Главная | Обратная связь

Івано-Франківська область

Карпатський регіон

Середня висота Карпатських гір — 1200-1400 метрів. Найвища гора Говерла заввишки 2061 метр, вона знаходиться на Чорногірському хребті, який розділяє Закарпатську та Івано-Франківську області. Сніговий покрив у горах тримається зазвичай близько п'яти місяців — з листопада по березень. Для гірськолижних ту­ристів розвивається інфраструктура, яка включає лижні бази, санаторії, готелі, ресторани тощо.

Гори розташовані на території чотирьох об­ластей України: Львівської, Закарпатської, Івано-Франківської і Чернівецької. Регіон також умовно поділяється на дві частини — Прикарпаття і Закарпаття. Однак у зв'язку з географічним по­ложенням до Карпатського регіону включають також Тернопільську та Хмельницьку області. Це пов'язано з тим, що на території Львівської, Тер­нопільської, Хмельницької областей є мальовничі пасма з гористих пагорбів — Розточчя і Товтри (місцева назва у Тернопільській та Хмельницькій областях — Медобори). Між Розточчям, Товтрами з одного боку та Карпатами з другого протікає по­тужна водна артерія — Дністер. Таким чином, однотипна місцевість, практично позбавлена рів­нин, та річкова мережа, яка об'єднувала землі до­вкола Дністра, утворили «малу батьківщину» для місцевого українського населення з мовною одно­рідністю, схожими традиціями, спільною історією та долею.

Історія земель Карпатського регіону різнобарв­на—у далекому минулому тут жили скіфи, сармати, фракійці, кельти, готи, алани, авари, болгари та багато інших народів. Ці території, населені здебільшого вже українським населенням, стали у XI столітті осередком Галицького князівства, яке наприкінці XII століття об'єдналося в одну державу з Волинським князівством. Галицько-Волинська держава проіснувала до середини XIV сто­ліття, згодом ці землі побували у складі Литви, Польщі, а в XVIII столітті були розділені між Ро­сією та Австрією: території сучасних Львівської, ! !н карпатської, Івано-Франківської та Чернівецької областей відійшли до складу Австрії, а прилеглі і території сучасних Тернопільської та Хмельниць­кої областей опинилися під владою Росії. У пер­шім половині XX століття ці ж землі були перерозподілені між Чехословаччиною (Закарпаття), Польщею (Івано-Франківська, Львівська області), Румунією (Чернівецька область) та СРСР (Хмель­ницька область). Після Другої світової війни те­риторії з українським населенням увійшли до складу Української PCP, однак навіть зараз, через півстоліття перебування у складі України, ця час­тина української землі дивує своїм колоритом та неординарністю.

Велика кількість архітектурних, історичних, природних, археологічних пам'яток, неповторні мальовничі ландшафти, чудовий клімат, гостин­ність місцевих людей — незаперечне багатство Карпатського регіону.

 

Івано-Франківська область

Івано-Франківська область займає площу 13,9 тисяч квадратних кілометрів і має населення близько півтора мільйона мешканців. Область перетинають три основні транспортні артерії з півночі на південь через Рогатин і Яремче заходу на схід через Долину та Городенку, і ще одна магістраль йде з Івано-Франківська через Коломию на Чернівці. Для туристів в області діє понад 100 тури­стичних закладів відпочинку, які можуть при­йняти до 15 тисяч туристів одночасно. Івано-Франківщина приваблива для туристів завдяки великій кількості цікавих визначних місць (по­над 3500 пам'яток історії культури, з них майже 100 — національного значення), розташованих на невеликій території зі зручним транспортним сполученням.

Гори займають 43% площі Івано-Франківської області і поділяються на два гірських масиви — Горгани (найвища гора Сивуля — 1818 метрів) та Чорногора (найвища гора Говерла — 2061 метр). Близько половини гірської місцевості вкрито лісами, де переважають смереки, ялини, буки та дуби, однак зустрічаються і сосни, кедри, берези. Безлісі частини високогір'я місцеве населення називає полонинами, на них пастухи випасають отари овець. Місцеві чабани влітку живуть у високогірних колибах, де з молока овець виготовляють місцевий гострий сир — бринзу. Річки Карпат впадають у дві артерії — Дністер і Прут. У гірських річках чимало рідкісних видів риби — форель, лосось, марена та інші.

 

Буковель

Гірськолижний курорт Буковель розташова­ний поблизу села Паляниця, що за дев'ять кіло­метрів від траси Р 24, на висоті 920 метрів. Від­стань від Івано-Франківська — 100 кілометрів, від Яремче — близько 30 кілометрів, від Яблуниці — 15 кілометрів, від Татарова — 12 кіломе­трів, від Ясіні — 25 кілометрів, від Ворохти — 15 кілометрів. Поруч височіють гори Синяк (1665 метрів) і Хом'як (1542 метрів).

