 |
|
Електронне (віртуальне) судочинство
У зв'язку з уведенням у судочинство України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувальних технічних засобів у постановочному плані мова може йти і про певні перспективи ≪електронізації≫ судових процесів завдяки більш широкому використанню у майбутньому комп'ютерних та телекомунікаційних технологій, які мають забезпечити інформаційну підтримку електронного (віртуального) судочинства. Ця проблема стала майже головним питанням модернізації цивілістичних процесів у багатьох країнах (США, Канада, Нова Зеландія, Австрія, Італія, Англія, Німеччина тощо). Мова йде перш за все про електронну форму подання документів до суду, викликів і повідомлень сторін, вірогідність та доказову силу електронних документів тощо, що забезпечує електронне документування судового діловодства відповідно до вимог процесуального законодавства. У більш широкому аспекті впровадження інформаційно-комп'ютерних технологій по суті означає і більш широке поняття електронного (віртуального) судочинства як системи не лише фіксації судових процесів, а й способів комунікації учасників судочинства, проведення дистанційного розгляду судових справ, функціонування банку даних справ та судових рішень, автоматичного формування статистичної звітності про діяльність судів, розподіл навантаження на суддів тощо.
Причиною пошуку альтернатив сталим формам судочинства послужили неефективність процедур судочинства, невдалість його реформ та сподівання, що завдяки використанню комп'ютерних технологій підвищиться якість правосуддя. Щодо цього висловлюється впевненість, що електронне судочинство має переваги, які виявляться значно пізніше. Воно більшою мірою гарантуватиме доступ до правосуддя, швидкість розгляду справ судами, підвищення якості судових рішень, контроль сторін за розглядом справи та економію судових витрат, посилення змагальності та публічності судових процесів для громадян. Очікується, що інформаційні технології у майбутньому стануть фундаментом судової системи і будуть вимагати радикальних
змін у процесуальному праві. На думку прихильників такого підходу, традиційний судовий розгляд стає застарілим, виходячи із того, що існує обладнання, необхідне для проведення віртуальних судових процесів, а програмне забезпечення вдосконалюється швидко, за прогнозами,
в межах десяти років можна систему віртуального цивільного процесу вдосконалити без значних фінансових вкладень із боку судів, адвокатів та сторін. Ураховуючи те, що цифрова інформація майже безкоштовна, має великий ступінь збереженості, може передаватися на велику відстань, у перспективі слід очікувати, що у судових процесах будуть не лише використовуватися електронні комп'ютерні технології як такі, а й те, що основні процесуальні дії, у тому числі особисті пояснення і сам судовий розгляд, будуть здійснюватися через мультимедійну презентацію. Так, наприклад, електронний протокол судового процесу буде реєструвати докази, які мають надати сторони, показання свідків будуть записані до початку судового розгляду та розглянуті адвокатами сторін, як і інші документальні дані. Оскільки всі докази будуть зібрані, обмін доказами та іншими змагальними паперами здійснений, кожне питання підготовки справи до судового розгляду в принципі може бути вирішене до судового розгляду, а можливість тих чи інших несподіванок у ході судового розгляду буде повністю ліквідовано. На розгляд суду при цьому може бути покладено лише огляд мультимедійної презентації, допит свідків під присягою
у звичний спосіб або у спосіб відеоконференції незалежно від місця знаходження свідка, проведення крос-допитів сторін та їх адвокатів для захисту мультимедійних презентацій судового розгляду.
