 |
|
ПИТАННЯ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ЗАЛІКУ
1. Роль теорії доказів у кримінальному судочинстві, її взаємозвʼязок з іншими юридичними науками.
2. Поняття і класифікація доказів.
3. Збирання доказів у кримінальному провадженні.
4. Недопустимість доказів отриманих внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.
5. Слідчі (розшукові) дії як спосіб збирання доказів.
6. Шляхи перевірки доказів та їх процесуальних джерел.
7. Процесуальні джерела доказів та їх види.
8. Способи фіксації доказів у кримінальному провадженні.
9. Способи збирання доказів стороною обвинувачення.
10. Збирання доказів стороною захисту.
11. Особливості доказування в стадії підготовчого провадження.
12. Показання як джерело доказів. Види показань.
13. Співвідношення оцінки та перевірки доказів.
14. Документи як джерела доказів.
15. Висновок експерта як джерело доказів та особливості його оцінки.
16. Особливості доказування в стадії провадження за нововиявленими обставинами.
17. Критерії оцінки доказів.
18. Особливості доказування при провадженні дізнання.
19. Використання показань з чужих слів у доказуванні.
20. Особливості доказування у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів медичного характеру.
21. Зберігання речових доказів і документів та вирішення питання про них.
22. Особливості доказування у кримінальному провадженні щодо неповнолітніх.
23. Використання у доказуванні міжнародної правової допомоги.
24. Доказування в стадії виконання судових рішень.
25. Кримінально-процесуальне доказування та його значення у судочинстві.
26. Предмет і мета доказування: поняття і характеристика.
27. Суд (слідчий суддя) як субʼєкт доказування.
28. Предмет показань потерпілого. Критерії оцінки показань потерпілого.
29. Спільність та відмінність етичних норм і норм доказового права.
30. Роль презумпції невинуватості в процесі доказування.
31. Особливості процесу доказування в стадії касаційного провадження.
32. Правила оцінки доказів.
33. Шляхи перевірки доказів та субʼєкти перевірки доказів у кримінальному процесі.
34. Речові докази у кримінальному провадженні.
35. Зміст елементів процесу доказування та їх характеристика.
36. Особливості процесу доказування в стадії досудового розслідування.
37. Доказове право і теорія доказів: поняття та співвідношення.
38. Взаємодія – протидія норм моралі і права в доказуванні.
39. Науково-технічні засоби, що використовуються у кримінально-процесуальному доказуванні та вимоги до них.
40. Прокурор як субʼєкт доказування.
41. Роль процесуальних гарантій в доказуванні.
42. Особливості збирання доказів на різних стадіях судочинства.
43. Особливості процесу доказування в стадії апеляційного провадження.
44. Захисник, як субʼєкт доказування.
45. Використання спеціальних знань в процесі доказування.
46. Субʼєкти доказування у кримінальному процесі. Їх класифікація.
47. Особливості процесу доказування в стадії судового розгляду.
48. Роль процесуальної форми у доказуванні і забезпеченні прав і законних інтересів громадян.
49. Особливості доказування в стадії перегляду судових рішень Верховним Судом України.
50. Особливості доказування у кримінальному провадженні на підставі угод.
51. Особливості доказування у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
52. Особливості доказування у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів виховного характеру.
53. Особливості доказування у кримінальному провадженні, яке містить відомості, що становлять державну таємницю.
54. Межі і обсяг доказування у кримінальному провадженні.
55. Теорія і практика способів збирання і перевірки доказів.
56. Процесуальний порядок застосування науково-технічних засобів і перспективи подальшого їх удосконалення у кримінально-процесуальному доказуванні.
57. Поняття і значення показань свідка в ході досудового і судового провадження.
58. Процесуальний порядок і тактичні прийоми допиту свідка.
59. Показання неповнолітнього свідка у доказуванні.
60. Застосування конституційних і процесуальних гарантій прав потерпілих при їх допиті у кримінальному судочинстві.
61. Особливості збирання, перевірки та оцінки речових доказів.
62. Внутрішнє переконання у оцінці доказів.
63. Недопустимість доказів та відомостей, які стосуються особи підозрюваного, обвинуваченого.
64. Значення рішень інших судів у питаннях допустимості доказів.
65. Безпосередність дослідження показань, речей і документів у доказуванні.
66. Значення використання режиму відеоконференції при проведенні процесуальних дій у доказуванні.
67. Особливості дослідження доказів під час судового розгляду.
68. Слідчий як субʼєкт доказування.
69. Доказування цивільного позову у кримінальному провадженні.
70. Зʼясування достовірності показань свідка.