Завдяки тому, що схили курорту розташовані на північному боці гір, гірськолижний сезон тут починається рано. Практично всі траси оснащені сніговими гарматами, це дозволяє обслуговува­ти лижників на основних трасах навіть у зими, коли снігу випадає мало. Зазвичай сезон катання триває з початку листопада до середини квітня. Слід додати, що Буковель має багато можливос­тей для цілорічного відпочинку — тут відкрито лікувальний центр із мінеральною водою «Буковельська». Узимку і влітку тут проводяться конкурси, фестивалі, свята, які дозволяють уріз­номанітнити відпочинок і приваблюють багато туристів.

Витяги курорту Буковель розміщені на п'яти горах — Буковель (1139 метрів), Чорна Клева (1241 метр), Довга (1372 метри), Бульчиноха (1455 метрів), Бабин Погар (1180 метрів).

Інфраструктура Буковеля — найкраща з усіх українських гірськолижних курортів, працює 15 витягів: 11 чотирикрісельних витягів завдовжки 650-1450 метрів, один трикрісельний завдовжки 1100 метрів, один двокрісельний завдовжки 1000 метрів, два бугелі (завдовжки до 1000 метрів). Та­кож є мультиліфти для початківців. Для спусків є понад 80 трас, їхня сукупна довжина становить понад 50 кілометрів. Усі траси обладнані снігови­ми гарматами, утрамбовуються ратраками, на ба­гатьох трасах встановлено нічне освітлення.

До послуг відпочивальників п'ять пунктів прокату спорядження. Вони розташовані біля нижніх станцій бугельного (7), двокрісельного (2) та чотирикрісельного (5) витягів. Прокатні пункти мають камери схову, роздягальні, душові кабіни, ski-сервісні центри. Прокатні пункти пра­цюють переважно з 9.00 до 20.00. Спорядження в прокатних пунктах оновлюється щорічно, бо по­стійно проводиться розпродаж застарілих комп­лектів. Оскільки Буковель — курорт високого рівня, то й спорядження пропонується досить пре­стижних виробників, зокрема, Salomon, Rossignol та інших. Є спорядження як для дорослих, так і для дітей. Ski-сервіс включає встановлення крі­плень на лижі і сноуборди, заточування кантів на станку, шліфування та відновлення підошви лиж та сноубордів, гаряче наплавлення парафіну, ре­монт спорядження.

Біля нижньої станції двокрісельного витягу (2) є кваліфікована лижна школа, де навчають основ катання, а також спортивних прийомів спуску для більш досвідчених лижників, крім того є курси карвінгової техніки.

Для дітей споруджено великий дитячий майданчик площею 4000 квадратних метрів із мультиліфтом, лижною каруселлю. Досвідчені інструктори запропонують повну дитячу програму навчання гірськолижного спуску, яка завершується виїздом на «дорослі» траси.

У селах Микуличин і Татарів, що біля Паляниці, немає витягів, однак вони також обслуговують туристів, які катаються на трасах Буковеля. Тут багато приватних готелів, закладів чарчунам ня та прокатних пунктів. Вигода проживання в цих сусідніх селах полягає в тому, що тут дешевше і зупинятися, і харчуватися (у кілька разів), аніж у Буковелі. Також немає галасу і метушні, що вирує біля великого курорту. У сезон у Буковелі значно важче знайти місце, тож навіть людям зі значним статком доводиться оселятися у сусідніх селах. Не­зважаючи на деяку відстань до Буковеля, добира­тися туди неважко — регулярно курсують автобуси, мешканців приватних садиб доставлять господарі на власному автотранспорті, можна викликати таксі з Яремчі. Молоді компанії взагалі полюбля­ють пройтися 10-15 кілометрів пішки, якщо дозво­ляє погода, оскільки дорогою можна бачити над­звичайно мальовничі зимові карпатські краєвиди.

До Буковеля без проблем можна дістатися і з Яблуниці, і з Яремчі, навіть для мешканців Івано-Франківська немає потреби наймати по­мешкання на ніч — 100 кілометрів дороги швидко долаються, залишається ще багато часу на катання.

Узимку Буковель наповнює різноманітна пу­бліка. Курорт нагадує вулик — тут так гамірно, що новоприбулі відразу поринають у гірськолижну атмосферу з головою, забувають усі повсякденні проблеми і повністю віддаються катанню. У вихід­ні тут може відпочивати до 15000 осіб на день — і невеличке село перетворюється на велике за прикарпатськими мірками «містечко». Дедалі більше Паляниця нагадує містечко і зовнішнім виглядом — воно так швидко розбудовується, що вже за рік його важко впізнати, готелі ростуть, як карпатські гриби після теплого дощу. Після но­ворічних свят, коли їдеш у Буковель, дорогою ба­чиш спорожнілі села — туристів вже не багато, а в Буковелі, як в іншому світі, — людно і гамірно. Буковель — дорогий курорт, ціни на витяги, про­живання і харчування тут високі, але все одно він щороку наповнюється різноманітною публікою — стільки витягів в одному місці є тільки в Буко­велі, поки що гідного конкурента йому в Україні немає.

