Цікавинки Івано-Франківської області ⇐ ПредыдущаяСтр 2 из 2
Івано-Франківськ Площа Ринок На площі Ринок знаходиться ратуша, споруджена у 1929-1932 роках, уній відкритий краєзнавчий музей. Поруч знаходиться Вірменський костел (вул. Вірменська, 6). Він споруджений у 1742-1762 роках у стилі бароко на місці дерев'яного 1665 року. Майдан Шептицького На майдані Шептицького стоїть кафедральний собор Святого Воскресіння (майдан Шептицького, 22), який споруджувався протягом 1753-1763 років. Неподалік від собору знаходиться єзуїтський колегіум, сучасну споруду цього вищого навчального закладу споруджено у 1744 році, однак сам колегіум відкрився у 1716 році. Колегіальний костел Діви Марії (майдан Шептицького, 8) споруджувався у 1672-1703 роках на місці дерев'яного храму. Після реставрації 1979 року у костелі розміщується художній музей. У 2001 році відновили дзвіницю, зруйновану 1964 року. Сьогодні в приміщенні костелу відкрито експозицію художнього музею «Сакральне мистецтво Галичини ХV-ХХ століть». Пам'ятник Адаму Міцкевичу Біля ратуші на площі Міцкевича стоїть пам'ятник польському поетові Адаму Міцкевичу (1798-1855), встановлений 1898 року на честь сторіччя від дня народження митця, хоча сам поет у місті ніколи не був. Цікаво, що обличчя цього пам'ятника зроблене посмертної маски поета — отже, цей монумент має історико-культурну цінність. Палац Потоцьких вул. Шпитальна, 1 За Тринітарською площею, якщо йти вулицею Старозамковою, височіють будівлі колишнього замку — палацу магнатів Потоцьких 1671 року. Від замку залишився триповерховий будинок, а також декілька споруд XVIII століття. Галич Галич — одне з найдавніших міст України, уперше згадується в угорському літописі 898 року. Зараз на теренах Галича та прилеглих сіл утворено найбільший у Європі історико-культурний заповідник «Давній Галич» площею 80 квадратних кілометрів — приблизна площа стародавнього Галича. Біля річки Дністер височіє церква Різдва Христового, споруджена у XIV столітті. Цікаво, що в такої невеликої церкви дуже глибокі фундаменти, вони сягають глибини п'яти метрів. Старостинський замок На горі, що височіє над містом, стоїть Старостинський замок. Свою назву він дістав від того, що у ньому перебував галицький староста — польський королівський намісник навколишніх земель. За деякими літературними даними, замок зведений у 1350-1352 роках волинським воєводою Любартом. Однак традиційно вважають, що дерев'яний замок почали будувати 1367 року поляки як центр Галицького староства. У 50-х роках XVII століття дерев'яні укріплення замінили на кам'яні. 1767 року, за наказом губернатора, частину мурів розібрали для спорудження пристані на Дністрі. Зараз у замку успішно тривають реставраційні роботи — планується відновити південно-західну вежу, каплицю Святої Катерини та мур, що з'єднує ці дві пам'ятки. Храм Святого Пантелеймона У селі Шевченкове, приблизно за три кілометри від Галича, є старовинний храм Святого Пантелеймона, який знаходиться в центрі давньоруського городища. Храм спорудили, за даними дослідниці Т. Рождественської, у 1194 році, він є єдиним у краї практично повністю збереженим храмом Галицького князівства. Храм цікавий графіті XII—XVII століть, також різьбленим західним порталом. Крилос Крилос знаходиться від Івано-Франківська за 18 кілометрів, від Галича — за шість кілометрів. Село Крилос лежить на місці стародавнього Галича. На крилоському городищі до XIV століття розміщувалися Успенський собор, княжі та боярські палати, монастир. Стародавній Галич складався з Дитинця (укріпленого місця з центральними адміністративними та релігійними спорудами), укріпленого посаду, неукріпленого підгороддя, довколишніх замків та монастирів. Успенська церква У центральній частині Крилоса археологами розкопані фундаменти Успенського собору. Цей собор був головним храмом Галицького князівства, за своїми розмірами (32,5 на 37,5 метрів) поступався тільки двом храмам Києва — Десятинній церкві та Святій Софії. Храм побудований у XII столітті, згаданий у літописі у 1187 року, у зв'язку з похованням у ньому князя Ярослава Осмо-мисла. Каплиця Святого Василя споруджена 1500 року