 |
|
Охорона життя дітей та учнівської молоді
5.1. Всі працівники оздоровчого закладу, в межах покладених на них обов’язків, несуть персональну відповідальність за безпеку життя і здоров’я дітей та учнівської молоді, які перебувають у таборі.
5.2. При прийнятті на роботу працівники оздоровчого табору проходять обов’язків інструктаж із техніки безпеки, профілактики травматизму, попередження нещасних випадків із дітьми і підлітками, дотримання санітарно-гігієнічних правил, педагогічні працівники – навчання на семінарах і курсах.
5.3. Споруди, будови і приміщення табору обладнуються протипожежною сигналізацією та вогнезахисними засобами. У таборі повинні бути розроблені плани евакуації дітей на випадок пожежі та стихійного лиха.
5.4. Працівники табору, діти й учнівська молодь повинні суворо дотримуватися дисципліни, режиму дня, планів оздоровчо-виховної роботи, виконувати правила внутрішнього і трудового розпорядку.
«Організація ігрової діяльності в умовах оздоровчого закладу»
Державну політику та соціальні засади щодо організації відпочинку і оздоровлення дітей та учнівської молоді в літній період визначає низка документів:
- Закон України «Про позашкільну освіту» (від 22.06.00 р.№ 1841 -III);
- Національна доктрина розвитку освіти;
- Державна програма оздоровлення дітей на період до 2008 року;
- постанови Кабінету Міністрів України: від 14.04.97 р. №323 «Про організаційне ті фінансове забезпечення відпочинку та оздоровлення дітей в Україні; від 16.01.03 р. № 33 «Про затвердження Державної програми оздоровлення дітей на період до 2008 року; від 06.08.03 р. №1212 «Про затвердження Державної програми розвитку Всеукраїнської дитячої оздоровниці-курорту Євпаторія на 2004-2010 р.р.; «Про затвердження міжгалузевої комплексної програми «Здорова нація» на 2002-2011 р.р.;
- Концепція формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя у дітей та молоді (затверджено наказом МОН України від 21.07.04 р. № 605) Типове положення про дитячий оздоровчий заклад (наказ Державного комітету України у справах сім'ї і молоді від 05.02.04 р. № 31) та інші.
Щорічно виходять постанови Верховної Ради України. У цьому році це постанова ВР України «Про підсумки організації та оздоровлення дітей влітку 2006 року та заходи Кабінету Міністрів України щодо організації відпочинку та оздоровлення дітей влітку 2007 року» від 08.02.2007 р. № 6534-У. Відповідно до неї МОН України видало наказ «Про організацію літнього оздоровлення та відпочинку дітей у 2007 році, з метою забезпечення ефективного оздоровлення та повноцінного відпочинку дітей, створення належних умов для освітньої, культурно-виховної, фізкультурно-оздоровчої та спортивної роботи з дітьми під час літніх канікул 2007 року та Орієнтовний план всеукраїнських масових заходів з еколого-натуралістичного, науково-технічного, художньо-естетичного, туристсько-краєзнавчого та дослідницько-пошукового напрямів позашкільної освіти на період червень-вересень 2007 року.
Ознайомитись із нормативними документами, досвідом роботи, статтями науковців щодо педагогічної діяльності у дитячих оздоровчих закладах, можна також в інформаційно-методичному журналі «Канікули плюс «до» і «після», започаткованому Всеукраїнською благодійною організацією «Лелека». Нижче ми ознайомимо з матеріалами авторів, які друкуються у вищезазначеному журналі.
Державна програма оздоровлення дітей на період до 2008 року визначає такі поняття:
* відпочинок- комплекс спеціальних заходів, спрямованих на відновлення фізичних і психічних функцій дитячого організму, соціальної активності;
* оздоровлення- комплекс заходів соціального, виховного, медичного, гігієнічного, фізкультурного характеру, спрямованих на поліпшення та зміцнення стану фізичного і психологічного здоров'я дітей, що здійснюються в
оздоровчих закладах протягом оздоровчої зміни. Тому оздоровчі заклади поряд з оздоровчою функцією повинні здійснювати естетичну, трудову, екологічну, туристичну і, звичайно, дозвіллєво-розважальну діяльність.
Важливим фактором розвитку особистості в організації дозвіллєво-розважальної діяльності в оздоровчому закладі є ігрова діяльність. Саме ігрова діяльність вбирає в себе вищеперераховані компоненти і є природною активною формою життєдіяльності дітей, де вони можуть емоційно самовиразитись і самореалізуватись! Виконуючи у грі різні ролі, діти отримують соціальний і комунікативний досвід, можливість для фізичного, психічного, духовного, естетичного розвитку. Ігри є незамінними помічниками вихователя, вожатого, допомагають сформувати і згуртувати дружній творчий колектив.
Ігри можуть проводитися між таборами і загальнотабірні, між загонами і в загоні та здійснюватись як у приміщенні, так і на повітрі: на території табору ( на різних спортивних площадках, у басейні), на природі ( в поході, на екскурсії, прогулянці, у лісі, на полі, біля води і на воді). При їх проведенні, вихователі зобов'язані ознайомити дітей із правилами внутрішнього розпорядку, поведінкою за межами табору особливо на природі, біля води, щоб уникнути випадків травматизму і захворювань, тобто вони повинні бути відповідальними за безпеку життєдіяльності і здоров'я дітей.
Ігри за структурою і змістом можуть використовуватись різноманітні: веселі старти і естафети; пізнавально-інтелектуальні, які потребують від учасників знань з різних галузей культури, науки, техніки та логічного мислення (розгадування вікторин, кросвордів, ребусів; проведення «Що? Де? Коли?, брейн-рингів); рухливо-спортивні (народні ігри, змагання, ігри на місцевості, веселі старти, творчо-рольві (); тематичні (музичні, танцювальні, літературні, кулінарні та ін.
До Вашої уваги ще один погляд на значення і можливості ігрової діяльності. Матеріал підготовлено Немежанською О. А. заслуженим працівником освіти України, головою журі відкритого Всеукраїнського фестивалю ігрової діяльності дітей «Місто дитячи.с посмішок».