Завдяки хорошим інвестиціями на Буковелі відкрили оздоровчий центр — гірськолиж­ний курорт має шанс стати хорошим цілорічним лікувально-профілактичним курортом. Зокрема зараз на курорті може проводитися оздоровлення людей з проблемами опорно-рухового апарату, проблемами шлунково-кишкового тракту та се­човивідних шляхів. Крім того, на курорті кожен бажаючий зможе пройти ряд косметологічних Wellness та SPA-процедур (програми догляду за тілом), які сприятимуть покращенню загально­го стану організму, зовнішнього вигляду, а що головне, самопочуття та хорошого настрою. На Буковелі є багато якісного і дорогого медичного обладнання: УЗД апарат нового покоління, клі­нічна лабораторія, яка дозволяє миттєво зробити різноманітні аналізи, комп'ютерний тракційний стіл TRITON (обладнання, яке дозволяє лікувати всі захворювання хребта, суглобів), система ви­тяжки Тритон лікує скелетні тканини і м'язи тіла, LPG М6 KeyModule (апарат для лікування м'язів та сполучних тканин), альфа-капсула (багатоці­льове обладнання для водолікування та світло-лікування). Можна пройти такі процедури: ваку­умний масаж (комплекс процедур, спрямований на поліпшення кровообігу, лімфодренажу, покра­щення тонусу м'язів), гідроколонотерапія (деток­сикація організму та виведення шлаків), багато­функціональні гідромасажні ванни, лікувальні масажі, різноманітні SPA-процедури, косметичні програми. Розпочато лікування мінеральними водами «Буковельська №1» та «Буковельська №2», вживання яких безкоштовне для відпочивальни­ків, після консультацій із лікарем (є спеціальна бюветна кімната).

Широкі можливості на Буковелі і для літніх розваг. Зокрема пропонуються різноманітні пі­шохідні маршрути — на гору Довга (одноденний, приблизно п'ять годин), на гору Довбушанка (одноденний), на полонину Ведмежа зі сходжен­ням на гору Хом'як, відвідинами водоспаду Гук. Є стенд для занять скелелазанням. Також є прокат веломобілів, байдарок, батута, роликів, самокатів, велосипедів. Можна пограти в пейнтбол, волейбол, футбол та інші літні ігри.

Гора Буковель

Витяг 1R, чотирикрісельний. Верхня стан­ція — гора Буковель (1127 метрів), нижня — Во­рота Буковеля (859 метрів). Довжина 740 метрів, перепад висот 268 метрів, пропускна здатність 2400 осіб на годину. Траси освітлюються, є про­кат спорядження, біля нижньої станції — каса. Основні траси: 1С (для початківців, довжина — 1587 метрів, перепад висот — 234 метри), 1D (для досвідчених лижників, довжина — 335 метрів, пе­репад висот — 8о метрів), 1А (для досвідчених лижників, довжина — 1356 метрів, перепад висот — 266 метрів), 1В (для спортсменів та експертів, до­вжина — 296 метрів, перепад висот — 95 метрів).

Витяг 2R, чотирикрісельний. Верхня стан­ція — гора Буковель (1127 метрів), нижня — уро­чище Щівки (900 метрів). Довжина траси — 1067 метрів, перепад висот — 227 метрів, пропус­кна здатність — 2400 осіб на годину. Є фанпарк зі штучними перешкодами.

Витяг 2, двокрісельний. Верхня станція — гора Буковель (1115 метрів), нижня — урочище Щівки (900 метрів). Довжина траси — 1000 метрів, пе­репад висот — 215 метрів, пропускна здатність — 808 осіб на годину. Є фанпарк зі штучними перешкодами, прокат спорядження, біля ниж­ньої станції — каса, лижний магазин, медпункт, камера схову, сувенірний ринок. Основні тра­си: 2В (для початківців, довжина — 1459 метрів, перепад висот — 225 метрів), 2А (для досвідче­них лижників, довжина — 760 метрів, перепад висот — 213 метрів).