безпосередньо на фундаментах давнього Успенського собору, від цього давнього храму у каплиці залишилася південна стіна, а східна стіна каплиці збудована з апсиди собору. Успенська церква споруджена у XVI столітті і має багато написів та архітектурних елементів XII—XIIІ століть, які перейшли до неї із будівельним матеріалом, взятим з Успенського собору. Довкола Успенської церкви в XVI столітті було споруджено цегляний замок, із чотирма баштами по кутах та в'їзною вежею, фундаменти яких можна побачити і тепер. Зараз на церковні кошти замок відновлюється, відбудовано одну з башт. Біля Успенської церкви розташовані митрополичі палати, у яких зараз діє Музей історії давнього Галича, відкритий 1960 року та оновлений 1998 року. Галичина могила За валами стоїть легендарна Галичина могила, яка згадується у літописі XIII століття. 1993 року тут було знайдено залишки поховання X століття — скелет у човні, зброю, позолочену бляху. Багатство поховання може свідчити про те, що у ньому похований засновник Галича. 1998 року могилу музеєфіковано, у ній можна побачити відновлене поховання знатного воїна. Золотий тік На північ від Успенської церкви розташований Золотий тік — укріплена ділянка, яка була, за однією версією, монастирем, за іншою — адміністративним центром Галича із княжими палатами. У будь-якому разі розміщення Золотого току дуже вигідне — укріплене валами над Княжим джерелом. Це джерело давало воду всьому місту і у давнину було важливим, оскільки на Крилоській горі вода протікає на глибині близько 20 метрів. Якщо нижче від джерела йти сільською дорогою, біля підніжжя пагорба розміщене цілюще джерело «Францискові очі». Музей народного побуту та архітектури Зі східного боку уздовж дороги простяглося укріплене передмістя. На одній ділянці міський вал відновлено, на ньому поставлено частокіл та збудовано дерев'яну вежу. Це частина огорожі Музею народного побуту та архітектури просто неба. У ньому є споруди різноманітних етнографічних регіонів області ХІХ-ХХ століть — Гуцульщини, Опілля, Бойківщини, Покуття. На території площею 4,5 гектара зібрано житлові будинки, господарські будівлі, храми, також різноманітні побутові речі. Рогатин Рогатин — одне з найстаріших міст Галичини, перша письмова згадка датована 1184 роком. Найважливіша пам'ятка Рогатина — дерев'яна церква Святого Духа 1598 року (вул. Роксолани, 10). У церкві розміщується Музей дерев'яної архітектури і живопису XVI—XIX століть, філія Івано-Франківського обласного художнього музею. Вважається, що у цій церкві служив батько Насті Лісовської, легендарної Роксолани, дружини турецького султана Сулеймана II Пишного. Над містом височіє оборонний костел ( Святого Миколая XV століття, реконструйований у 1969-1973 роках. У центральній частині міста стоїть церква Різдва Пресвятої Богородиці XII століття, оточена оборонним муром з бійницями XIV століття. Стіни церкви укріплені контрфорсами. Приозерне У селі Приозерне зберігся величний палацовий комплекс XVIII—XIX століть графа Рея з парком та озерами. Ансамбль складається з палацу, в'їзних воріт, зерносховища та стайні. Ці споруди розташовані у старовинному парку площею у 30 гектарів, який зберіг елементи свого початкового планування. Садиба була графською резиденцією родини Реїв до 1939 року, коли вони під тиском радянської влади емігрували. Донедавна приміщення займав Свято-Успенський жіночий монастир, а зараз триває реконструкція. Чесники У селі Чесники збереглася Михайлівська церква XIV століття. Церква у плані тридільна, перекрита трьома куполами. У XIX столітті звели великі контрфорси, що надало храму архаїчного вигляду. Храм функціонував до 1912 року, коли його закрили після спорудження нової церкви. Всередині збереглися залишки різьбленого інтер'єру, частину якого розібрали для музейних колекцій. Чернелиця У селі Чернелиця зберігся замок 1659 року. Найкраще збереглася в’їздна вежа, вона має арковий проїзд, оформлений білокам'яним порталом, який над головним та дворовим фасадом прикрашений кам'яними гербами. Замок непогано зберігся, його мури простежуються по всьому периметру. Замок сполучався з костелом підземним ходом.
