (0,345 %), змішується з безводим спиртом,
ефіром, хлороформом, трихлоретиленом, маслами. Коефіцієнт розподілу масло/вода 330. Пружність пари при температурі + 20 С°
рівна 241,5 мм рт. ст. Фторотан не горить і не запалав. Під дією світла фторотан поволі розкладається.

ІНСТРУКЦІЯ