 

Гора Чорна Клева

Витяг 5, чотирикрісельний. Верхня стан­ція — гора Чорна Клева (1246 метрів), нижня - урочище Зарва (910 метрів). Довжина 1548 метрів, перепад висот 336 метрів, пропускна здатність 2400 осіб на годину. Основні траси: 5В (легка для початківців, довжина 1446 метрів, перепад ви­сот 131 метр), 5G (для досвідчених лижників, до­вжина 2106 метрів, перепад висот 330 метрів), 5Н (для досвідчених лижників, довжина 1549 метрів, перепад висот 299 метрів), 5С (для досвідчених лижників, довжина 332 метри, перепад висот 90 метрів), 5D (для досвідчених лижників, довжи­на 764 метри, перепад висот 145 метрів), 5F (для спортсменів та експертів, довжина 494 метри, перепад висот 180 метрів), 5Р (для спортсменів та експертів, довжина 786 метрів, перепад висот 235 метрів).

Витяг 8, чотирикрісельний. Верхня станція знаходиться на висоті 1100 метрів, нижня - уро­чище Гниляк (925 метрів). Довжина 859 метрів, перепад висот 175 метрів, пропускна здатність 2400 осіб на годину. Є фанпарк зі штучними перешкодами. Основні траси: 8А (для досвідче­них лижників, довжина 823 метри, перепад висот 148 метрів), 8В (для досвідчених лижників, до­вжина 757 метрів, перепад висот 161 метр), 8С (для досвідчених лижників, висота 735 метрів, перепад висот 150 метрів).

 

Гора Довга

Витяг 12, чотирикрісельний. Верхня станція — гора Довга (1372 метри), нижня — полонина Буко­вина (1190 метрів). Довжина 1024 метри, перепад висот 182 метри, пропускна здатність 2400 осіб на годину. Основні траси: 12А (для досвідчених лижників, довжина 1456 метрів, перепад висот 218 метрів), 12В (для досвідчених лижників, до­вжина 758 метрів, перепад висот 166 метрів), 12С (для досвідчених лижників, довжина 339 ме­трів, перепад висот 113 метрів), 12D (для досвідче­них лижників, довжина 440 метрів, перепад висот 93 метри).

Витяг її, чотирикрісельний. Верхня станція — полонина Буковина (1210 метрів), нижня — уро­чище Гниляк (925 метрів). Довжина 1163 ме­три, перепад висот 285 метрів, пропускна здат­ність 2400 осіб на годину. Каса знаходиться біля нижньої станції. Основні траси: 11D (для до­свідчених лижників, довжина 1593 метри, пе­репад висот 272 метри), 11А (для досвідчених лижників, довжина 1316 метрів, перепад висот 262 метри), 11Е (для досвідчених лижників, до­вжина 716 метрів, перепад висот 150 метрів), 11В (для спортсменів та експертів, довжина 717 метрів, перепад висот 227 метрів), 11С (для спортсменів та експертів, довжина 408 метрів, пе­репад висот 148 метрів).

Витяг 16, чотирикрісельний. Верхня стан­ція — полонина Буковина (1210 метрів), нижня станція знаходиться на висоті 950 метрів. Довжи­на 847 метрів, перепад висот 260 метрів, пропус­кна здатність 2400 осіб на годину. Основні траси: 16А (для досвідчених лижників, довжина 1708 метрів, перепад висот 244 метрів), 16В (для до­свідчених лижників, довжина 839 метри, перепад висот 218 метрів), 16Е (для досвідчених лижників, довжина 580 метрів, перепад висот 109 метрів), 16С (для спортсменів та експертів, довжина 739 метрів, перепад висот 238 метрів), 16D (для спортсменів та експертів, довжина 528 метрів, перепад висот 170 метрів).

Гора Бабин Погар

Витяг 15, чотирикрісельний. Верхня станція гора Бабин Погар (1180 метрів), нижня стан­ція — урочище Гниляк (925 метрів). Довжина 1159 метрів, перепад висот 255 метрів, пропускна здатність 2400 осіб на годину. Основні траси: 15А (для досвідчених лижників, довжина 1208 ме­чик, перепад висот 257 метрів), 12В (для досвідчених лижників, довжина 331 метр, перепад висот 115 метрів), 15С (для досвідчених лижників, довжина 815 метрів, перепад висот 158 метрів), 15D (для досвідчених лижників, довжина 1173 метри, перепад висот 230 метрів).

Витяг 14, чотирикрісельний. Верхня стан­ція гора Бабин Погар (1180 метрів), нижня — ріка Вільшанець (960 метрів). Довжина 1947 метрів, перепад висот 220 метрів, пропускна здатність 1400 осіб на годину. Біля нижньої станції — каса. Основна траса — 14А (для початківців, довжина 2001 метр, перепад висот 290 метрів).

Витяг 22, чотирикрісельний. Верхня станція гора Бабин Погар (1180 метрів), нижня — ріка Вільшанець (960 метрів). Довжина 652 метри перепад висот 220 метрів, пропускна здатність 2400 осіб на годину. Основні траси: 22А (для досвідчених лижників, довжина 501 метр, перепад висот 173 метри), 22В (для досвідчених лижників, довжина 707 метрів, перепад висот 226 метрів). Основні траси: 22А (для досвідче­них лижників, довжина 501 метр, перепад висот 173 метри), 22В (для досвідчених лижників, до­вжина 707 метрів, перепад висот 226 метрів).