Тернопільщина туристична Івано-Франківську та Тернопільську області розділяє річка Дністер. Від Івано-Франківська до Тернополя 130 кілометрів, від Буковеля — 230 кілометрів. Більшість пам'яток, вартих відвідування, розміщені в радіусі 250 кілометрів від Буковеля. Для одно-дводенної екскурсії це зовсім небагато. Крім того, автотуристи, прямуючи в Карпати, можуть прокласти маршрут Тернопільщиною. Тернопільщина — дуже цікавий регіон. За кількістю стародавніх пам'яток вона посідає чільне місце в Україні поряд з Кримом та Львівським культурним заповідником. Причому об'єкти, варті відвідування, різноманітні: серед природних пам'яток — Дністровський каньйон, Товтри, водоспади, печери; історичні пам'ятки включають архітектурні комплекси міст, замки, монастирі. Багата Тернопільщина і на археологію — тут багато городищ, святилищ. Причому, перелічуючи вищеназвані групи об'єктів, слід зауважити, що в Тернопільській області не просто нагромадження вартих уваги пам'яток, тут в масштабах нашої держави все унікальне: Русилівські і Сокілецькі водоспади — найбільше скупчення водоспадів на одній річці, Джуринський водоспад — найвищий рівнинний водоспад в Україні, у Борщівському районі найбільше скупчення замків і печер у нашій державі, причому деякі печери — світові рекордсмени. Міські архітектурні комплекси Насамперед хочеться вказати, що досить цікавий архітектурний комплекс має місто Тернопіль: залишки замку 1540 року (вул. Замкова, 12), Здвиженська церква Х\/І-Х\/ІІ століть (вул. Над Ставом, 16), Церква Воскресіння Христового 1602-1608 років (вул. Руська, 22), Монастир Домініканів із монастирськими келіями 1749-1779 років (вул. Гетьмана Сагайдачного). Бучацький архітектурний комплекс, сформований у XVI— XVIII століттях, являє собою цікаве поєднання містобудування та ландшафту. У центральній частині Бучача розміщується міська ратуша, побудована 1751 року за проектом архітектора Бернар-да Меретина, скульптури на ній створив Георг Пінзель (творці собору Святого Юра у Львові). Один із найстаріших храмів міста — Миколаївська церква (вулиця Святого Миколая), споруджена 1610 року на скелястому березі річки. 1751 року у місті було засновано василіянський монастир. Під замковою горою знаходиться костел Успіння Богородиці 1761 року. Найцікавіша споруда Бучача — замок, що височіє на скелястому пагорбі, який огинає річка Стрипа. Уперше замок згадується 1379 року, хоча укріплення з'явилися тут значно раніше. Зведено замок українськими магнатами Бучацькими, стіни сягали заввишки 15 метрів, завтовшки — до чотирьох метрів. Ще один цікавий архітектурний комплекс є у селі Язловець, що у минулому було доволі значним містом (його навіть вважали економічним конкурентом Львова). Тут збереглися замок, палац, руїни костелу та вірменська церква. Замок побудували наприкінці XV століття князі Бучацькі. У палаці розташований католицький жіночий монастир. Варті уваги також архітектурні комплекси Бережан (замок, ратуша, монастир, костели, церкви, австрійські квартали), Гусятина (церква Святого Онуфрія, Бернардинський монастир, костел, синагога), Збаража (замок, Бернардинський монастир, костел), Кременця (замок, комплекс колегіуму єзуїтів, Богоявленський костел), Чорткова (замок, костел, дві старовинні дерев'яні церкви), Теребовлі (замок, укріплений монастир, ратуша). Замки Область багата на кам'яні замки, яких збереглося