Цифровий формат проведення судового процесу, як стверджується, має забезпечити ефективність процедур офіційних повідомлень та викликів, обміну змагальними паперами, управління справою з боку судді тощо. Віртуальне середовище проведення судових процесів у принципі має вплинути і на територіальну юрисдикцію, яка може визначатися місцем здійснення тих чи інших правочинів. Як приклад застосування нових електронних технологій можна навести новели ЦПК Німеччини. Цей кодекс передбачає можливість участі у судовому засіданні учасників процесу завдяки використанню відео- та аудіозасобів (параграф 128а), використання електронних документів (параграф 130а), вручення та доставку документів (параграф 174 ч. III), ознайомлення з матеріалами справи в електронній формі, огляд електронних документів (параграф 371 ч. 1 п. II), трансляцію зображення та звуку судового розгляду у залі судового засідання представників та помічників сторін, які під час судового розгляду перебувають у іншому місті (параграф 128а). У такому випадку зображення та звук судового розгляду транслюються у зал судового засідання та у місцезнаходження сторін, представників та адвокатів. Якщо щодо підготовчих процесуальних документів, доданих до них клопотань, заяв сторін, а також пояснень, висловлювань, висновків і заяв третіх осіб передбачена письмова форма, достатнім і належним за процесуальним законодавством Німеччини визнається викладення документа в електронній формі, якщо такий документ може бути оброблений судом (параграф 130а). Застосуванню і впровадженню нових комунікаційних технологій значну увагу було приділено під час останньої новелізації цивільно-
процесуального законодавства Англії. У 1991 р. в Англії був створений спеціальний Судовий комітет з інформаційних технологій. Уже до кінця 1995 р. комітет ініціював проведення 25 пілотних проектів із питань сервісу інформаційних технологій у судочинстві. Правила цивільного
судочинства 1998 р. Англії передбачили можливість подання до суду документів в електронній формі, впровадження телекомунікацій у судочинство тощо. Відповідно до правила 32.3. РО, Аппех З ЯСР суд може дозволити свідку давати показання через відеозв'язок або інші засоби комунікацій. Так, у справі Роїапзкі V Сопае №зІ РиЬІісаПопз Ид. (2005) 1 \\ТлЧ 637 позивачу, який піддавався ризику екстрадиції в США, якщо б він в'їхав до Англії, було дозволено давати свідчення по відеозв'язку. В Англії доктрина процесуального права впровадження нових телекомунікацій та інформаційних технологій розглядає як суттєвий крок до якості та доступності правосуддя. Активні кроки у застосуванні комп'ютерних технологій в судочинстві зроблено у Бельгії. З 2008 р. тут діє проект ≪Фенікс≫, який передбачає єдину, синхронну та структурну комп'ютеризацію судової системи. У зв'язку з цим Палатою представників Бельгії був ухвалений
закон щодо проведення електронних судових розглядів, який передбачає відповідні зміни у Судовому кодексі та Кримінальному процесуальному кодексі Бельгії та прийняття інших підзаконних актів. Аналогічні тенденції прослідковуються і в інших країнах. Так чи інакше проблема електронних (віртуальних) судових процесів виникає і виникатиме надалі. Але у наш час спостерігаються неоднозначне ставлення і різні оцінки законодавчих нововведень у різних
країнах. Одна точка зору зводиться до того, що електронізація судочинства призводить до формалізації і може бути загрозою для проведення ефективних реформ правосуддя, є деструктивною, оскільки створює складні теоретичні та прикладні проблеми. Мова йде, зокрема, про перегляд основних принципів судочинства — доступності правосуддя, змагальності, усності, безпосередності тощо. Інша точка зору зводиться до того, що судовий процес відбувається із застосуванням систем передачі інформації і по суті є інформаційною системою, яка може інтерпретуватися як система комп'ютерної електронної інформації. Виходячи з цього стверджується, що теоретично і практично існує наявна сумісність між процесуальними реаліями та електронними технологіями. Проблема електронного (віртуального) судочинства — це проблема, яка лише починає засвоюватись у юридичній науці і практиці судочинства. В основному електронізація судочинства у наш час стосується електронних форм як виду процесуальної інформації та окремих випадків електронного (віртуального) процесу з використанням відеоконференц-зв'язку, які за великим рахунком по суті є додатковими стосовно існуючих традиційних процедур взаємодії суду та учасників судового процесу. Відповідь на питання сумісності електронних технологій із принципами судового процесу дасть час.
Використання технологій відеоконференц-зв'язку в судовій владі дозволяє підвищити ефективність використання часу, фінансових і людських ресурсів, збільшити кількість розглянутих справ за інтервал часу, скоротити терміни розгляду справ.
Для практичного судочинства застосування відеоконференц-зв'язку дає такі можливості:
- проведення касаційних і наглядових судових процесів із використанням відеотехнології для взаємодії суддів, прокурорів і адвокатів, що знаходяться в залі судового процесу, з одним або декількома засудженими в одній або декількох виправних установах в реальному масштабі часу;
- опит свідків за програмою їх захисту (із спотворенням голосу і приховуванням очей) за кримінальним або іншим судовим діловодством відповідно до українських і міжнародних правових актів; - консультації, наради, семінари суддів і співробітників апарату суду з колегами з одного або декількох судів; - інтерактивне дистанційне навчання співробітників судів загальної юрисдикції і виправних установ служби виконання покарань.