 

Гора Бульчиньоха

Витяг 13, чотирикрісельний. Верхня стан­ція — Бульчиньоха центр (1150 метрів), нижня — ріка Вільшаниця (925 метрів). Довжина 1181 метр, перепад висот 225 метрів, пропускна здатність 2400 осіб на годину. Основні траси: 13А (для до­свідчених лижників, довжина 1179 метрів, пе­репад висот 208 метрів), 13В (для досвідчених лижників, довжина 650 метрів, перепад висот 160 метрів), 13С (для досвідчених лижників, до­вжина 528 метрів, перепад висот 135 метрів), 13D (для досвідчених лижників, довжина 1279 метрів, перепад висот 220 метрів).

Витяг 3, трикрісельний. Верхня станція — гора Бульчиньоха (1150 метрів), нижня — Бульчиньо­ха центр (1000 метрів). Довжина 1100 метрів, перепад висот 150 метрів, пропускна здатність 1800 осіб на годину. Основна траса 3А (для по­чатківців, довжина 290 метрів, перепад висот 40 метрів).

Витяг 7, бугельний. Верхня станція — Буль­чиньоха центр (1012 метрів), нижня — урочище Щівки (900 метрів). Довжина 957 метрів, перепад висот 112 метрів, пропускна здатність 2400 осіб на годину. Основна траса 7А (довжина 997 метрів, пе­репад висот 119 метрів).

Бугельний витяг, який з'єднує нижні станції витягів 7 і 14.

Яблуниця

Село Яблуниця знаходиться за 90 кілометрів від Івано-Франківська на межі Івано-Франківської та Закарпатської областей, на висоті в середньому 900 метрів. Це один із центрів гірськолижного ту­ризму на Прикарпатті з десятком гірськолижних витягів. Узимку випадає багато снігу, тому ката­тися на лижах та санях можна упродовж чотирьох місяців, з грудня до квітня. Яблуниця знаменита своїми недорогими та якісними витягами. А ще Яблуницьким перевалом, за яким починаєть­ся Закарпатська область, — звідси відкривається чудовий краєвид! На перевалі є сувенірний ри­нок, де можна купити справжні гуцульські вироби.

Село Яблуниця — затишний курорт, в сезон тут буває чимало відпочивальників, однак завдяки значній відстані між витягами досить просторо і можна спускатися, особливо не боячись зіткнень з іншими лижниками. Перші витяги у Яблуниці було споруджено в 1972 році при спортивній базі «Динамо». Це були тригачкові витяги на горі Микулинка завдовжки по 200 метрів (гачкові витя­ги відрізняються від бугельних тим, що до тросу треба чіплятися гачком, прив'язаним до лижника, тоді як на бугельних є стаціонарні ручки, за які береться лижник під час підйому). Зараз на місці цих перших витягів споруджені сучасні і незрівнянно довші бугельні витяги, однак цей, здавалося б невеличкий початок, перетворив глухе і небагате карпатське село у процвітаючий гірськолижний курорт, знаменитий на весь Радянський Союз. За-початківцем гірськолижного спорту на Прикар­патті називають Юрія Кизимовича, який ініціював будівництво перших витягів у селі, на його честь названо один із витягів на горі Микулинка.

В Яблуниці діє декілька прокатів, які пропо­нують лижі, сноуборди та санки. На курорті є де­кілька готелів, які збереглися з радянських часів і зараз відновлені приватними власниками (турбаза «Гірська», комплекс «Динамо-Сіверське»). Також багато приватних садиб і готелів, кав'ярень і ресторанів, щороку з'являються нові. Однак феншенебельних готелів чи закладів харчування на даний момент немає, та карпатська кухня не потребує особливих умов — вона передбачає відповідну гуцульську атмосферу, яка вирує тут усюди.

Усі траси старі, випробувані часом. Де краще покачатися, можуть порекомендувати постій­ні відвідувачі Яблуниці — є лижники, які цьому курорту не зраджують ще з радянських часів. На багатьох трасах можна кататися на санках, що робить курорт привабливим для дітей, а також для дорослих, які не хочуть, не вміють ставати на лижі чи намагаються урізноманітнити відпочинок відчуттями швидкісного спуску сидячи. У цілому Яблуниця логічно об'єднується з більш новим курортом Буковель — відстань між ними становить 15 кілометрів. Завдяки розташуванню, наявності закладів харчування і проживання всіх цінових категорій курорт Яблуниця — привабливий для найрізноманітнішої публіки, хоча зазвичай тут відпочиває більше невибагливої молоді та моло­дих духом людей, які отримують задоволення не від комфорту, а від життя в найкращих його про­явах.