у кращому чи гіршому стані майже 40: у селах Висічка, Кривче, Кудринці, Озеряни, Окопи (фортеця Святої Трійці), Скала-Подільська (Борщівський район); Підзамочок, Золотий Потік (Бучацький район); Сидорів (Гу-сятинський район); Скалат і Токи (Підволочиський район); Буданів, Долина, Струсів і місті Микулинці (Теребовлянський район); а також у селах Колиндяни і Ягільниця (Чортківський район). Монастирі Тернопільщина є ще релігійним центром для прочан — тут знаходиться православна Почаївська лавра та греко-католицький Зарваницький монастир, а також цікавий оборонний монастир у селі Підгоряни. У селі Монастирок є печера, яка за дохристиянських часів використовувався як культовий храм, поряд — уніатський монастир василіян, споруджений 1600 року. Археологічні пам'ятки На схилах гористого кряжу Товтри у давнину функціонували три різнотипні городища-святилища: Бохіт, Говда та Звенигород. Найкраще збережене капище на горі Бохіт, де в X—XIIІ століттях стояв всесвітньо відомий Збруцький ідол (Святовит) — божество східних слов'ян. Цю унікальну скульптурну пам'ятку було знайдено 1848 року у річці Збруч, поблизу села Личківці. Функціонування городищ-святилищ та обслуговування прочан забезпечували селища-супутники, яких тут відомо 15. Розташовувались вони неподалік городищ. Ці давньоруські городища-святилища разом із селищами-супутниками становлять єдиний археологічний комплекс — Збруцький культовий центр. Важливу роль у його діяльності відігравали цілющі джерела, які існують до сьогодні. Багата на історичні пам'ятки і територія «Кременецьких гір». На вершині гори Бона знаходяться руїни однойменної давньої фортеці, закладеної ще в XIII столітті, а на горі Божа є цінне лікувальне джерело, яке має ще й вагоме культове значення. Печери Борщівський район Тернопільської області — справжній рай для спелеологів, причому не тільки для професійних, а й для любителів, оскільки деякі печери обладнані для відвідування іуристами. В Борщівському районі виявлено і взято під охорону держави 11 печер: Озерна (Голубі Озера) біля села Стрілківці, Оптимістична біля села Королівка (найбільша в світі гіпсова печера і одна з найбільших у світі лабіринтових печер, протяжність понад 200 кілометрів), печера Вертеба біля села Більче-Золоте (и називають «Наддністрянською Помпеєю», оскільки у середині знайшли трипільське поселення із жилими, виробничими залами та храмами, протяжність близько восьми кілометрів). Багаті на печери околиці міста Кривче: у селі Верхнє Кривче є печера Славка (8600 метрів), у селі Нижнє Кривче — печера Тимкова Скала (1180 метрів), однак найцікавіша печера Кришталева (довжина ходів — 27 кілометрів), у якій є цікаві гіпсові утворення у вигляді кристалів, цілий рік тут тримається температура +11 °С. Водоспади Неподалік від Язлівця можна відвідати Русилівські водоспади каскад водоспадів (усього до 15 водоспадів, найвищий — 11 метрів), мальовничих, як і довколишня місцевість. Ще один і н кад водоспадів знаходиться біля села Сокілець. Обидва касками розміщені на правих притоках річки Стрипа, які вважаються найбільш насиченими водоспадами серед річок України. Найвищим рівнинний водоспад України —Джуринський, розміщений на ріці Джурин, між селами Нирків та Нагоряни Заліщицького району, його висота сягає 16 метрів і він спадає кількома каскадами.
©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.
|