Витяги розташовані на горах Діл, Микулинка, Коза та на Яблуницькому перевалі.

Гора Діл

На горі Діл є витяг до траси завдовжки 900 ме­трів, із перепадом висот 280 метрів, серед­ньої складності. Пропускна здатність витягу — 450 осіб на годину. Власник витягу — ОР «Динамо».

 

 

Гора Микулинка

На горі Микулинка є кілька трас, які обслуго­вують бугельні витяги. Найдовша траса завдовж­ки 960 метрів, із перепадом висот 280 метрів, ре­комендована для початківців.

Витяг «імені Ю. Кизимовича» із пропускною здатність 600 осіб на годину підіймає до траси за­вдовжки 800 метрів, із перепадом висот 250 ме­трів, рекомендована для початківців.

Ще одна траса, біля якої є бугель, завдовжки 450 метрів, із перепадом висот 150 метрів, реко­мендована для початківців.

Гора Коза

На горі Коза зараз діє лише один бугельний ви­тяг завдовжки 500 метрів, із перепадом висот 120 метрів і пропускною здатністю 550 осіб на годину, траса рекомендована для початківців.

 

Яблуницький перевал

У присілку Довгий Грунь, на Яблуницькому перевалі, споруджений бугельний витяг біля приват­ні »1 садиби «У Павла». Витяг завдовжки 400 ме­чик, перепад висот 30 метрів, пропускна здатність 50 осіб на годину. Траса рекомендована для початківців. У садибі можна домовитися про послуги інструктора, взяти напрокат лижі.

В урочищі Зона (назва урочища походить від того, що тут була військова база), що біля турбази і Гірська», є два гачкові витяги — надзвичайно по­пулярний у початківців витяг «Корівка» завдовж­ки 200 метрів і біля самої бази «Гірська», також завдовжки 200 метрів, однак траса з нахилом, для професіоналів. Витяги працюють лише на замов­лення відпочивальників турбази «Гірська».

 

Ворохта

Ворохта — кліматичний курорт, відомий у Єв­ропі з середини XIX століття: тут навчання їзди на лижах та санях проходили військовослужбовці австрійської армії. Зараз Ворохта — центр під­готовки українських спортсменів із зимо­вих видів спорту: стрибків з трампліну, біатлону, лижних перегонів.

Тут знаходиться найбільший в Україні комп­лекс трамплінів, який складається з трьох трамплінів та канатної крісельної дороги, яка під­німає спортсменів. Трампліни завдяки штучному покриттю працюють цілорічно.

Також у Ворохті є високогірний лижний стадіон, на який теж веде канатна крісельна до­рога. Лижний стадіон містить траси для бігових лиж, біля нього є ділянки, на яких можна катати­ся на санках та гірських лижах. Завдяки тому, що лижний стадіон знаходиться на значній висоті, тут є сніг навіть у відносно теплі зими, що при­ваблює сюди багато відвідувачів.

Ще у селищі працює цікавий і дуже популяр­ний крісельний витяг завдовжки майже два кілометри. Він працює як узимку, так і влітку, оскільки є своєрідним атракціоном для відпочи­вальників — шлях до вершини долається майже за півгодини.

Про потенціал, який мають місцеві гори, свід­чить те, що радянська влада почала будувати тут олімпійський гірськолижний комплекс, який не був завершений через розпад СРСР.

У присілку П'ятихатка є два витяги — крісель­ний, 1960 метрів, перепад висот 270 метрів, про­пускна здатність 400 осіб на годину. На вершині гори працює бугель завдовжки 250 метрів, пере­пад висот 50 метрів, пропускна здатність 100 осіб на годину, траса для початківців.

На горі Ребровач є два витяги — крісельний, довжина траси 200 метрів, перепад висот 75 метрів, пропускна здатність 400 осіб на годину, траса для стрибків з трампліна та бугель завдовжки 500 ме­трів, перепад висот 200 метрів, пропускна здат­ність — 250 осіб на годину, для любителів.

Яремче

В урочищі Багрівець (два кілометри від цен­тру міста, за турбазою «Карпати») є два бугелі із трасами для початківців. Один бугель завдовжки 300 метрів, із перепадом висот 70 метрів і пропускною здатністю 100 осіб на годину. Другий витяг завдовжки 200 метрів, із перепадом висот 30 метрів і пропускною здатністю 50 осіб на годину.

Знизу трас є невеличка кав'ярня, де можна відвідати страви карпатської кухні. Також діє прокат лиж, сноубордів та саней.

Траси Багрівця можуть стати місцем навчання дітей та підготовки дорослих до більш складних трас Буковеля чи Яблуниці. Оскільки траси не­величкі, то снігонапилення і підготовка ратраками не ведеться, тому користування ними значною мірою залежить від погодних умов. Саме урочи­ще Багрівець досить мальовниче, похід на витяги вже став своєрідною атракцією навіть для тих, хто не бажає кататися, а прагне просто розважитися прогулянкою і набратися нових вражень від від­відання Карпат.

Яремче знаходиться лише за 30 кілометрів від Буковеля, між ними налагоджене сполучення. До Буковеля можна дістатися на таксі або маршрут­ному транспорті. Іноді доставка до витягів мож­лива за домовленістю з господарем садиби чи адміністрації готелю. Таксі можна замовити за телефоном, вказаним у довідковій частині, або знайти на стоянках таксистів. Більшість відпо­чивальників домовляється з певним водієм, який їх постійно возить на витяги у домовлений час і підтримує з клієнтами телефонний зв'язок. З ав­товокзалу майже щогодини вирушає на Буковель місцевий чи транзитний маршрутний транспорт.

Особливе зауваження хочеться зробити від­носно прокатів спорядження — їх у Яремчі багато. Брати напрокат тут зручно, бо немає метушні, як біля витягів, ціни значно нижчі, люди працюють професійно, тож користуватися яремчанськими прокатами досить привабливо.

Проживання і харчування різноманітне — від пропозицій у приватних садибах до фешенебель­них готелів із розкішними ресторанами. Яремче в цілому дороге місце — це популярна курортна зона. Однак у місті є багато приватних садиб, у тому числі маловідомих, де якість обслуговування цілком прийнятна, а ціни нижчі — заради конку­рентної переваги.

Спочатку Яремче було літнім кліматичним курортом, місцем зимового відпочинку стало від­недавна, відколи спорудили витяги в урочищі Ба­грівець і виник курорт Буковель. Місто має ознаку сімейного курорту — тут зручно відпочивати з дітьми, оскільки можна навіть узимку робити не­величкі безпечні екскурсії на водоспад, скелі Довбуша. Влітку можна відвідати чудові пляжі на річці Прут, скелю Білий камінь у присілку Дора або гору Маковицю у присілку Ямна.

 

Косів

Косів — відомий туристичний і мистецький центр Гуцульщини. Місто розташоване біля підніжжя Карпат серед смерекових і букових лісі в. Населення — дев'ять тисяч мешканців, відстані, від Івано-Франківська — 113 кілометрів. У Косові активно розвиваються народні промисли писанкарство, різьбярство, вишивання, ткацтво, вироби місцевих умільців можна купити на суве­нірному ринку, який тут працює щосуботи.

У Косові на горі Михалкова є два бугельні ви­тяги.

Перший завдовжки 1000 метрів, із перепадом висот 250 метрів і пропускною здатністю 600 осіб на годину. Ним можна дістатися до початку п'яти трас: дві траси швидкісного спуску (1200 метрів), траса спеціального слалому (500 метрів), слалому-гіганту (1000 метрів) та траса штучного покриву. На базі витягу працює Косівська гірськолижна дитячо-юнацька спортивна школа.

Другий витяг має довжину 250 метрів із перепадом висот 75 метрів. Цей витяг піднімає до трас для початківців та лижників, які готуються до складніших спусків.

Косів як гірськолижний курорт поки не дуже популярний. Однак у XIX столітті ця курортна зона була більш розвинутою, ніж на Яремчанщині. Здебільшого тут катаються місцеві жителі та люди, які приїжджають сюди не заради спорту: тут найкращий в Україні сувенірний ринок, особливі Карпати з мішаними хвойно-листвяними лісами, особливий колорит дерев'яної архітектури та справжня гуцульська атмосфера. А ще Косів підійде для людей які погано переносять високогірний тиск (тут гори нижчі, ніж на Яремчанщині).

 

Шешори

Шешори – село у Косівському районі із населенням 2000 мешканців. Щоліта у селі відбувається Міжнародний фестиваль етнічної музики та лендарту.

За п'ять кілометрів від села, біля пансіонату «Карпатська веселка», є гірськолижний витяг завдовжки 800 метрів, перепад висот — 150 ме­трів, пропускна здатність — 500 осіб на годину. Є три траси: завдовжки 1500, 700 і 800 метрів. Траси середнього рівня складності і для почат­ківців. Можна кататися на лижах, сноубордах, санках.

При базі функціонує відділення фристайлу дитячої юнацько-спортивної школи спортивного товариства «Колос». Підготовка трас здійсню­ється ратраком та снігоходом «Буран».

Біля підніжжя, у пансіонаті «Карпатська ве­селка» можна замовити інструктора, є кав'ярні, пункт прокату спорядження.

Курорт наповнюється туристами влітку, взимку туристична інфраструктура пристосо­вується до гірськолижників поступово. Цікаве катання — поєднання шешорських спусків із Косовськими.

 

ЯВОРІВ

Самобутній центр гуцульського мистецтва село Яворів розкинулося поміж вершин крутих схилів Українських Карпат, поблизу Косова. Здавна Яворів славиться витворами різьблення по дереву та ліжниками — грубими вовняними покривалами, що мають рельєфну поверхню і до­вгий пухнастий ворс, з гуцульськими узорами, де кольори плавно перетікають з одного в інший.

У селі є бугельний витяг завдовжки 250 метрів, перепад висот — 75 метрів, пропускна здатність — 100 осіб на годину. Траса розрахована на почат­ківців, полога. Витяг працює нерегулярно, в осно­вному у вихідні.

 

ТЮДІВ

Біля бази «Сокільське» діє бугельний ви­тяг завдовжки 8оо метрів, є три траси 200, 600і 800 метрів. Зараз споруджений і готується до запуску крісельний двохмісний витяг, який буде піднімати лижників на висоту 1500 метрів.

У туристично-оздоровчому комплексі «Сокіль­ське» можна замовити послуги інструктора, тут є прокат спорядження. На трасах можна кататися на лижах, сноубордах, санках та снігоходах.

Село Тюдів добре підійде для сімейного та ін­дивідуального відпочинку. Літом можливий різ­номанітний активний відпочинок: сплав гірськи­ми річками (рафтинг), катання на квадрациклах, політ на параплані, пейнтбольні турніри. Можна порибалити на форель чи карпа у водоймах бази «Сокільське» та на річці Черемош.

 

Верховина

Верховина — районний центр, населення — п'ять з половиною тисяч мешканців.

Біля лікувально-оздоровчого комплексу «Верховина» є витяг завдовжки 320 метрів (мультиліфт), перепад висот 72 метри, пропускна здатність 100 осіб на годину. Дві траси розміщуються на горі Пушкар неподалік від центру селища. Сніг тримається від середини грудня до середини березня. Траси нескладні, розраховані на початківців. Для більш досвідчених лижників підійде траса у сусідньому селі Ільці. Є прокат лижного спорядження, працюють інструктори.

 

Ільці

На відстані шести кілометрів від Верховини по дорозі на Ворохту знаходиться невеличкий гірськолижний курорт Ільці. На горі Запідки об­ладнаний бугельний витяг завдовжки 550 метрів, перепад висот 200 метрів, пропускна здатність 200 осіб на годину. Траси розміщені на північ­ному боці, що дає змогу кататися з грудня по бе­резень. Є прокат лиж, сноубордів, санок, послуги інструктора.

Траси розраховані на лижників з різним рів­нем підготовки, оскільки спочатку схил досить крутий, а десь посередині нахил зменшується. Ратраків на трасах поки що немає. У цілому людей мало, тож ілецькі траси можна рекомендувати любителям спокійного катання.

 

Вишків

Біля бази «Високий перевал» на горі За-лома є бугельний витяг завдовжки 1000 метрів з перепадом висот 300 метрів, пропускна здат­ність 300 осіб на годину, на горі Черемшина — бугель завдовжки 350 метрів з перепадом висот 150 метрів, пропускна здатність 250 осіб на годи­ну. Траси розраховані на початківців та середнього рівня лижників. При спуску слід бути обачним — траса закінчується невеликим обривом, тому ба­жано перед катанням вивчити її стан. Однак у ці­лому основна траса досить широка і при неспіш­ному катанні забезпечує досить довгий спуск. У нижній станції витягу працює прокат; на жаль, вибір спорядження не дуже великий. Черги на витяги маленькі (причому витяг досить швид­кий), що робить катання більш комфортним.

Вишків полюбляють автотуристи, бо обравши цей курорт, маєте можливість урізноманітнити свій відпочинок на закарпатських гірськолижних курортах.

 

Бистриця

У селі є бугельний витяг завдовжки 350 метрів з перепадом висот бо метрів. Оскільки витяг роз­ташований не дуже високо (820-760 метрів), то наявність снігу залежить від погодних умов.

Село знаходиться неподалік від Буковеля, були навіть плани об'єднати села Бистриця і Поляниця суцільною лінією витягів з відповідною інфраструк­турою. Можливо, це колись і здійсниться, однак за­раз у Бистрицю приїздять здебільшого любителі дикої незайманої природи (село тупикове), взимку сюди приїздять любителі тиші і спокою, оскільки в селі інфраструктура розваг не розвинута.

 

Гута

За 500 метрів від пансіонату «Гута» розмі­щується бугельний витяг завдовжки 450 метрів. Траса розрахована на початківців. Наявність снігу залежить від погодних умов, немає снігонапилення та утрамбовувачів. Працює прокат гірськолиж­ного спорядження.

На жаль, витяг працює нерегулярно, про його роботу можна дізнатися в адміністраторів пансіо­нату «Гута» та комплексу «Синьогора».